Прогноз

Віддалені результати лікування раку молочної залози залежать не скільки від методу лікування, стільки від раннього виявлення пухлини у доклінічній стадії, в період, коли пухлина ще не виявляється під час пальпації. Фактори прогнозу для раку молочної залози наведено в табл. 9.3.

Диспансеризація

Клінічний фізикальний огляд рекомендується проводити 1 раз на 3 місяці протягом перших 2 років, 1 раз на 4 місяці протягом 3–4-го років, згодом – двічі на рік. Інші методи, спрямовані на виявлення віддалених метастазів (рентгенографія органів грудної клітки, сканування скелету, сонографія органів черевної порожнини, біохімічні показники, пухлинні маркери тощо) доцільно використовувати лише за появи відповідної підозрілої симптоматики. Раз на рік слід виконувати мамографію здорової залози.

Таблиця 9.3.

Ризик п’ятирічного рецидивування раку молочної залози 0 та I стадій (без ураження реґіонарних лімфовузлів)

Низький ризик (<10%)	Середній ризик (від 11 до 20%)	Високий ризик (>20%)
Діаметр пухлини <1 см	Діаметр пухлини від 1 до 2 см	Діаметр пухлини не визначається
Високо диференційована	Високо диференційована	Помірно або низько диференційована
Низький процент S фаз	Низький процент S фаз	Високий процент S фаз
Діплоїдна	Кількість хромосом не визначається	Анеуплоїдна
ЕR не визначається	ЕR>2fm на 1 г протеїну	ER 0 до 2fm на 1 г протеїну

Рак молочної залози у чоловіків

Рак молочної залози (mamma masculina) у чоловіків – відносно рідкісне захворювання, на яке припадає 1,8% від загальної кількості злоякісних пухлин цього органа. Перші відомості про це захворювання належать до XIV сторіччя. Англійський лікар Johout Arderne описав виразку правого соска у священика, що повільно збільшувалась у розмірах протягом двох років. Згадки про це захворювання є навіть у художній літературі. В оповіданні «Кораблі у Ліссе» О. Грін так описав хворобу героя: «Розстібнув сорочку. Вище соска, на зблідлій шкірі стирчала виразкова потворна пухлина. – Рак ...., – сказав капітан».

У чоловіків це захворювання найчастіше спостерігається у віці 55–60 років, але може траплятись й у молодих осіб. У зв’язку з цим, лікарям загальної лікарняної мережі доцільно оглядати молочні залози у чоловіків віком понад 50 років.

Експериментальні й клінічні дослідження довели спільність етіологічних і патогенетичних механізмів розвитку раку молочної залози у чоловіків і жінок.

Найбільш частою скаргою є наявність ущільнення у ділянці соска чи ареоли або поблизу від них. Пальпаторно визначається хрящовидної щільності утворення з нерівними контурами, розташоване під соском або ареолою (рис. 9.21). Наявність у чоловіків тоншого прошарку жирової клітини призводить до того, що пухлина рано стає обмежено рухомою відносно передньої грудної стінки, шкіра над пухлиною швидко фіксується й зморщується.

При вивченні стану сосків і ареол необхідно звернути увагу на наявність симптомів Краузе, “цитрини”, втягування шкіри, наявність або відсутність патологічних виділень із сосків. Обов’язковим є огляд другої молочної залози й пальпація реґіонарних лімфатичних вузлів.

Рис. 9.21. Рак молочної залози у чоловіка.

При початкових проявах захворювання для повного видужання буває досить тільки хірургічного втручання. Однак, недостатня обізнаність лікарів у питанні ранніх проявами хвороби, слабкі знання чоловіків про можливість розвитку пухлини в молочній залозі призводять до того, що 46% чоловіків починають лікування вже за наявності реґіонарних або віддалених метастазів.

Клінічні дослідження довели високу гормональну залежність раку молочної залози у чоловіків, що пояснює ефективність ендокринної терапії цього захворювання, за допомогою якої можна досягти тривалої ремісії навіть за наявності віддалених метастазів. Широке застосування знайшли препарати з групи антиестрогенів (тамоксифен, тореміфен тощо). При закінченні ремісії можливе використання препаратів з групи прогестинів (мегестрол, медроксипрогестерон), які краще використовувати на фоні кастрації.

Останнім часом кастрацію успішно замінюють застосуванням препарату гозерелін, що є антагоністом рилізінг-гормону і вводиться 1 раз на 28 діб у дозі 3,4 мг в підшкірну клітковину передньої черевної стінки.

Для передопераційної і післяопераційної хіміотерапії використовують схему СМF (циклофосфан, метотрексат, 5-фторурацил). Широко застосовують променеве лікування раку молочної залози.

Адекватне лікування у ранній стадії раку молочної залози забезпечує 5-річну тривалість життя після його завершення у 90% хворих. При збільшенні стадії хвороби й при генералізації процесу 5-річна виживаність різко знижується і складає не більше 45%.

Загалом п’ятирічне виживання хворих на РМЗ у розвинутих країнах світу складає 73%, у США – 81%, у країнах, що розвиваються, – 57%.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Визначіть тактику при вузлових не верифікованих пухлиноподібних утвореннях у молочній залозі:

1. динамічне спостереження;

2. гомеопатична терапія;

3. субмамарні новокаїнові блокади;

4. секторальна резекція молочної залози з терміновим гістологічним дослідженням.

2. Який з перерахованих методів діагностики є обов'язковим для встановлення діагнозу рак молочної залози?

1. клінічне обстеження;

2. рентгенологічна діагностика;

3. морфологічне дослідження;

4. всі названі.

3. Для якого захворювання молочної залози характерним є негативний симптом Кеніга?

1. фіброзно-кістозна мастопатія;

2. вузловий рак молочної залози;

3. гострий гнійний мастит;

4. рак Педжета соска молочної залози.

4. За допомогою якого з перерахованих методів дослідження можна визначити вміст рецепторів естрогену й прогестерону у пухлині молочної залози?

1. імуногістохімічне дослідження пухлинних зрізів;

2. цитологічне дослідження відбитків з тканини пухлини;

3. радіоізотопне дослідження;

4. дослідження змісту естрогену й прогестерону в сироватці крові.

5. До вузлових форм раку молочної залози належать:

1. ті, що ростуть місцево-інфільтративно й відокремлено зростаючі раки;

2. набрякло-інфільтративну форму;

3. панцирний рак;

4. інфламаторний рак (бешихоподібний, маститоподібний).

6. При раку молочної залози метастази в надключичні лімфовузли на боці ураження за міжнародною класифікацією злоякісних пухлин за системою TNM трактують як:

1. N1;

2. N2;

3. N3;

4. M1.

7. У хворої рак лівої молочної залози. Пухлина розміром 6 х 5,5 х 6 см, шкіра молочної залози над пухлиною набрякла у вигляді "лимонної кірки", у пахвовій ділянці зліва – конгломерат метастатичних лімфовузлів розміром 2,5 х 3 см. У лівій надключичній ділянці – щільний метастатичний лімфовузол розміром 1 х 1,5 см. Визначіть стадію раку молочної залози:

1. T3N2M0;

2. T3N3M0;

3. T4N2M1;

4. T4N1M1.

8. Хворій 32-х років виконано секторальну резекцію молочної залози з приводу пухлини розміром не більше 1 см, розташованої у верхньо-зовнішньому квадранті молочної залози. При терміновому гістологічному дослідженні діагностовано високодиференційований рак. Визначіть подальшу тактику хірурга:

1. пухлину повністю видалено при секторальній резекції. Розширення обсягу операції не потрібне;

2. необхідно виконати радикальну резекцію молочної залози;

3. необхідно виконати радикальну мастектомію за Холстедом;

4. необхідно виконати двобічну оваріоектомію.

9. Який з перерахованих діагностичних методів є найбільш інформативним для виявлення раку молочної залози?

1. мамографія;

2. термографія;

3. діафаноскопія;

4. усі перераховані методи мають однакову діагностичну цінність.

10. В етіології виникнення дисгормональної гіперплазії молочної залози провідну роль відіграють:

1. хронічні запальні захворювання придатків матки;

2. порушення функції печінки, щитовидної залози;

3. психотравмуючі ситуації;

4. усе перераховане.

11. Як називається злоякісна пухлина, що розвивається з епітелію на межі протоків молочної залози й шкіри й розповсюджується в ділянці соска і ареоли:

1. хвороба Мінца;

2. рак Педжета;

3. філоїдна цистосаркома;

4. інтраканалікулярна фіброаденома.

12. Визначіть показання до радикальної резекції молочної залози:

1. пухлина до 3 см в найбільшому вимірюванні, зовнішньої або внутрішньої локалізації, за відсутності на мамограмі ознак мультицентричності раку молочної залози;

2. пухлина будь-якого розміру центральної локалізації за відсутності на мамограмі ознак мультицентричности раку молочної залози;

3. пухлина до 2 см в найбільшому вимірюванні, зовнішній локалізації з наявністю конгломерату метастатичних лімфовузлів у пахвовій області на боці ураження;

4. радикальна резекція може бути виконана незалежно від ступеня поширеності й клінічної форми раку молочної залози.

13. Визначіть оптимальну тактику лікування при першій стадії (T1N0M0) і зовнішній локалізації раку молочної залози:

1. радикальна мастектомія + ад'ювантна хіміотерапія;

2. радикальна мастектомія + променева терапія + гормонотерапія;

3. радикальна резекція молочної залози + післяопераційна променева терапія;

4. симптоматична терапія.

14. Яка модифікація хірургічного лікування раку молочної залози використовується при проростанні пухлини в грудні м'язи?

1. радикальна резекція молочної залози;

2. радикальна мастектомія за Холстедом;

3. радикальна мастектомія за Пейті;

4. радикальна мастектомія за Мадденом.

15. Яке лікування має проводитись при первинному метастатичному раку молочної залози (IV стадія), при загальному задовільному стані хворої?

1. симптоматична терапія;

2. системна хіміогормонотерапія;

3. операція + променева терапія;

4. гомеопатична терапія.

16. Як називається операція, що виконується з приводу раку молочної залози, за якої хірург видаляє молочну залозу, малий грудний м'яз, клітковину з лімфовузлами пахвової підлопаткової і підключичної ділянок?

1. радикальна мастектомія за Урбаном-Холдіним;

2. радикальна мастектомія за Холстедом-Майером;

3. радикальна мастектомія за Пейті;

4. радикальна мастектомія за Мадденом.

17. Який пухлинний маркер використовується для моніторингу в процесі терапії і після закінчення спеціального лікування раку молочної залози?

1. РЕА;

2. АФП;

3. СА 15-3;

4. СА 19-9.

18. Якою має бути лікувальна тактика до операції при місцево-поширеному раку молочної залози (IIIa–IIIb стадії)?

1. променева терапія в режимі динамічного фракціонування і/або неоад’ювантна хіміогормонотерапія;

2. терапія супутніх захворювань у плані загальної передопераційної підготовки;

3. гормонотерапія тамоксифеном по 20 мг на добу протягом 3-х місяців;

4. передопераційне специфічне лікування не показане.

19. У які терміни після концентрованого опромінювання раку молочної залози має бути виконана операція?

1. через 3–4 тижні;

2. не пізніше, ніж через 72 години;

3. через 10–12 днів;

4. усі відповіді правильні.