
- •Статика Основні поняття, визначення і аксіоми статики. В’язі та їх реакції
- •§1.1 Поняття сили і систем сил
- •§1.2 Аксіоми статики
- •§ 1.3. Механічні в’язі та їх реакції. Аксіома про звільнення від в’язей
- •§ 1.4 Класифікація сил, прикладених до точок механічної системи
- •§ 1.5. Основні задачі статики
- •Система збіжних сил
- •§ 2.1. Означення і рівнодійна система збіжних сил
- •§ 2.2. Теорема про три непаралельні сили
- •§2.3. Аналітичний спосіб визначення рівнодійної
- •§2.4. Аналітичні умови рівноваги системи збіжних сил
- •§ 2.5. Статично означені і статично неозначені задачі статики
- •§2.6. Методика розв'язування задач статики
- •§ 3.1. Моменти сили відносно центра (точки)
- •§ 3.2. Момент сили відносно осі
- •Пара сил
- •§ 4.1. Елементи пари сил
- •§ 4.2. Момент сил пари та момент пари сил
- •§ 4.3. Величина і напрямок векторного момента пари сил
- •§ 4.4. Алгебраїчний момент пари сил
- •§ 4.5. Основні властивості і еквівалентність пар сил
- •Умови рівноваги систем сил
- •§ 6.1. Векторні умови рівноваги довільної системи сил
- •§6.2. Теорема Варіньйона про момент рівнодійної довільної системи сил
- •§ 6.3. Аналітичне визначення головного вектора і головного моменту довільної просторової системи сил
- •§ 6.4. Аналітичні умови рівноваги довільної просторової системи сил
- •§ 6.5. Аналітичні умови рівноваги часткових випадків систем сил
- •1. Просторова система паралельних сил
- •2. Довільна плоска система сил
- •Центр ваги твердого тіла
- •§ 8.1. Координати центра ваги твердого тіла
- •§ 8.2. Центр ваги однорідного тіла. Центр ваги об’єму
- •§ 8.3. Центр ваги площі
- •§ 8.4 Центр ваги лінії
- •§8.5 Методи знаходження положення центра ваги
- •1. Експериментальні методи.
- •2. Метод симетрії.
- •3. Метод розбиття.
- •5. Метод інтегрування.
- •§ 8.6. Центр ваги деяких ліній, площ і об’ємів
- •Статика практика Завдання с1 :Системи збіжних та плоских сил, які знаходяться в рівновазі
- •Завдання с2 :Системи просторових сил, які знаходяться в рівновазі
- •Основні рекомендації до розв’язання задач на рівновагу твердого тіла
- •Приклад 1
- •Розв’язання
- •Приклад 2.
- •Розв’язання
- •Завдання сз: Координати центра ваги твердого тіла
- •Основні рекомендації та приклад розв’язання задач
- •Приклад 3
- •Розв’язання
2. Метод симетрії.
Якщо однорідне тіло має площину геометричної симетрії, то центр ваги цього тіла лежить у цій площині.
Доведемо це
твердження. Нехай однорідне тіло має
площину симетрії. Проведемо в цій площині
осі Ох і
Оу
(рис. 8.5). Внаслідок симетрії для частинки
Мі
тіла, з координатами (
)
існує частинка Мі
такого
самого об’єму
з координатами (
). Тому в формулах (8.3)
а значить, і
,
тобто центр ваги однорідного тіла лежить
у площ
ині
симетрії.
Аналогічно можна довести й наступне:
1). Якщо однорідне тіло має вісь геометричної симетрії, то центр ваги знаходиться на цій осі.
2). Якщо однорідне тіло має центр геометричної симетрії, то центр ваги тіла збігається з цим центром.
3. Метод розбиття.
Положення центра
ваги тіла можна визначити, якщо розбити
його на такі частинки, центра ваги яких
відомі, або їх легко можна визначити.
Нехай потрібно визначити положення
центра ваги деякої плоскої фігури (рис.
8.6). Розіб’ємо фігуру на три частини,
для яких координати центрів ваги
і
а площі яких
легко визначити, коли відомі геометричні
розміри. Тоді координати центра ваги
визначимо за залежностями (8.6):
(8.13)
Рис. 8.6
4. Метод доповнення.
Ц
ей
метод є частковим випадком методу
розбиття і використовується, зокрема,
для тіл, які мають вирізи (рис. 8.7). Знаючи
площу S1
всієї фігури
і координати
і
її центра ваги, а також величини S2
і
,
вирізаної з фігури частини, можна
вирахувати координати центра ваги
плоскої фігури з вирізом за залежностями
(8.13), приймаючи в них площу вирізаної
частини від’ємною:
(8.14)
5. Метод інтегрування.
Якщо тіло не можна розбити на кілька частин, положення центрів ваги яких відомі, або їх легко знайти, то тіло ділять на елементарні частини, число яких прямує до нескінченності, а розміри (об’єм, площа і довжина) кожної частини прямують до нуля. Тоді суми у виразах (8.3), (8.6), (8.11) будуть інтегралами за всім об’ємом, площею або довжиною.
Отже, вирази для координат центра ваги об’єму наберуть вигляду
(8.15)
де
-
об’єм тіла.
Координати центра ваги плоскої фігури
(8.16)
де
-
площа плоскої фігури.
Координати центра ваги лінії
(8.17)
§ 8.6. Центр ваги деяких ліній, площ і об’ємів
а)
Центр ваги площі трикутника.
Розіб’ємо площу трикутника АВD
(рис. 8.8)
прямим, паралельними стороні АD
, на велику
кількість вузьких смужок, які можна
розглядати як відрізки прямої лінії.
Центр ваги кожної такої лінії лежить
на її середині, тобто на медіані КВ
трикутника
АВD . Значить,
і центр ваги площі трикутника лежить
на цій медіані. Розмірковуючи аналогічно,
приходимо до висновку, що цей центр
лежить і на інших медіанах трикутника:
DМ і
АN .
А це значить, що центр ваги площі
трикутника збігається з точкою перетину
його медіан. При цьому слід пригадати,
що
(8.18)
б)
Центр ваги дуги кола.
Нехай маємо дугу АВ
кола радіус
R з
центральним кутом 2α
(рис. 8.9).
Виберемо систему координат так, щоб
вісь Oх була
віссю симетрії дуги АВ
. Згідно з §
8.5, центр ваги дуги лежатиме на осі Oх
, тобто
.
Знайдемо координату
методом інтегрування. Для цього виділимо
на дузі АВ
елемент
положення якого визначається кутом
. Тоді координата х
виділеного
елемента буде
Підставимо ці значення в першу формулу залежності (8.17), отримаємо
(8.19)
де кут α вимірюється в радіанах.
Для дуги півкола
(
) дістанемо
в)
Центр ваги площі кругового сектора.
Виділимо в
круговому секторі ОАВ
(рис.8.10) з
центральним кутом 2α
елемент dS
, положення
якого визначається величинами r
i
.
Для визначення координати
скористаємося залежністю
де
.
Тоді
(8.20)
Для сектора півкруга
(
) матимемо