МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСІТЕТ ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

АЛЬБОМ-РЕФЕРАТ З АРХЕОЛОГІЇ

Виконав: cтудент II курсу заочного відділення cпеціальності «Історія»

Гудім Семен Сергійович

Донецьк 2015

ЗМІСТ

§ І. Палеоліт

1.1. Ранній палеоліт ………………………………....................................................................................................……. 3 1.2. Середній палеоліт..........................................................................................................................................6

1.3. Пізній палеоліт..................................................................................................................................................12

§ 2. Мезоліт………………………………………………………………………………………………………………………..20

2.1. Свідерська культура……………………………………………………………………………………………….24

§ 3. Неоліт …………………………………………………………………………………………………………………………31

3.1. Неолітичні археологічні культури на території України

3.1.1. Буго-дністровська культура…………………………………………………………………………….34

3.1.2. Культура лінійно-стрічкової кераміки…………………………………………………35

3.1.3. Сурсько-дніпровська культура………………………………………………………………………36

3.1.4. Дніпро-донецька культура………………………………………………………………………………37

3.1.5 .Культура ямково-гребінцевої кераміки………………………………………………………39

§4. Енеоліт…………………………………………………………………………………………………………………………44

§5. Доба бронзи……………………………………………………………………………………………………………….56

5.1. Ямна культура ………………………………………………………………………………………………………..58

5.2. Катакомбна культура…………………………………………………………………………………………….61

5.3. Зрубна культура………………………………………………………………………………………………………62

§6. Доба раннього заліза………………………………………………………………………………………………72

6.1. Кемерійці, скіфи, сармати…………………………………………………………………………………...74

6.2. Грецька цивілізація у Північному Причерномор”ї…………………………………….82

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ ……………………….98

§ І. Палеоліт

Палеоліт (від грецького «палайос» – стародавній та «літос» – камінь), або кам’яний вік. Тривала ця епоха від 700 до 10 тис. років тому. Науковці найпершу епоху розділяють на три етапи:

-ранній (від появи людини до 150 тис.років тому);

-середній (150—35 тис. років тому);

-пізній (35—11 тис. років тому).

1.1 Ранній палеоліт

Ранній палеоліт характеризується початком розселення людини із своєї прабатьківщини. На території сучасної України первісні люди з’явилися близько 1 мільйону років тому. Наш регіон, як і Європа загалом, не входив до ареалу антропогенезу. Найвірогідніше, що найдавніші люди (архантропи) прийшли на територію України з Передньої Азії через Балкани і Центральну Європу. Дані археології доводять, що ця міграція не була одномоментним актом, а хвилеподібно тривала протягом багатьох тисячоліть. Рештки найдавніших стоянок первісних людей на території України знайдені біля

с.Королеве (Закарпаття), м. Амвросіївка (Донбас), с. Лука-Врублівецька (Хмельниччина). Всього відомо на території України понад 30 стоянок доби раннього палеоліту.

Архантропи жили невеликими групами, постійно пересуваючись з місця на місце. В цей же час зароджуються колективи для спільного полювання і спорудження найпростішого житла. Основним знаряддям праці архантропів було ручне рубило. У руках первісної людини рубило стало універсальним інструментом впливу на навколишній світ. Залежно від ситуації воно виконувало роль сокири, кайла, метального каменя тощо. Поява однотипних кам’яних знарядь на зразок рубила свідчить про зародження мислення, початок переходу до свідомої виробничої діяльності.

На цьому етапі історичного розвитку створюються первісні стада людей, перші форми людських об’єднань за принципом кровнородинних зв’язків. Науковці припускають, що вже тоді почали виникати екзогамні порядки (заборона шлюбу всередині общини).

Ашельські рубила з Житомирської стоянки, виготовлені з вулканічної породи андезиту галькові знаряддя — чопери, примітивні ручні рубила, скребла Королевська стоянка

Малюнки браслетів, знайдених у Мезині

Орнаментоване ікло

Кирилівська стоянка

Межиріцька стоянка

1.2 Середній палеоліт

Середній палеоліт (мустьєрська епоха) характеризується продовженням заселення України первісними людьми. Хоча освоєнню території перешкоджала різка зміна клімату, відбулося похолодання. Нові кліматичні умови змушували людину пристосовуватися задля виживання. Поворотним етапом стало винайдення близько 100 тис.років тому вогню. Внаслідок еволюції змінився антропологічний вигляд людини. На зміну архантропу приходить неандерталець, котрий був більш подібний до сучасної людини. Неандерталець як більш розвинений тип людини попри складні умови існування, помітно розширив ареал проживання. Найдавніші стоянки знайдені й рештки неандертальців знайдені в печері Кіїк-Коба в Криму (на півострові були найсприятливіші умови для життя), на Донеччині та в Закарпатті.

Також, змінилася психологія людини, з’явилися елементи абстрактного мислення, намітився поділ праці. У мустьєрську епоху почали закладатися першооснови духовного світу людини. Неандертальські поховання в печерах Криму свідчать про зародження релігійних уявлень та вірувань, а знайдені на деяких стоянках кістки, різьблені геометричним орнаментом, з гравійованими на них контурами тварин і людей, рештками намальованих чорною фарбою ліній — про перші кроки образотворчого мистецтва.

Гостроконечник зі схилів гори Пивиха у Глобинському р-ні. Кремінь.Випадкова знахідка.

Скреблоподібне знаряддя з околиці смт Білики Кобеляцького р-ну. Кремінь. Розкопки Л. Лугової.

Кам'яні вироби з другого та третього шарів

мустьєрської стоянки Заскельна VI

Гостроконечники двобічно оброблені (1, 3-5) скребло (2),дископодібний нуклеус (6)

Рубило з ур. Муховець. Кремінь. Розкопки Ю. Кухарчука.

Рання пора верхнього палеоліту України. Технокомплекси: левалуа-мустьєрський (ІІІА), мікокський (ІІІБ), селетський (ІІ) та оріньякський (І)

1.3 Пізній палеоліт

Пізній палеоліт. Цей етап характеризується значними змінами в економіці, сфері соціальних відносин, мистецтві. Безперечно, центральною подією цієї доби стало завершення майже 35 тис. років тому процесу фізичного та розумового формування людини сучасного типу — homo sapiens (або кроманьйонець). Змінювався не тільки антропологічний вигляд. Зміцнювалися колективістські тенденції, люди дедалі більше осідали, споруджували житла. У часи пізнього палеоліту змінилися суспільні форми людського співжиття. Замість примітивного первісного стада з’являється рід. Роди об’єднувалися в племена, почалося утворення первіснообщинного родоплемінного ладу.

Україна. Верхній (пізній) палеоліт

З появою кроманьйонців процес удосконалення та урізноманітнення знарядь праці пішов надзвичайно швидкими темпами. У пізньому палеоліті почали виготовляти кам’яні різці, ножеподібні пластини, наконечники списів, дротики тощо. Людина оволоділа технікою обробки кісток та рогів. Помітне вдосконалення та урізноманітнення знарядь праці, підвищення продуктивності мисливства. Поступово склалася певна спеціалізація мисливських колективів.

Україна. Археологічні культури фінального палеоліту

Намагаючись пояснити механізм світобудови та визначити своє місце в навколишній дійсності, первісна людина в добу пізнього палеоліту активно формує першооснови власної релігійної свідомості: тотемізм, анімізм, фетишизм та магію.

Середня та пізня пора верхнього палеоліту України. Технокомплекси: пушкарівський (ІІІ), граветський (ІІ) та епіграветський (І)

Фінальний палеоліт України. Культури: свідерська (І), красносільська (ІІ), шан-кобинська (ІІІ) та осоко-рівська (ІV)

Верхньопалеолітична техніка сколювання кремнієвих пластин із призматичного нуклеуса

Зображення мамонта на стіні печери Фон де Гом

Житло з кісток мамонта зі стоянки Межиріч у Пороссі

Схематичне зображення жінки на сланцевій плитці з фінальнопалеолітичної стоянки Рогалик на Луганщині

Мистецькі витвори з бивня та кістки мамонта зі стоянки Мізин на Чернігівщині

1-5-стилізовані зображення жінок. 6-браслет із бивня мамонта.7-9 кістки мамонта, орнаментовані червоною вохрою.

Кам’яні наконечники для стріл культур фінального палеоліту Полісся:

1-гамбурзька, 2-лінгбійська, 3-свідерська, 4-красносільська, 5-пісочнорівська

Кам’яні наконечники культур верхнього палеоліту Європи.

§ 2. Мезоліт

У мезоліті на території сучасної України виділялися чотири природно-ландшафтні зони: лісова - Карпати, Волинь, Полісся; регіони Правобережного та Лівобережного лісостепу; степова зона, регіони гірського Криму. Люди стали дедалі більше опановувати й по-господарськи розробляти вододіли, долини малих водотечій. Вони, як і раніше, займалися полюванням, рибальством, збиранням плодів та ягід. Мисливство було провідною галуззю господарства. У зв'язку з тим, що в цей період зникли мамонти та деякі інші звірі, змінився характер полювання: від колективного полювання на стадну дичину переходили до індивідуального чи групового промислу невеликих звірів. Величезним досягненням став винахід лука і стріл - зброї далекої дії, за допомогою якої люди забезпечували себе постійними запасами їжі. Через труднощі відтворення природного середовища посилювалася міграція людей, укріплювалися племінні структури. Характерно, що етнічні риси починали насамперед формуватися в населення гірського Криму та в степу, де швидко відбувався перехід до нових форм господарювання. Дещо пізніше вони почали фіксуватися в українському Поліссі.

У період мезоліту люди оволоділи технікою виготовлення з кремнію вузьких тонких і гострих пластинок, потрібних для виготовлення так званих вкладишевих знарядь, зокрема вістер списів, ножів, гарпунів (їхня основа вирізалася з кістки чи дерева, а в пази вставлялися пластинки). З'явилися знаряддя для обробки дерева.

У цю епоху розпочалося приручення диких тварин. Люди приручили собаку (вперше це вдалося туземцям Австралії та Нової Зеландії), а дещо пізніше - свиню й бика.

Найхарактерніша для України Свідерська культура. М. Рудинський вважає, що аналогічна культура мікролітів знайдена ним у багатьох місцях України: біля с. Смячки, коло Охтирки, за течією Тетерева, на Новгород-Сіверщині, в Миргородському повіті на Полтавщині (біля с. Яреськи та Шишаки), на Прип'яті. Л. Савицький знайшов мікроліт на Волині.

Археологічні культури мезоліту на території України за хронологією можна поділити на два типи:

ранньомезолітичні (VIII – VII тис. до н. е.)

пізньомезолітичні (VII – VI тис. до н. е.).

Кожній археологічній культурі притаманний свій набір видів знарядь праці – особливі типи мікролітів, різні геометричні форми та ін.

Всі мезолітичні культури України належали до двох культурних провінцій:

Балтійська – кудлаївська, яніславицька, пісочнорівська археологічні культури, а також частково зимівниківська культура лісостепового Лівобережжя.

Надчорноморська – кукрецька, гребениківська, донецька, шпанська та мурзак-кобинська археологічні культури.

Кукрецька археологічна культура. Найбільш масштабна та найбільш вивчена мезолітична культура України. Кам’яні знаряддя праці характеризуються: олівцеподібними нуклеусами (кам’яні заготовки), відтискними мікропластинами, круглими скребачками та ін.

Ареал поширення кукрецької культури: Південь – Гірський Крим, Північ – Київське Полісся, Захід – Дунай, Схід – Приазов’я. Хронологія кукрецької культури – 8 – 5 тис років до н. е., від початку мезоліту до початку неоліту.

Основою господарства було полювання на лісових та лісостепових тварин – тури, олені, кабани та ін., а також рибальство. Найбільш відомі археологічні пам’ятки (стоянки): Абузова Балка, Балін-Кош, Велика Андрусівка, Вишенне, Добрянка, Кукрек, І, Кам’яна Могила, Ігрень VIII, Лазарівка та ін.

Гребениківська археологічна культура. Кам’яний інвентар характеризується: відтискна техніка розколювання кременю, численні трапеції на перетинах правильних пластин, плоскі, одноплощинні нуклеуси, відсутність різців, численні “нігтьові” скребачки на невеликих відщепах.

Ареал поширення гребениківської культури: степова смуга Надчорномор’я між Інгульцем на Сході та гирлом Дунаю і Нижнім Прутом на Заході. Датування гребениківської культури – 7 – 6 тис. р. до н. е. Основою економіки населення гребениківської культури було полювання на копитних степу та лісостепу – тур, кінь, олень, кабан, віслюк та сайгак. Стоянки: Гребеники, Гіржеве, Довжанка, Мирне, Познанка, Карпово, Казанка та ін.

2.1. Свідерська культура Свідерська культура

Свідерська культура, археологічна культура кін. палеоліту та мезоліту, названа так від назви стоянки Свідри-Вєлькє за 20 км на південний схід від Варшави (розкопки Л. Савицького в 20-х роках XX сторіччя); поширена, головно, у Польщі й Литві з ядром у Центральній й Північній Польщі. Залишки Свідерської культури, знайдені на стоянках на берегах річок, озер, переважно на піщаних дюнах (крем'яні ножі, шкребки, різаки, сокири та наконечники стріл), свідчать про те, що населення займалося мисливством і рибальством. У піску дюн кістяні знаряддя не зберігаються, тому свідерський інвентар представлений тільки крем'яними виробами: верболистяними й черешковими наконечниками, шкребками на пластинах і відщепах, різцями різних форм й інше. В Україні пам'ятки Свідерської культури відомі головне близько села Смячі , поблизу Новгорода-Сіверського .Свідерська культура синхронна культурам федермесер і аренсбургській. Свідерські традиції простежуються у багатьох пам'ятках мезоліту Польщі. Подібні до свідерських пам'яток відомі у Литві й Білорусі. У Польщі свідерська культура представляє початковий етап великого пізньопалеолітичного мазовшанського циклу, що включає вигляндовську, плудську, гулинську й осницьку культури.

Полювання на благородних оленів з луком і стріламі. Грот Валторта (Іспанія)

Крем’яні наконечники стріл у формі геометричних мікролітів (трикутників, трапецій, сегментів) та способи їх закріплення на древках стріл. ( за Д.Ю Нужним )

Нижче

Мезолітияний могильник Василівка III

Крем’яні вироби та кістки наконечники кукрецької культури зі стоянки Ігрень 8 ( Надпоріжжя)

1-4-кукрецькі вкладні , ніж із ретушшю 6,7 вкладні для наконечників, 8-10- нуклеуси олівцеподібні, 11,12-кістяні наконечники списів, 13-17-скребки, 18-23-різці.

Нуклеоси , мікроліти-наконечники та інші вироби з кременю мезолітичних культур України 1- яніславицької ( Полісся ), 2-грибінківської ( Одещина) , 3-мурак-кобинська (Гірський Крим )

Знаряддя доби мезоліту: 1 — кременеве вістря: 2 — копалка з рогу оленя; 3 — скребок; 4 — сокира; 5 — кістяний наконечник з кам'яними вставками; 6 — гачок з кісті; 7 — геометричні мікроліти; 8 — кістяний гарпун