6.5.2. Особливості переобладнання автобусів загального користування для роботи на газових паливах.
Слід зазначити, що конструкція автобусів, які використовуються при перевезенні пасажирів на маршрутах загального призначення, повинна відповідати вимогам:
ГСТУ 60.2.00017584.011-2001 «Засоби транспортні дорожні. Технічні вимоги до безпечності конструкції автобусів загального призначення, які знаходяться в експлуатації» ;
ДСТУ UN/ECE R 52-01:2002 (Правила ЄЕК ООН № 52-01) «Єдині технічні приписи щодо конструкції маломісних дорожніх транспортних засобів загального користування» ;
ДСТУ UN/ECE R 36-03-2002 (Правила ЄЕК ООН № 36-03) «Єдині технічні приписи щодо офіційного затвердження пасажирських транспортних засобів великої місткості стосовно загальної конструкції» .
При цьому ГСТУ 60.2.0017584.011-2001 розповсюджується на ДТЗ категорій М2 і М3 місткістю не більше 22 пасажирів (автобуси і мікроавтобуси), які знаходяться в експлуатації, не мають свідоцтва відповідності типу (або свідоцтва про визнання іноземного сертифікату або сертифікату відповідності) і використовуються як автобуси (мікроавтобуси) загального користування на маршрутах загального призначення. Стандарт встановлює вимоги до безпеки конструкції автобусів і їх оснащення в частині забезпечення безпеки експлуатації з метою зменшення тяжкості наслідків дорожньо-транспортних подій для водіїв, пасажирів і пішоходів.
З 146,7 тисяч автобусів, зареєстрованих в Україні, значна частина не сертифікована і використовується для надання послуг із перевезення пасажирів (маршрутні перевезення, туристичні, на замовлення).
В першу чергу це торкається таких моделей автобусів, які випускалися до введення в Україні системи державної сертифікації дорожніх транспортних засобів (1996 рік).
Особливу небезпеку становлять автобуси, переобладнані для роботи на стисненому природному газі (СПГ) або зрідженому нафтовому газі (ЗНГ) з порушенням діючих вимог щодо кількості і розміщення газових балонів, розташування газової апаратури та інших вимог.
При переобладнанні ДТЗ у газобалонні слід враховувати, що загальні технічні вимоги і вимоги безпеки до газобалонних автомобілів (ГБА) і газобалонного обладнання (ГБО), з урахуванням діючих на Україні нормативних документів, у тому числі ДСТУ UN/ECE R 67-
01:2002 і ДСТУ UN/ECE R 110-00:2002 [4,5] і [6], підрозділяються на:
вимоги до складу комплектів ГБО;
вимоги до встановлення комплекту ГБО на ДТЗ;
вимоги до розміщення балона (балонів);
вимоги до елементів захисту і запобіжних пристроїв;
вимоги до монтажу систем вентиляції балонів для ЗНГ та СПГ;
вимоги по розміщенню заправного блоку;
вимоги до монтажу жорстких і гнучких трубопроводів (у т.ч. паливопроводів); - вимоги по електробезпеці;
вимоги до токсичності відпрацьованих газів ГБА;
вимоги до потужності, екологічних і економічних показників двигунів і тяговошвидкісних показників ГБА;
вимоги до вантажопідйомності і пасажиромісткості;
вимоги до систем живлення ГБА по забезпеченню пускових якостей;
вимоги до конструкції вузлів і елементів ГБО, у тому числі: газових балонів, газоредукуючий апаратурі, теплообмінним пристроям, газоповітряним пристроям змішувачів, заправним пристроям, газопроводам, газовим з'єднанням, арматури і інші;
вимоги до стійкості й маневреності ГБА;
вимоги до вмісту шкідливих речовин у повітрі пасажирських салонів і кабін ГБА; - інші технічні вимоги й вимоги безпеки.
На даний час значну кількість автобусів, що працюють на маршрутах загального призначення, складають моделі і модифікації автобусів "Газель". При цьому велика частина цих автобусів, що виготовляються в країнах СНД, випускаються як спеціалізовані мікроавтобуси, які не відповідають вимогам ДСТУ UN/ECE R 52-01-2002 [2] до автобусів загального користування і тому не можуть використовуватися для перевезення пасажирів на маршрутах загального призначення.
Тільки деякі моделі автобусів пройшли випробування на відповідність вимогам ДСТУ UN/ECE R 52-01-2002 і отримали українські сертифікати відповідності автобусів "Газель" автобусам загального користування.
Особливу увагу при переобладнанні автобусів загального користування в газобалонні необхідно уділяти кількості, типу і розміщенню газових балонів.
В табл. 1 наведені дані щодо кількості, типу і місткості газових балонів за деякими моделями (модифікаціями) серійних та переобладнаних газобалонних автобусів (загального користування і спеціалізованих), що працюють на СПГ.
Таблиця 6.4.
Моделі (модифікації) автобусів |
Кількість, тип, місткість і розташування газових балонів |
ЛАЗ-695НГ; ЛіАЗ-677М-СПГ |
вісім балонів 50-200Л (з легованої сталі) або п'ять балонів 50-200У (з вуглецевої сталі) по ГОСТ 949-73 на даху автобуса |
КаВЗ-685-СПГ; -3270-СПГ; -3976-СПГ; ПАЗ-672М-СПГ; -3205-СПГ |
чотири балони 50-200Л або три балони 50-200У на даху автобуса; допускається установка додаткової секції з трьох балонів 50-200Л за заднім мостом під днищем автобусів (відповідно до КД 4956 Б 00.00. 000, КД 4956 В00.00.000 і КД 3270 С 00.00. 000) |
ГАЗ-32213-СПГ; -322132-СПГ; -32213Т-СПГ; -322132К-СПГ; -32213В-СПГ; -32213ПЕ-СПГ; -322132ПЕ-СПГ; ГАЗ-ЧАЗ-32213- СПГ; -32213Н-СПГ; СЕМАР-3234-СПГ; СПВ-33021.01-15- СП -33021.01-01-СПГ |
два балони 50-200Л (нижня компоновка газових балонів – під днищем автобуса вздовж рами)
три балони 50-200Л (нижня компоновка газових балонів – під днищем автобусів) див. рис. 2
три балони 50-200Л і один балон місткістю 40 л за ТУ 14-3-1182-83 (нижня компоновка газових балонів – під днищем автобуса)* див. рис. 3 (при цьому штатний паливний бак демонтується, допускається встановлення сертифікованого паливного баку меншої місткості) |
ГАЗ-2214-СПГ; |
|
-2214ОА-СПГ; -33021ОП-СПГ; Псковавто-2214- СПГ; -2214ОА-СПГ |
два балони 50-200Л (нижня компоновка газових балонів – під днищем автобуса вздовж рами) |
Особливий увагу заслуговують схеми (див. рис. 6.13) компоновки ГБО з чотирма балонами 50-200Л на даху автобуса і секцією з трьох балонів 50-200Л за заднім мостом під днищем автобусів моделей КАвЗ-685, -3270, -3976 і ПАЗ-672М, -3205.
Рис. 6.13. Схема розташування газових балонів на автобусі КАвЗ-3270-СПГ
1-газова апаратура в моторному відсіку; 2-магістральний трубопровід; 3розподільна хрестовина;4-трубопровід від касети до хрестовини; 5,8-газові балони; 6касета з балонами; 7-стрем′янка; 9-пластина; 10,11-кронштейни.
На рис. 6.14 і 6.15 показані найбільш
розповсюджені схеми компоновки ГБО для
СПГ на мікроавтобусах «Газель». 
Рис. 6.14. Схема компоновки ГБО для
СПГ на мікроавтобусах «Газель» ГАЗ-32213,
-322132, -32213Т, -322132К, -32213В, -32213П 322132ПЕ, ГАЗ-ЧАЗ-32213, (компоновка 3-х газових балонів 50-200Л під днищем автобуса)
1-газова апаратура в моторному відсіку; 2-газовий редуктор; 3-магістральний трубопровід; 4,6,7-газові балони; 5-хомути; 8-вентиль; 9-заправний вузол; 10-прокладки; 11-упори.
Рис. 6.15. Схема компоновки газобалонного обладнання для СПГ на
мікроавтобусах «Газель» ГАЗ-32213, -322132, -32213Т, -322132К, -32213В, -32213ПЕ, -