Повідомлення

про хворого з вперше в житті встановленим діагнозом раку або іншого злоякісного новоутворення

“_____”___________ 19____ р.

(дата заповнення повідомлення)

Повідомлення направлено в _________________________________________________

(назва закладу)

__________________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові хворого)

Стать_____________ Дата народження ________________________________________

(чол., жінка) (число) (місяць) (рік)

Національність____________________ Професія_______________________________

Адреса____________________________ __________________________________

(область) (район)

_______________________________________ Житель _________________________

(населений пункт, вулиця, буд. №, кв. №) (міста, села)

Група перв. обліку для постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС _______________

(ліквідатори-1, евакуйовані-2, які проживають на території радіологічного контролю-3,

діти, які народились від батьків 1-3 груп первинного обліку-4)

Діагноз__________________________________________________________________

(докладний, з зазначенням локалізації)

Діагноз підтверджений_____________________________________________________

(гістол., цитол., рентген., ендоскоп., ізотоп. методом, клін. та ін.

Дата встановлення діагнозу__________________________________________________

(місяць, рік)

Обставини виявлення захворювання _________________________________________

(при зверненні; в оглядовому кабінеті; при ін. видах профогляду;

посмертно без розтину; посмертно на розтині)

Куди направлений хворий __________________________________________________

(назва лікувального закладу)

Підпис лікаря, який склав повідомлення ___________________ __________________

(прізвище) (підпис)

Кожен онкологічний хворий, взятий на облік, підлягає диспансерному спостереженню. Контроль за хворим здійснюється за формою № 300-6/о (реєстраційна карта хворого на злоякісне новоутворення), куди заносяться паспортні дані, діагноз, клінічна група, стадія захворювання, дати виклику на огляд і помітки про явку до лікаря. У карту обов’язково вписують повний діагноз, що включає основне й супутні захворювання, а також відомості про всі застосовані методи лікування. На основі контрольних карт, виходячи з різних клінічних груп хворих, формується картотека.

На хворого зі злоякісною пухлиною, який перебував на стаціонарному лікуванні у будь-якому лікувальному закладі, заповнюється “Виписка з історії хвороби (облікова форма № 027-1/о - онко)”. По завершенню стаціонарного лікування хворого (або після його смерті) виписку направляють в онкологічний диспансер за місцем проживання, де на підставі цього документа вивчають результати лікування.

На всіх хворих з занедбаною злоякісною пухлиною, що належить до ІV стадії захворювання, а також на пацієнтів з ІІІ стадією візуальних форм раку в двох екземплярах складають спеціальний протокол (облікова форма № 027-2/о). Перший екземпляр залишається в історії хвороби або в амбулаторній картці, другий пересилається до онкологічного диспансеру за місцем мешкання хворого.

У протоколі в хронологічному порядку вказують усі лікувальні заклади, куди звертався хворий за лікарняною допомогою до встановлення діагнозу, зазначають також причина занедбаності хвороби. Кожен випадок пізнього виявлення злоякісної пухлини обговорюють на лікарняній конференції з обов’язковою участю лікарів, які зробили діагностичну помилку.

Диспансеризація онкологічних хворих. Ведення картотеки контрольних карток диспансерного спостереження

Диспансеризація онкологічних хворих передбачає не тільки регулярне спостереження за хворими, але й активне проведення лікувально-профілактичних заходів, скерованих на відновлення здоров’я. Особливо велике значення вона має у роботі з пацієнтами, які отримали радикальне лікування. Це ІІІ клініко-статистична група хворих – осіб, вилікуваних від пухлини хірургічним, променевим або комбінованим методом. У випадках виявлення в процесі диспансерного спостереження рецидиву або метастазу пухлини таких пацієнтів знову відносять до ІІ клініко-статистичної групи для поновлення протипухлинного лікування або ж, якщо така можливість втрачена, переводять у IV клініко-статистичну групу диспансерного обліку.

Диспансерне спостереження за хворими, які отримали радикальне лікування, проводиться поліклінічними онкологами у визначені терміни.

Усі лікувально-профілактичні й діагностичні заходи, що проводяться таким хворим у процесі диспансеризації, розглядаються у рамках проблеми реабілітації, тобто відновлення їх здоров’я для досягнення максимальної фізичної, психічної, соціальної та трудової повноцінності.

Основні задачі диспансерного спостереження хворих ІІІ клініко-статистичної групи:

1. Рання діагностика рецидивів і метастазів пухлин. Це головна задача, що стоїть перед онкологом при черговому огляді й обстеженні хворого. Ті ж питання (чи не зумовлена зміна стану хворого прогресуванням пухлинного процесу?) повинні виникати й у дільничного лікаря при кожній зустрічі з хворим. Принцип онкологічної сторожкості у такій ситуації не тільки не втрачає своєї ролі, але й має бути провідним при обстеженні особи, яка в минулому отримала протипухлинне лікування.

2. Виявлення і корекція тих розладів, що можуть виникнути після радикального протипухлинного лікування. До них належать післяопераційні ускладнення, променеві пошкодження, ускладнення хіміогормонотерапії, корекція яких є, безперечно, компонентом медичної реабілітації.

3. Проведення комплексу загальноукріплюючих заходів, у тому числі й вирішення питання про можливість і доцільність санаторно-курортного лікування також належить до медичної реабілітації.

4. Експертиза тимчасової і стійкої втрати працездатності хворих, їх раціональне працевлаштування, тобто трудова реабілітація хворих.

Ефективність обліку й диспансеризації онкологічних хворих значно підвищується при використанні комп’ютерної техніки.