- •Київський національний університет культури і мистецтв Кафедра шоу-бізнесу
- •Вступ Опис навчальної дисципліни
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Система оцінювання знань студентів
- •Підсумкова оцінка
- •Бальна система оцінювання різних форм навчання студента в межах кожного модулів 1 і 2
- •Бальна система оцінювання різних форм навчання студента в межах кожного модулів 3 і 4
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •Структура навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни Змістовий модуль 1. Організаційні, правові та технологічні засади роботи продюсера
- •Змістовий модуль 2. Фінасові та виробничі аспекти роботи продюсера в Україні
- •Змістовий модуль 3. ІІродюсування телебачення та кіно. Вітчизняна та зарубіжна практика
- •Змістовий модуль 4. Генеральний, виконавчий, лінійний продюсер.
- •Теми і плани лекцій
- •Індивідуальні завдання (теми для рефератів)
- •Тестові завдання
- •Модульна контрольна робота № 4
- •Питання для підсумкового контролю знань
- •Завдання для підсумкового контролю знань
- •Перелік питань до іспиту
- •Практичні завдання до іспиту
- •Методичне забезпечення методичні рекомендації до підготовки семінарського заняття
- •Методичні рекомендації до виконання практичних занятть
- •Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи
- •Методичні рекомендації до виконання модульних контрольних робіт
- •Методичні рекомендації до написання реферату
- •Критерії оцінювання знань студентів
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Інформаційні ресурси
Змістовий модуль 3. ІІродюсування телебачення та кіно. Вітчизняна та зарубіжна практика
ТЕМА 3.1. ПРОДЮСУВАННЯ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ. РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПРОДЮСУВАННЯ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. Вимір потреб аудиторії, вчення попиту. Клімат у державі, вплив на об’єкти продюсерської діяльності. Роль інвестиційної політики у створенні суб’єктивного матеріалу. Аналітика потреб суспільства, виявлення цікавості певної тематики уподобань аудиторії розроблення та створення суб’єктного продукту.
ТЕМА 3.2. ЕВОЛЮЦІЯ У СФЕРА ПРОДЮСУВАННЯ. ПРОДЮСУВАННЯ НА ТБ. АНАЛІЗ СИСТЕМИ ПРОДЮСУВАННЯ СУЧАСНИХ TV ШОУ-ПРОГРАМ. Робота з медіа. Знання ринку ЗМІ та психології журналістів. Аудиторія, споживачі інформації - рівень довіри засобам масової комунікації. Джерело інформації ХХІ ст. – Інтернет. ЗМІ в умовах конкуренції. Некоректні способи подачі інформації. Ризики комунікації. Прийоми маніпуляції читацькою аудиторією. Роль продюсера у контролі процесу інформування. відволікання уваги, спрямування читача на роздуми про малозначущі або й вигадані факти. Як уникати поширення негативної інформації. Залякування. Підміна новизни емоційністю. Оптимальна схеми співпраці: подія плюс підбір рейтингів, опитувань без оприлюднення протилежних «невигідних» думок.
ТЕМА 3.3. ОРГАНІЗАЦІЯ КАСТИНГІВ. ПІДБІР ПЕРСОНАЛУ ДЛЯ РОБОТИ З ПРОДЮСЕРОМ. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ТЕНДЕРУ. Види картингів. Створення картингового оголошення. Співпраця з кастинг-адміністратором і творчою групою (режисер та ін.) Публічні і закриті кастинги. Власні тендерні програми та участь у зовнішніх тендерних програмах та конкурсах.
ТЕМА 3.4. ПРОДЮСУВАННЯ В МУЗИЧНІЙ СФЕРІ. АУДИТ І МОНІТОРИНГ РИНКУ УКРАЇНСЬКОГО ШОУ-БІЗНЕСУ. РОБОТА З ДАНИМИ. Опанування студентами основних теоретичних засад майстерності продюсування. Вивчення світового досвіду і його адаптація в українських умовах, вироблення та набуття практичних навичок, необхідних майбутньому продюсерові під час пошуку та професійного аналізу джерел інформації, менеджменту.
ТЕМА 3.5. ОСОБЛИВОСТІ ПРОДЮСУВАННЯ КІНО. ВІТЧИЗНЯНА ТА ЗАРУБІЖНА ПРАКТИКА. В умовах глобалізації правила продюсування є спільними, практикується активне використання ЗМІ у популяризації проекту (продукту). Засоби масової комунікації (радіо, телебачення, газети й журнали, Інтернет, кінопродукція, книги, касети і компакт-диски тощо) активно впливають на соціалізацію, пропонуючи додаткові, часто альтернативні, моделі соціальних ролей, суспільних норм і цінностей. Соціалізація людей відбувається у процесі соціальних комунікацій. Спілкуючись, люди передають один одному інформацію, ідеї, думки і душевні стани. Комунікація координує складну групову діяльність.
Змістовий модуль 4. Генеральний, виконавчий, лінійний продюсер.
ТЕМА 4.1. ГЕНЕРАЛЬНИЙ, ВИКОНАВЧИЙ, ЛІНІЙНИЙ ПРОДЮСЕР. Обов’язки продюсерського штату. Для підсилення дієвості і результативності позитивного іміджу, необхідне професійне продюсування певного об’єкта, де кожен виконує свою роль, своє завдання під керівництвом генерального продюсера.
ТЕМА 4.2. ПРОЕКТ- МЕНЕДЖМЕНТ, АККАУНТ -МЕНЕДЖМЕНТ. ВЕРТИКАЛЬНА ТА ГОРИЗОНТАЛЬНА СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ. Принципи формування бонуси, заохочення, відзнаки. Заохочення і премії та інше визначається корпоративною PR кампанією. Стратегію визначає генеральний продюсер, враховуючи можливості і ресурси власної компанії. Під час PR кампанії дуже важливим є інтерпретування ситуації так само, як це роблять усі інші члени групи, на яких спрямована продукція, відчуття попиту, знання умов і ринку праці. У колективі, реагують не тільки на об'єктивні характеристики ситуації, а й на значення, яке ці ситуації мають для них. І як тільки вони надали ситуації певного значення, їхня подальша поведінка визначається цим значенням.
ТЕМА 4.3. ВІД ЗАДУМУ ДО ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ. СТВОРЕННЯ ТВОРЧО-ВИРОБНИЧОГО КОЛЕКТИВУ. РОБОТА З ПЕРСОНАЛОМ. ТРЕНІНГИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ. Імідж –складова успішної компанії і окремого її працівника. Підсилення конкурентності на ринку. Роль продюсера у залученні фахівців для проведення тренінгів. Іміджмейкери, піарники і продюсери, - творчо-комерційний тандем у популяризаціі проекту. Робота з медіа: скандал і сенсацію – «за» і «проти».
ТЕМА 4.4. МОНІТОРИНГ, ВИВЧЕННЯ СМАКОВИХ ПЕРЕВАГ РИНКУ. Аудит і моніторинг – як складові довгострокового існування проекту. Отримані дані і знання, аудит, як підґрунтя для роботи продюсера. Вміння упевнено орієнтуватися в сучасному суспільному просторі. Вміння оцінювати завдання проекту. Як складати бізнес-плани. Як реагувати на зміни в суспільстві. Як коректувати дії щодо продюсування. Як створювати і втілювати стратегічні плани, застосовуючи світовий досвід. Аналіз іміджевих і бізнес-матеріалів.
ТЕМА 4.5. ФОРМУВАННЯ ЦІЛЬОВОЇ АУДИТОРІЇ СПОЖИВАЧІВ ДЛЯ ВЛАСНОГО ПРОЕКТУ. Інвестиції в просування проекту. Передумови співпраці продюсера і об’єкту (предмету) продюсування. Створення бізнес плану, презентації, апробація продукту (об’єкту). Етапи продюсування. Втілення власних задумів (проектів) у продюсерську форму. Вміння будувати стратегію позиціонування. Програма втілення задуманого у реальність. Відповідність запитам ринку.
ТЕМА 4.6. BTL АКЦІЇ У ПРОДЮСУВАННІ. У роботі з партнерами і спонсорами необхідно ряд рекламних програм для популяризації продукту (послуг) партнера у мистецькому (кіно) проекті, що продюсується. Розглянемо види співпраці і схеми проведення BTL акцій, колективно створимо власну акцію і проаналізуємо її ефективність.
ТЕМА 4.7. ПРОДАКТ ПЛЕЙСМЕНТ, - ЯК ГОЛОВНИЙ ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ ТОВАРІВ (ПОСЛУГ) СПОНСОРА У МИСТЕЦЬКОМУ ПРОЕКТІ (НА ПРИКЛАДІ ПРОЕКТУ). Продюсеру необхідно опанувати запропоновані новітні програми попуряризаації власного проекті і органічного втілення у творчий проект рекламних матеріалів спонсорів. На прикладі вітчизняних і зарубіжних серіалів та кіно проектів лектор надає повну змістовну інформацію про можливості продукт плейсменту у сучасній індустрії шоу-бізнесу.
ТЕМА 4.8. АНАЛІЗ PR-КАМПАНІЇ КОНКРЕТНОГО ПРОЕКТУ, ЗВІТ, АУДИТ. За умов вивчення й засвоєння навиків іміджотворення і продюсування проект зможе бути справді конкурентним на ринку. Система знань передбачає багатовекторні знання для представників публічних професій, зокрема для продюсерів у класичному розмінні, а також для працівників прес-служб, речників, PR- та політтехнологів, для тих, хто перебуває в пошуках свого місця в медіа-середовищі. Оволодіння мистецтвом вести переговори, налагоджувати контакти, створювати приводи для медіа-партнерства, презентувати себе і свій проект дає змогу подолати конкуренцію.
ТЕМА 4.9. РОБОТА «НА ЗАМОВЛЕННЯ». ЕТАПИ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ ПРОДЮСЕРА З ЗАМОВНИКОМ. Будь яке сприйняття продюсера і об’єкту продюсування починається з першого враження, що складається від спілкування. Рішення аудиторії напряму впливає на рейтинг, фінансовий прибуток імідж та успіх в цілому. Заголовок – це ключ до краху чи успішності об’єкта соціальних комунікацій. Відповідність (гнучкість) продюсера запитам замовника.
ТЕМА 4.10. УПРАВЛІННЯ. ЗАГАЛЬНА СХЕМА ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ. РОЛЬ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ. УМОВИ КОНКУРЕНЦІЇ. Особливості продюсування та менеджменту міжнародних, міжрегіональних, довгострокових, комплексних проектів. Схеми розподілу обов’язків у колективі, зарплатна та гонорарна сітка. Премії та винагороди. Медичне страхування та соціальний пакет захисту для працівників. Статут продюсерської агенції та збереження конкурентності на ринку праці.
ТЕМА 4.11. ПЕРЕВАГИ І ВІДМІННОСТІ ПРОЕКТНОЇ КОМАНДИ (ПІДРЯДНИКІВ) ТА ШТАТНОГО ПЕРСОНАЛУ. Робота колективу - спрямування на популяризацію проекту. Штатний персонал – ядро колективу. Особливості роботи (юридичний аспект, розподіл робовязків і форм оплати праці). Підрядники – висококваліфікавані професіонали покликані налагордити роботу продюсерського проекту. Конкуренція як стимул продюсерів до нестандартних способів привернення уваги аудиторії та потенційних партнерів. Пошуки донорів та інвесторів. Продюсування - найважливіший елементі привабливості проекту. Світовий досвід. Прийоми американського фахівця з логіки Дж. Серль - «іллокутивний вплив»: «втілення у висловлюванні, породжуваному в процесі мовленнєвого акту, певної комунікативної інтенції, комунікативної мети, що надає висловлюванню конкретної спрямованості. Принципи роботи у колективі. Взаємодія із аудиторією далі.
