- •Становлення і основні етапи розвитку економічної теорії як науки
- •Предмет економічної теорії та його визначення різними школами.
- •1. Наука про створення, примноження та розподіл багатства нації
- •2. Меркантилісти, фізіократи, класична політична економія Марксисти
- •Методи пізнання економічних процесів і явищ та їхня класифікація
- •Економічні категорії закони і принципи. Пізнання і використання економічних законів.
- •Функції економічної теорії.
- •6.Економічні потреби суспільства, їх суть та структура.
- •7. Економічний закон зростання потреб
- •8.Економічні інтереси:сутність,суб’єкти,класифікація
- •9. Взаємодія потреб та інтересів як рушійна сила соціально-економічного прогресу
- •10. Формаційний та цивілізаційний підходи до періодизації суспільного розвитку
- •11. Економічна система, її сутність, цілі й основні структурні елементи. Типи економічних систем.
- •12. Власність, її суть, форми і місце в економічній системі.
- •13. Місце і роль людини в економічній системі.
- •14. Сутність і структура суспільного виробництва. Матеріальне і нематеріальне виробництво.
- •15. Основні фактори виробництва та їхній взаємозв'язок.
- •16. Форми організації виробництва: натуральне і товарне.
- •17. Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості.
- •18. Альтернативні теорії віртості.
- •19. Закон вартості. Його сутність та функції.
- •20. Теоретичні концепції виникнення і суті грошей.
- •21. Функції грошей та їхня еволюція.
- •22. Грошова система її структурні елементи й основні типи.
- •23. Валютні курси. Конвертованість грошей.
- •25. Ринкове господарство як невід'ємна складова товарного виробництва.
- •31. Еластичність попиту і пропозиції.
- •32. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова ціна.
- •33. Конкуренція, як основний чинник ринкової економіки
- •34. Внутрішньогалузева і міжгалузева, цінова і нецінова конкуренція
- •35.Досконала конкуренція. Недосконала конкуренція та її типи.
- •36 Сутність види і витоки монополізму
- •37.Зміст основні принципи та ознаки підприємництва
- •38 Організаційно-правові форми підприємств
- •41. Прибуток на апітал і фактори, що його визначають. Економічна роль прибутку.
- •42. Кругооборот і оборот промислового капіталу.
- •43. Аграрні відносини, їхній зміст і особливості.
- •44. Форми власності на землю і форми господарювання в аграрному секторі економіки.
- •45.Земельна рента, її сутність, види і механізми утворення.
- •46. Ринок замельних ресерсів. Ціна землі.
- •47. Державна політика регулювання і підтримки сільськогосподарського виробництва
- •48. Сутність, види і джерела формування доходів. Номінальні і реальні доходи.
- •61. Теорія оподаткування. Класифікація податків
- •62. Необхідність, зміст і принципи функціонування кредиту
- •63. Форми і функції кредиту
- •64. Кредитна система та її структура
- •65. Роль та функції держави в економіці
- •66. Державний сектор економіки й державне підприємництво як спосіб реалізації економічних функцій держави
- •67. Соціальна політика держави
- •68. Необхідність і основні ринкової трансформації економіки України.
- •69. Роздержавлення, приватизація та демократизація – основа ринкових перетворень ринкової економіки України.
- •70. Формування відкритої економіки України і шляхи входження у світове господарство.
- •76. Суть причини, форми і тенденції міграції робочої сили
- •77.Глобалізація як новий етап розвитку інтеграційних процесів у світовій економіці
- •78. Необхідність і форми співробітництва у вирішенні глобальних проблем
- •79.Становлення та етапи розвитку світового господарства
- •80.Формування та етапи розвитку світової валютної системи
77.Глобалізація як новий етап розвитку інтеграційних процесів у світовій економіці
Характерною особливість розвитку людської цивілізації початку третього тисячоліття є зростання вагомості зовнішніх факторів розвитку, які стали визначальними в економічному поступі більшості країн світу.
Міжнародне співтовариство створює сприятливі умови та стимулює до об’єднання науково-технічних, матеріальних, трудових ресурсів і фінансових засобів для вирішення проблем економічного, соціального, екологічного, військового, культурного, освітнього характеру.
Посилення планетарних процесів взаємозв’язку та взаємозалежності різних сфер, суб’єктів та регіонів світового господарства, які суттєво інтенсифікували взаємні зв’язки суб’єктів господарювання, держав, людей отримали назву глобальних. Зростаюча економічна взаємозалежність національних господарств та регіонів планети сьогодні розглядається як найважливіша риса глобалізації. Глобалізація – це новий етап економічного розвитку, породжений взаємозалежністю складових елементів світового господарства, що посилюється в умовах широкого розгортання інтернаціоналізації виробництва та обігу. Відбувається суперечливий процес глобального синтезу в який втягуються всі країни світу. У сучасному світі глобалізація має домінуючий вплив на розвиток будь-якої держави. Глобалізація надає інтеграційним процесам загальносвітовий характер, оскільки кожна країна взаємодіє з іншими країнами не лише безпосередньо, через зовнішню торгівлю, але опосередковано, долучаючись до світового ринку товарів та послуг, світової валютної системи, до системи міжнародних організацій глобального типу.
Слід відзначити, що сучасні процеси глобалізації породжені економічними чинниками, зокрема, суспільним розподілом праці, міждержавними інтеграційними процесами, міжнародними суспільними об’єднаннями і неурядовими організаціями, науково-технічним прогресом в умовах ринкової економіки, різноманітними формами міжнародного культурного обміну і спілкування. Основу економічної глобалізації є інтернаціоналізація виробничих зв’язків у високотехнологічних галузях за рахунок прямих іноземних інвестицій, формування глобальних за масштабом та режимом роботи ринків.
В глобалізованому середовищі інтернаціоналізація економіки набуває нових таких нових характеристик як:
- по-перше, формується глобальне світове виробництво на основі планетарного охоплення світової економіки транснаціональними корпораціями і транснаціональними банками, розвиток довгострокових виробничих зв’язків, стратегічних альянсів, договорів про співдружність тощо;
- по-друге, кардинально змінюється зміст світових господарських зв'язків: темпи зростання міжнародної торгівлі випереджають темпи зростання виробництва, фінансові потоки перевищують трансакції, пов'язані з експортом товарів і послуг;
- по-третє, змінюється спрямованість і структура міжнародної торгівлі, зростає товарообмін наукомісткою, високотехнологічною продукцією між розвинутими країнами;
- по-четверту, якісних перетворень зазнає фінансова сфера, змінюється її роль у світовій економіці на основі прогресуючого зростання валютних, фондових, кредитних ринків тощо;
- по-п’яте, посилюється орієнтація розвинутих економік на розгортання всіх сфер людської активності: здатність генерувати нові знання, швидко їх застосовувати, використовуючи сучасні методи обробки інформації;
- по-шосте, інтенсифікується пошук світового центру управління та інструментів регулювання глобальних світогосподарських процесів.
Отже, як бачимо, процес глобалізації охоплює такі основні елементи, такі як: міжнародну науково-технологічну сферу; систему міжнародного виробництва, світовий ринок та міжнародну торгівлю, міжнародну валютно-фінансову систему.
