16.Д. Формування характеру у дошкільному віці

Характер – совокупность свойств личности, определяющих типичные способы её реагирования на жизненные обстоятельства.

Характер – это сплав из врождённых черт типа НС и приобретённых в жизни качеств личности.

В дошкольном и младше-школьном возрасте складываются основные черты хар-ра, которые влияют на практическую деятельность и общение с людьми.

Становление хар-ра в дош.воз. происходит в видах деятельности: - в играх, - в межличностном общении, - в домашнем труде, - в учении.

Рекомендации по укреплению хар-ра в индивидуальной предметной деятельности и учебной:

1)на начальном этапе деятельность должна быть привлекательна, ничего, кроме удовольствия, не дающая; на заключительном - малоприятной, но крайне необходимой для психического развития или достижения отдалённо значимой цели;

2)степень трудности деятельности постепенно повышается;

3)вначале деятельность предлагается ребёнку взрослым, затем он сам переходит к самостоятельному и свободному выбору деятельности.

=Только одновременное движение по 3ём направлениям обеспечит полноценное развитие хар-ра.

Рекомендации по укреплению хар-ра в совместной деятельности и общении:

1)включение ребёнка в совместную сюжетно- ролевую игру или в деятельность, выполняя которую он вынужден приспосабливаться к индивидуальным особенностям и действиям др. людей;

2)выбор партнёров ребёнку в общении и деятельности, которые отличаются друг от друга и требуют разного межличностного поведения;

3)постепенное усложнение задач, которые необходимо решать детям в общении и взаимодействии с людьми.

=Делать всё это постепенно, от простых задач межличностного плана, к сложным.

16 Д Формування характеру у д.В.

Основну роль у формуванні та розвитку характеру дитини відіграє її спілкування з усіма навколо. У властивих для дитини вчинках і формах поведінки вона насамперед наслідує близьких дорослих людей і через емоційне підкріплення засвоює форми їхньої поведінки. Найсприятливішим періодом життя для становлення характеру вважається вік від 2-3 до 9-10 років, коли діти багато і часто спілкуються, як з дорослими, так і з ровесниками, та відкриті для сторонніх впливів, і з готовністю їх приймають, наслідуючи всіх і в усьому. Дорослі люди в цей час, маючи необмежену довіру у дитини, можуть впливати на неї словом, вчинком та дією, що створює сприятливі умови для підкріплення необхідних форм поведінки.Стиль спілкування дорослих один з одним на очах у дитини, спосіб спілкування з нею самою дуже важливі для становлення характеру. Особливо це стосується спілкування батьків з дитиною і передусім мами. Те, як діють батьки щодо дитини, через багато років стає способом встановлення нею стосунків зі своїми дітьми.Першими у дитини закладаються такі риси, як доброта, комунікабельність, емпатійність, а також протилежні: егоїстичність, сухість, байдужість до людей.Важливе значення для формування характеру має трудова діяльність. В ній закладається працелюбство, акуратність, добросовісність, відповідальність, наполегливість. Формування якостей характеру в дошкільному віці відбувається у грі та доступних видах домашньої праці. Великий вплив на їхній розвиток має адекватна віку та потребам дитини стимуляція з боку дорослих. В характері дитини цього віку зберігаються і закріплюються в основному такі риси, які постійно отримую