78. Необхідність і форми співробітництва у вирішенні глобальних проблем

В«глобальні проблемиВ» широко використовується в сучасному світі для позначення цілого комплексу найбільш гострих загальнолюдських проблем, що розглядаються в планетарному масштабі.

До їх числа в першу чергу відносять: запобігання світової термоядерної війни і забезпечення мирних умов для розвитку всіх народів; подолання зростаючого контрасту на економічному рівні між розвиненими і країнами, що розвиваються шляхом ліквідації відсталості останніх, а також усунення голоду, злиднів і неписьменності на земній кулі; припинення стрімкого зростання населення (демографічного вибуху в країнах, що розвиваються) і усунення загрози скорочення чисельності населення в розвинених країнах; запобігання забруднення навколишнього середовища (атмосфери, Світового океану і т.д.); забезпечення подальшого економічного розвитку людства необхідними природними ресурсами, як поновлюваними, так і непоновлюваними, включаючи продовольство, промислова сировина і джерела енергії; запобігання негативних наслідків науково-технічної революції.

В даний час глобальний характер поступово набувають і проблеми охорони здоров'я (наприклад, серцево-судинні та онкологічні захворювання, загроза епідемії СНІДу), міжнародної боротьби з тероризмом і наркомафією, освіти та духовного виховання підростаючого покоління, збереження соціальних і культурних цінностей, привнесення у свідомість людства нової планетарно-екологічної думки.

Різке загострення нерівномірності соціально-економічного та науково-технічного прогресу, а також зростаюча взаємозалежність між державами та розвиток стійких економічних і торговельних зв'язків призвели до того, що глобальні проблеми, що існували в тій чи іншій мірі перш як локальні і регіональні протиріччя, придбали в останні десятиліття загальносвітовий характер

Загрозливий характер глобальних проблем багато в чому пов'язаний з колосально збільшеними засобами впливу людства на навколишній світ і величезними масштабами його господарської діяльності, які вже співставні з геологічними та іншими планетарними природними процесами.

Глобальні проблеми людства не можуть бути вирішені силами однієї країни, необхідні широкі міжнародні зв'язки для спільної діяльності з вироблення положень про охорону навколишнього середовища, узгодженням економічної політики, допомоги відсталим країнам і т.п.

79.Становлення та етапи розвитку світового господарства

Світове́ господа́рство— глобальна система господарств держав та недержавних утворень, що пов'язані міжнародним поділом праці і взаємодіють між собою у різних формах.

Етапи формування світового господарства:

1 етап — зародження світового господарства в XVI-XVIII століттях на основі виникнення світового ринку та розвитку економічних відносин;

2 етап — формування світового господарства на основі розвитку великої машинної індустрії та транспорту;

3 етап — становлення нового виробництва, посилення економічної інтеграції, зміна структури світової торгівлі, формування провідних галузей господарства.

Особливістю світового господарства є його цілісність, яка забезпечується механізмом міжнародних відносин. Цілісність склалася завдяки взаємозв'язаним процесам — утворенню нових незалежних держав та інтеграції їх економік, під впливом яких формувалася сучасна політична карта світу. Цю цілісність підтримує діяльність міжнародних організацій та потужних транснаціональних корпорацій (ТНК).

Світове господарство має властивості, які не притаманні жодному з національних господарств. На відміну від територіально визначених, більш-менш однорідних за рівнем розвитку, більшою чи меншою мірою керованих національних господарських систем (комплексів) світова економіка має різнорівневу за розвитком, багатополюсну за просторовою організацією, асиметричну (через нерівноправність відносин) будову.