Діагностика
У першу чергу необхідно з’ясувати анамнез хворої: наявність РЯ у кровних родичів, лікування з приводу будь-яких інших злоякісних пухлин; звернути увагу на порушення менструальної та дітородної функції.
Під час огляду необхідно звертати увагу на зовнішній вигляд хворої, колір шкіри і стан периферичних лімфатичних вузлів.
Для виявлення вільної рідини у черевній і плевральній порожнинах необхідно проводити перкусію та пальпацію живота й грудної стінки.
Далі проводять дворучне ректовагінальне обстеження. На початкових стадіях у малому тазі можна виявити одно- або двобічні щільні, бугруваті пухлини, тіло матки. При розповсюдженому процесі тіло матки визначається не окремо, а як єдиний конгломерат разом з пухлинно-зміненими додатками.
Цитологічний метод дослідження застосовується для верифікації діагнозу, контролю ефективності лікування. Матеріалами для дослідження можуть слугувати випоти з плевральної та черевної порожнин, змиви з дугласового простору (при пункції заднього склепіння піхви), пунктати з лімфатичних вузлів, зішкрябування з порожнини матки.
Далі використовується УЗД органів малого тазу, рентгеноскопія та рентгенографія грудної клітки, а також рентгенологічне обстеження шлунка й товстої кишки для виключення метастатичного характеру пухлини яєчника. Екскреторна урографія дає можливість визначити стан сечовивідної системи, оскільки великі пухлини можуть стискувати сечовий міхур і сечоводи.
КТ та ЯМР застосовуються для диференціальної діагностики між злоякісними та доброякісними пухлинами, уточнення локалізації, розмірів, форми, контурів і внутрішньої структури пухлини, її взаємовідносин з оточуючими тканинами й органами.
Для уточнюючої діагностики використовують лапароскопію (рис. 18.20).
|
Рис. 18.20. Лапароскопія. Метастатичне ураження сальника у хворої на РЯ.
|
Широко використовуваними пухлинні маркери стали після впровадження у практику моноклональних антитіл. Останнім часом велике значення набувають такі маркери, як Са-15.3, СА-19.9, СА-125. Єдиним надійним з них є СА-125: його підвищення констатоване у 78–100% первинних хворих з серозною формою РЯ.
Класифікація раку яєчника за системою tnm
(код МКХ-0 – С56)
TNM |
FIGO стадії |
|
T – Первинна пухлина |
||
TХ |
|
Не досить даних для оцінки первинної пухлини |
T0 |
|
Первинна пухлина не визначається |
T1 |
І |
Ріст обмежений тільки яєчниками |
Т1a |
IA |
Пухлина уражає один яєчник, капсула інтактна, відсутні ознаки пухлини на зовнішній поверхні яєчника, в асцитичній рідині чи змивах з очеревини відсутні злоякісні клітини |
T1b |
IB |
Пухлина уражає обидва яєчники, капсула інтактна, відсутні ознаки пухлини на зовнішній поверхні яєчника, в асцитичній рідині чи змивах з очеревини відсутні злоякісні клітини |
T1с |
IС |
Пухлина обмежена одним або двома яєчниками з будь-якою з таких характеристик: розрив капсули, ознаки пухлини на поверхні одного або обох яєчників, наявність злоякісних клітин в асцитичній рідині чи змивах з очеревини |
T2 |
ІІ |
Пухлина захоплює один або обидва яєчника з поширенням на таз |
T2a |
ІІА |
Поширення і/або метастазування в матку і/або одну чи обидві труби, в асцитичній рідині чи змивах з очеревини відсутні злоякісні клітини |
T2b |
ІІВ |
Поширення на інші органи таза, в асцитичній рідині чи змивах з очеревини відсутні злоякісні клітини |
Т2с |
ІІС |
Поширення на таз (2а або 2b), але з наявністю злоякісних клітин в асцитичній рідині чи змивах з очеревини |
Т3 і/або N1 |
ІІІ |
Пухлина захоплює один або обидва яєчника з мікроскопічно підтвердженими перитонеальними метастазами поза тазом і/або ураження реґіонарних лімфатичних вузлів |
Т3a |
ІІІА |
Мікроскопічні перитонеальні метастази поза межами таза |
Т3b |
ІІІВ |
Мікроскопічні перитонеальні метастази поза межами таза, жоден з них не перевищує 2 см у найбільшому вимірі |
Т3с |
ІІІС |
Перитонеальні метастази поза межами тазу, розмірами понад 2 см у найбільшому вимірі і/або метастази в реґіонарні лімфатичні вузли |
М1 |
IV |
Віддалені метастази (за винятком перитонеальних метастазів) Примітка: Метастази в капсулу печінки належать до Т3/стадії ІІІ, паренхімальні печінкові метастази – до М1/стадії IV. Якщо є плевральний випіт, необхідне цитологічне підтвердження для зарахування випадку до М1/стадії IV. |
N – Реґіонарні лімфатичні вузли Реґіонарними лімфатичними вузлами є гіпогастральні (затульні), загальні та зовнішні клубові, латеральні сакральні, парааортальні, а також пахвинні вузли. |
||
NХ |
|
Не досить даних для оцінки стану реґіонарних лімфатичних вузлів |
N0 |
|
Немає ознак ураження реґіонарних лімфатичних вузлів |
N1 |
ШС |
Наявні метастази в реґіонарних лімфатичних вузлах |
M – Віддалені метастази |
||
MХ |
|
Не досить даних для визначення віддалених метастазів |
M0 |
|
Віддалені метастази не визначаються |
M1 |
IVB |
Наявні віддалені метастази |
G - Гістопатологічна градація
GX – ступінь диференціації не може бути визначений
G1 – високий ступінь диференціації
G2 – середній ступінь диференціації
G3 – низький ступінь диференціації
G4 – недиференційована пухлина