8. Середньострокове планування та прогнозування бюджету: шляхи впровадження в Україні.

Середньострокове бюджетне планування - це визначення головними розпорядниками бюджетних коштів на підставі Програми діяльності Кабінету Міністрів України, плану своєї діяльності на середньостроковий період та обсягу необхідних коштів для досягнення цілей у середньостроковій перспективі. Обов'язковою вимогою середньострокового планування бюджету є відбір відповідних напрямів діяльності і завдань, виходячи з фінансових можливостей.

Основною метою запровадження середньострокового планування бюджету є підвищення дисципліни державних видатків, а також забезпечення процесу аналізу використання коштів, що буде стимулювати прийняття більш ефективних рішень щодо використання бюджетних коштів на всіх рівнях та планування головними розпорядниками коштів своєї діяльності.

Середньострокове бюджетне планування є необхідним елементом впровадження програмно-цільового методу у бюджетному процесі. Перехід до середньострокового бюджетного планування дасть учасникам бюджетного процесу можливість узгодити свої стратегічні плани діяльності з наявними бюджетними коштами як у рамках підготовки проекту бюджету на відповідний рік, так і на наступні періоди, що сприятиме переходу до формування довгострокової бюджетної політики.

Цілі: поліпшення макроекономічного балансу шляхом розроблення узгоджених та реалістичних прогнозів доходів до бюджету; визначення загальних цілей бюджетної політики та забезпечення відкритості у їх досягненні впродовж багатьох років; визначення і дотримання чітких пріоритетів у сфері державних видатків; забезпечення можливості ініціювання змін у бюджетній політиці та механізмів контролю за їх реалізацією; удосконалення розподілу бюджетних коштів, спрямованих на досягнення стратегічних пріоритетів, як за функціями, так і між відповідними функціями; посилення загального бюджетного контролю.

1. Прогнозні оцінки розробляються у два етапи:

1 етап - прогнозування, під час якого складаються технічні оцінки поточних витрат, виходячи з існуючих умов;

2 етап - програмування, на якому визначається та аналізується вартість кількох можливих змін політичного курсу.

Середньострокові прогнози повинні відображати:

• поточний стан видатків;

• додаткові видатки, необхідні для забезпечення однакового рівня та якості послуг у майбутньому (наприклад, для збереження відношення кількості учнів на одного вчителя у навчальних закладах);

• додаткові витрати або економію коштів, якщо передбачається змінити рівень або вид послуг.

Основними проблемами, що виникли при запроваджені системи середньострокового бюджетного прогнозування та планування стали:

- відірваність бюджетного планування від загальнодержавного планування.

- відсутність ефективної методології прогнозування макропоказників, видатків та доходів бюджету;

- вплив політичного фактора на середньострокові прогнози.

В Україні існує лише базовий варіант впроваджен Для підвищення ефективності СБПП в Україні треба застосувати наступний алгоритм:

- на відміну від середньострокового бюджетного прогнозування, котре має переважно інформативний характер, середньострокове планування має забезпечити чіткий розподіл бюджетного ресурсу протягом трьох років, охоплюючи передусім інвестиційні видатки бюджету, що поліпшить прогнозованість видатків бюджету;

- запровадження системи середньострок бюджетного планування перш за все має насамперед ґрунтуватися на прогнозній концепції фіскальної стійкості;

- застосування новітніх методик планування та прогнозування з огляду на зарубіжний досвід розвинених країн. Враховуючи недосконалість існуючих підходів до середньострокового прогнозування доходів бюджету та виходячи з необхідності застосування передового зарубіжного досвіду у цій галузі, заслуговує на увагу підхід щодо «ефективної ставки» податку, що застосовується в Казахстані;

- об’єктивне прогнозування та планування має здійснюватись із залученням наукових та експертних установ, оскільки вони є незалежними гарантами реальної неупередженої інформації високого наукового рівня;

- створення бюджетних правил та механізмів їх дотримання;

- створення ефективної системи складання декількох сценаріїв макропоказників;

- поглиблення деталізації видатків.