Групування за стадіями

Стадія 0: Тis, N0, M0 Стадія I: T1, N0, M0 Стадія II: T2, N0, M0 Стадія III: T3, N0, M0 або T1, N1, M0 або T2, N1, M0 або T3, N1, M0 Стадія IV А Т4а, N0-N1, M0 Т1-3, N2, M0 Т4а, N2, M0 Стадія IV B Тb, будь-яке N, M0 будь-яке Т, N3, M0 Стадія IV С будь-яке Т, будь-яке N М1

Діагностика

Під час обстеження слід виконати ретельну пальпацію не тільки ураженої губи, але й зон імовірного реґіонарного метастазування. З додаткових методів дослідження у поліклініці можна зробити мазок-відбиток з ракової виразки. Перед цим треба зняти верхній шар детриту тампоном, змоченим фізіологічним розчином. Обов'язково при первинному огляді під місцевою анестезією виконується біопсія пухлини. При цьому скальпелем видаляється шматочок пухлини на межі з візуально не зміненою червоною облямівкою. Рана припалюється електрокоагулятором.

Якщо пухлина не більше 1–1,5 см, то можливо виконати ексцизійну біопсію з електрокоагуляцією рани. Але це жодною мірою не має розцінюватись як радикальне лікування. При гістологічному підтвердженні раку призначається відповідне лікування.

За наявності збільшених реґіонарних л/вузлів обов'язково виконується аспіраційна голкова біопсія.

Лікування

Основними методами лікування передракових захворювань слизової порожнини рота й губи є хірургічне видалення, електрокоагуляція та кріодеструкція. У випадках, коли процес охоплює значну площу, можна виконати поетапну електрокоагуляцію окремих ділянок ураження. У тих випадках, коли можливі причини утворення виразки або тріщини усунені, а консервативне лікування протягом 10–15 днів не дало ефекту, слід запідозрити рак.

У зв’язку з тим, що захворювання мають хронічний перебіг і схильність до рецидивів у хворих з передпухлинними ураженнями слизової оболонки порожнини рота, пацієнтам необхідна обов’язкова диспансеризація.

Рак нижньої губи добре піддається променевому лікуванню, тому первинним хворим рідко виконують операції. На I та II стадії обмежуються близькофокусною рентгенотерапією, за якої у більшості випадків можна досягти стійкого вилікування з добрим косметичним ефектом. Сумарна вогнищева доза – 60 Гр.

Профілактична лімфатектомія при л/вузлах, що не пальпуються, не виконується, але за умови можливості регулярного спостереження за хворим. Якщо хворий з будь-яких причин не може регулярно з'являтись до лікаря, то при IIА стадії виконують превентивну операцію Ванаха (рис. 8.4).

Рис. 8.4. Операція Ванаха.

З цього доступу після відсепаровки шкіряних клаптів обидві підщелепні слинні залози, підборідні й підщелепні лімфовузли видаляються єдиним блоком з клітковиною та m. platisma. У ряду випадків при гістологічному дослідженні у не збільшених л/вузлах знаходять мікрометастази.

Таке комбіноване лікування здебільшого приводить до стійкого видужання у більшості хворих. При виникненні рецидивів на шиї застосовують телегамматерапію з наступним видаленням рецидивних пухлин. У хворих з рецидивами первинної пухлини повторна променева терапія недоцільна, оскільки, по-перше, можна отримати важкі променеві пошкодження тканин; по-друге, рецидивна пухлина являє собою новий клан пухлинних клітин, що "пережили" попередню рентгенотерапію, і тому мають більшу резистентність до цього методу лікування.

У цих випадках доцільно застосовувати оперативне лікування – прямокутну чи трапецієподібну резекцію нижньої губи з наступною пластикою, відновлюючи губу за рахунок сусідніх тканин приротової ділянки (рис. 8.5).

Рис. 8.5. Трапецієподібна резекція нижньої губи

При досить великих дефектах використовують шкіряний плечо-грудинний клапоть або філатівське стебло.

При місцеворозповсюдженій IV ст. раку нижньої губи прогноз несприятливий. У цих випадках застосовують внутрішньотканинну гамма-терапію або поєднано-променеве лікування.

При ураженні лімфовузлів другого етапу метастазування (IIIb ст.) необхідно виконувати операцію Крайла з відповідного боку (рис. 8.6) або фасціально-футлярне висічення шийної клітковини і яремної вени.

Рис. 8.6. Операція Крайла. (запозичене з Атласу онкологічних операцій під ред. Б.Є. Петерсона) Виконується при численних рухомих метастазах у реґіонарні лімфатичних вузлів шиї або при метастазах у лімфовузли шиї з обмеженою рухомістю, спаяними з анатомічними структурами шиї.

Для лікування первинного раку нижньої губи з паліативною метою використовують метотрексат і проспідин.

Для лікування раку нижньої губи з успіхом використовують також промені лазеру, кріодеструкцію.

Результати п'ятирічного життя хворих на рак нижньої губи складають близько 60–70%. При III ст. – 30–40%. Велику роль у зниженні захворюваності на рак нижньої губи відіграють масові профілактичні огляди, на яких виявляють передракові захворювання нижньої губи. Санація цих хворих є найкращим методом профілактики раку.

Після радикального лікування раку нижньої губи хворі зберігають працездатність, але потребують працевлаштування з урахуванням протипоказань (інсоляція, гарячий цех тощо).