§3. Неоліт

Протягом VІ-ІІІ тисячоліть до н.е. відбувся поворот від збиральництва і примітивного полювання, до відтворюючих видів діяльності, тобто обробітку землі та розведення свійських тварин. Цей процес дістав назву – неолітична революція.

Неолітичні культури України:

Перехiд вiд присвоюючих форм господарювання до вiдтворюючих тривав протягом багатьох столiть i мав свої особливостi в рiзних регiонах. Фахiвцi видiляють у межах України двi культурно-господарськi зони: пiвденно-захiдну (лiсостепове Правобережжя, Захiдна Волинь, Поднiстров’я, Закарпаття) та пiвнiчно-схiдну (лiсостепове Лiвобережжя, Полiсся). На Півночі та Північному Сході України в неоліті жили племена, які займались переважно мисливством та рибальством, а на Південному Заході віддавали перевагу землеробству та скотарству. Ці племена відрізнялися одне від одного за походженням, побутом, звичками та віруваннями.

Перехід до неоліту на території сучасної України

Дніпро-донецька культура відображена помаранчевим кольором на культурній мапі 4-го тис. до н.е.

Неоліт на території сучасної України

Завдяки «революції» люди не тiльки досягли помiтного зростання продуктивних сил, а й створили сприятливiшi умови життя: їжа стала рiзноманiтнiшою, її добування — стабiльним, з’явилися харчовi запаси.

Рільниче хліборобство зародилося найімовірніше в Передній Азії приблизно у Х тисячолітті до н.е., звідки поширилося на Грецію, Південну та Центральну Європу, а на початку V тисячоліття з’явилось й на сучасних українських землях. Приблизно так само поширювались і стародавні хліборобські культури.

Найбільшої ваги в неоліті набуло скотарство, бо зміна клімату спричинила виникнення великих степових просторів. Скотарі дедалі більше освоювали євразійські регіони, ширше застосовували колесо, приручених коней, що, звісно, означало революційні зміни у військовій справі.

Наприкінці неоліту з’явилися прикраси з міді, намиста з полірованих кісток, черепашок або коштовного каміння. На головні убори та пояси нашивали пластини з емалі вепрових ікл, розвивався орнамент.

Перехiд до землеробства i скотарства сприяв помiтним змiнам в органiзацiї суспiльного життя: зростанню ролi парної сiм’ї, розквiту племінної організації суспільства, зародженню інститутів родової влади (поява в похованнях доби неоліту владних символів — кам’яних булав). Цей перехід суттєво вплинув i на світобачення людини, її духовний світ.

У період  неоліту відбувся справжній демографічний вибух: населення планети виросло приблизно з 5 до 80 млн. осіб. Середня тривалість життя становила для жінок – 32,5 року, для чоловіків – 35,6.

3.1. Неолітичні археологічні культури на території України

3.1.1. Буго-дністровська культура

Буго-Дністровська культура — археологічна культура доби неоліту, що розпочалася в добу мезоліта. Датується 5500-4000 рр. до РХ. Названа по території поширення на Південному Бузі й Дністрі.

Поселення Буго-дністровської культури невеликі, житла - наземні, з кам'яними вогнищами і ямами для покидьків. Господарство — полювання, рибальство, розведення свійських тварина (свиня, бик), землеробство (відбитки зерен пшениці на кераміку).

Виділено два варіанти культури - південнобузький і дністровський.

Південнобузький варіант:

На ранньому періоді (поселення біля села Скибенци, Сокольци ІІ й инші) поширені гостродонні горщики (результат східних зв'язків), миски, посудини з відігнутим віночком (криволінійний і вертикальний пропрасований орнамент), бомбоподібні посудини з невеликим дном.

На середньому етапі (поселення Печера, Самчинци й інші) багато плоскодонних посудин, характерних для європейських культур Криж, Старчево (бомбоподібдні горщики, ребристі миски, вази, кубки, фляги), орнамент пластичний - шишечки, наліпні валики, пальцеві защипи, а також криволінійні стрічкові композиції; до кінця періоду під впливом Дніпро-донецької культури з'являються гостродонні посудини, прикрашені відбитками гребенчатого штампа. З'являються нові знаряддя - мотики із трубчастих костей, розвивається техніка кремінних вкладишів.

На пізньому етапі (поселення Саврань, Гайворон, Поліжок і ін.) поряд з гостродонними горщиками представлені чаші, вази на ніжках ("фруктівниці"), ребристі посудини (орнамент - складні криволінійні кутові композиції, канелюри і відбитки гребенчатого штампа). У кераміці просліжується вплив балканських культур Турдаш, Вінча, Хаманджия. Збільшуються розміри кремінних знарядь.

Дністерський варіант:

Виділені п'ять фаз, з них перша - Сорокський комплекс - бескерамічна, але з елементами виробляючого господарства - доместикація тварин (свиня, бик). Фази ІІ- ІV становлять Трифауцький комплекс, кераміка якого сполучає південнобузькі елементи з елементами культур Кереш. Старчево, Лінійно-стрічкової кераміки й Дніпро-донецької.

Буго-дністровська культура є одним з компонентів формування Трипільської культури.