77.Глобалізація як новий етап розвитку інтеграційних процесів у світовій економіці

Характерною особливість розвитку людської цивілізації початку третього тисячоліття є зростання вагомості зовнішніх факторів розвитку, які стали визначальними в економічному поступі більшості країн світу.

Міжнародне співтовариство створює сприятливі умови та стимулює до об’єднання науково-технічних, матеріальних, трудових ресурсів і фінансових засобів для вирішення проблем економічного, соціального, екологічного, військового, культурного, освітнього характеру.

Посилення планетарних процесів взаємозв’язку та взаємозалежності різних сфер, суб’єктів та регіонів світового господарства, які суттєво інтенсифікували взаємні зв’язки суб’єктів господарювання, держав, людей отримали назву глобальних. Зростаюча економічна взаємозалежність національних господарств та регіонів планети сьогодні розглядається як найважливіша риса глобалізації. Глобалізація – це новий етап економічного розвитку, породжений взаємозалежністю складових елементів світового господарства, що посилюється в умовах широкого розгортання інтернаціоналізації виробництва та обігу. Відбувається суперечливий процес глобального синтезу в який втягуються всі країни світу. У сучасному світі глобалізація має домінуючий вплив на розвиток будь-якої держави. Глобалізація надає інтеграційним процесам загальносвітовий характер, оскільки кожна країна взаємодіє з іншими країнами не лише безпосередньо, через зовнішню торгівлю, але опосередковано, долучаючись до світового ринку товарів та послуг, світової валютної системи, до системи міжнародних організацій глобального типу.

Слід відзначити, що сучасні процеси глобалізації породжені економічними чинниками, зокрема, суспільним розподілом праці, міждержавними інтеграційними процесами, міжнародними суспільними об’єднаннями і неурядовими організаціями, науково-технічним прогресом в умовах ринкової економіки, різноманітними формами міжнародного культурного обміну і спілкування. Основу економічної глобалізації є інтернаціоналізація виробничих зв’язків у високотехнологічних галузях за рахунок прямих іноземних інвестицій, формування глобальних за масштабом та режимом роботи ринків.

В глобалізованому середовищі інтернаціоналізація економіки набуває нових таких нових характеристик як:

- по-перше, формується глобальне світове виробництво на основі планетарного охоплення світової економіки транснаціональними корпораціями і транснаціональними банками, розвиток довгострокових виробничих зв’язків, стратегічних альянсів, договорів про співдружність тощо;

- по-друге, кардинально змінюється зміст світових господарських зв'язків: темпи зростання міжнародної торгівлі випереджають темпи зростання виробництва, фінансові потоки перевищують трансакції, пов'язані з експортом товарів і послуг;

- по-третє, змінюється спрямованість і структура міжнародної торгівлі, зростає товарообмін наукомісткою, високотехнологічною продукцією між розвинутими країнами;

- по-четверту, якісних перетворень зазнає фінансова сфера, змінюється її роль у світовій економіці на основі прогресуючого зростання валютних, фондових, кредитних ринків тощо;

- по-п’яте, посилюється орієнтація розвинутих економік на розгортання всіх сфер людської активності: здатність генерувати нові знання, швидко їх застосовувати, використовуючи сучасні методи обробки інформації;

- по-шосте, інтенсифікується пошук світового центру управління та інструментів регулювання глобальних світогосподарських процесів.

Отже, як бачимо, процес глобалізації охоплює такі основні елементи, такі як: міжнародну науково-технологічну сферу; систему міжнародного виробництва, світовий ринок та міжнародну торгівлю, міжнародну валютно-фінансову систему.