
- •Тема 1.4 галузь, підприємство та його продукція
- •Загальна характеристика підприємства та його продукції (послуг)
- •Опис базових галузевих параметрів
- •Методи прогнозування обсягів продажу
- •Тема 2.5 маркетинг-план
- •Завдання розділу, логіка його розроблення
- •Спеціальні додаткові послуги, запропоновані споживачам; витрати на їхнє надання.
- •Внутрішня логіка розроблення розділу “Маркетинг-план” містить етапи, зображені на рис. 5.1:
- •2.5.3 Фінансові потреби на реалізацію плану маркетингу
- •Тема 3.6 виробничий план
- •Цілі та завдання виробничого плану
- •Структура виробничого плану. Технологія виробництва, контроль якості виробничого процесу, виробнича програма підприємства
- •Формування матеріально-технічної бази
- •Нормування ресурсного забезпечення бізнес-плану
- •Тема 4.7 організаційний план
- •Основні цілі та завдання організаційного плану
- •Структура організаційного плану
- •Календарний план-графік реалізації підприємницького проекту
- •Тема 5.8 оцінка ризиків
- •Сутність та види підприємницького ризику
- •Структура та цілі розроблення розділу “Оцінка ризиків”
- •Методика оцінки впливу ризиків та напрями їхньої мінімізації
- •Тема 6.9 фінансовий план
- •Значення, зміст і технологія розроблення фінансового плану
- •Очікувані фінансові коефіцієнти
- •Цілі та завдання презентації бізнес-плану. Методологічні основи експертизи бізнес-плану
Очікувані фінансові коефіцієнти
Для фінансової оцінки підприємницького проекту застосовують систему показників. їх згрупуємо за двома напрямами:
Показники, котрі характеризують ліквідність і платоспроможність підприємства у кожному з періодів реалізації підприємницького проекту.
Показники, які засвідчують доцільність прийняття рішення про реалізацію підприємницького проекту.
Інформаційною базою щодо розрахунку першої групи показників слугують дані з планового балансу, складеного у цьому розділі бізнес-плану. Для значень показників ліквідності й платоспроможності підприємства у кожному з періодів реалізації підприємницького проекту доцільно скласти окрему таблицю, інформація з якої відображатиме періоди низького рівня та періоди стабілізації фінансового стану підприємства (підприємницького проекту). У межах цього підрозділу доцільно розрахувати показники:
ділової активності;
ефективності використання ресурсного забезпечення підприємства;
прибутковості та рентабельності.
Другу групу (засвідчують доцільність прийняття рішення про реалізацію підприємницького проекту) формує сукупність показників, поданих на рис. 9.2.
Чисту поточну вартість визначають за кожним роком періоду реалізації підприємницького проекту через дисконтування всіх доходів і витрат до певного часу (зазвичай до моменту початку реалізації підприємницького проекту) згідно з фіксованою, наперед визначеною нормою відсотка.
Рис.
9.2. Показники фінансової ефективності
підприємницького проекту
Отже, підприємницький проект із позитивним або нульовим значенням ЧПВ необхідно вважати прийнятним. За ЧПВ менше нуля рентабельність проекту є нижчою за мінімальну норму і, відповідно, від цього проекту потрібно відмовитись.
Цілі та завдання презентації бізнес-плану. Методологічні основи експертизи бізнес-плану
Презентація бізнес-плану становить процес представлення його основних положень та результатів, отриманих під час розроблення, зацікавленим сторонам. Її цілі — ознайомити заінтересованих осіб зі сутністю підприємницького проекту, продемонструвати в найдоступнішій формі сутність підприємницької ідеї, започаткувати активні партнерські відносини з потенційними контрагентами, інвесторами, кредиторами.
Чинників впливу на мету, цілі, зміст і форму презентації бізнес- плану є не менше, аніж чинників впливу на зміст і форму цього документа. Це — особливості суб’єкта, для якого розробляється документ, вид бізнесу, обсяги необхідних інвестицій та ін.
Чинниками, котрі необхідно брати до уваги під час підготовки презентації бізнес-плану і котрі приваблюють потенційних кредиторів та інвесторів для фінансування підприємницького проекту, є:
особисті ділові якості керівника та ключового управлінського персоналу підприємства;
рівень ставлення і зацікавленості керівника підприємницького проекту й основного управлінського персоналу в успішній реалізації підприємницького проекту;
фахова відповідність керівника щодо реалізації такого виду бізнес-проектів;
склад управлінського персоналу підприємства, його кваліфікація, досвід та збалансованість управлінської команди загалом.
Презентацію бізнес-плану здійснюють упродовж короткого періоду. Вона повинна відповісти лише на основні проблеми, котрі цікавлять інвесторів, кредиторів та ін. Тому питання, які мають бути розкритими в її межах, не охоплюють всієї структури цього документа. Під час презентації вважається за доцільне висвітлити головні питання: інформацію про підприємство та його продукцію (послуги); опис ринку, клієнтів і конкурентів; обґрунтування маркетингової стратегії; необхідні обсяги інвестицій; цілі, досягнути котрі має на меті реалізація підприємницького проекту; основні характеристики управлінського персоналу; умови, способи і терміни повернення залучених для реалізації підприємницького проекту коштів.
До заходів, які сприяють підвищенню ефективності презентації, також належать: попереднє ознайомлення її учасників з бізнес- проектом (бізнес-планом); обґрунтований вибір форм проведення презентації та методів установлення контактів із учасниками презентації; використання наочних матеріалів (схем, рисунків, таблиць і под.); свідоме привернення уваги учасників презентації на ключові питання бізнес-проекту.
Значно підвищити ефективність презентації бізнес-плану допомагає попередня експертиза (оцінювання) цього документа. Така робота дає змогу перевірити оформлення бізнес-плану та перспективність самої бізнес-ідеї, а також своєчасно внести відповідні коригування ще до моменту презентації бізнес-плану (до початку його реалізації).
Перевіряють бізнес-план за двома напрямами:
експертиза планового документа;
експертиза бізнес-проекту.
Під час експертизи планового документа необхідно виконати завдання: оцінити рівень відповідності бізнес-плану як документа встановленим стандартам; перевірити повноту й адекватність поданої інформації; сформувати пропозиції щодо пошуку додаткової інформації та подальшого коригування документа.
Бізнес-план можна перевіряти за напрямами:
реалізація продукції (надання послуг) (вплив своєчасності оплати за відвантажену продукцію (надані послуги) на виробництво продукції, ризик зміни курсу валют, сезонність продаж, терміни погашення кредитних коштів, наявність можливостей щодо розширення сфери реалізації продукції);
доступ до матеріалів, сировини (оцінка потреби в основних та допоміжних матеріалах, узгодження термінів поставки матеріалів із термінами виробництва і реалізації продукції, оцінка вартості матеріалів, необхідні запаси матеріалів, залежність діяльності від постачання матеріалів, альтернативні варіанти постачання, втрати і відходи виробництва);
забезпеченість трудовими ресурсами (можливість підвищення заробітної плати, кошти для підвищення кваліфікації, додаткові витрати на соціальне страхування, відрахування до пенсійного фонду, оплату вихідних і святкових днів);
витрати (реальність відсоткової ставки за кредит, урахування інфляції, витрат на утримання матеріально-технічної бази).
Основні причини відхилень фактичних даних, отриманих під час реалізації підприємницького проекту та планових показників, — неточність вихідної інформації, відсутність можливостей реалізації бізнес-плану, неконкретна оцінка внутрішнього та зовнішнього середовища — підприємства, недостатня мотивація працівників і под. Натомість коригування бізнес-плану допомагає, не змінюючи його мети, змінити шляхи її досягнення.
Експертиза бізнес-проекту передбачає діагностику досяжності необхідних цілей. Причому основну увагу потрібно звертати на маркетингові аспекти бізнес-проекту, а також бажано, щоб експертиза здійснювалась за участю зовнішніх експертів. Загалом мета експертизи бізнес-проекту — виявлення помилок у стратегічному плануванні бізнес-проекту та його слабких місць. Для цього необхідно: проаналізувати планову документацію та взяти інтерв’ю у працівників; сформувати гіпотези стосовно реалістичності й адекватності поданої інформації; створити інформаційну базу дослідження; вибрати методику перевірки сформульованих гіпотез; взяти інтерв’ю в незалежних експертів; проаналізувати інформацію та здійснити тестування гіпотез; підготовити звіт за результатами експертизи.
Зважаючи на те, що бізнес-план є комплексним документом, у якому всі розділи відіграють важливу роль, оцінку цього документа варто здійснювати, оцінюючи кожен розділ зокрема. Відтак потрібно сформувати сукупність питань, важливих у тому чи іншому розділі бізнес-плану, та оцінити розділи за цими питаннями.
Унаслідок такої роботи буде одержано сукупність оцінок за кожним із розділів бізнес-плану. Потім для кожного з розділів цього документа присвоюється ваговий коефіцієнт важливості кожного з розділів. Множенням коефіцієнта важливості на оцінку відповідного розділу та підсумовуванням усіх цих добутків отримують загальне сумарне значення оцінки бізнес-плану як документа.
Зауважимо, однак: така оцінка дещо суб’єктивна, оскільки часто лише підприємницька ідея може бути непорівняльною з іншими параметрами оформлення цього документа. Хоча варто пам’ятати: оцінювання бізнес-плану дає змогу обирати, наприклад, кращий бізнес-проект з-поміж декількох запропонованих або порівнювати оціночне значення бізнес-проекту з певним пороговим значенням та приймати, у такий спосіб, рішення про рівень ризику проекту та ін. Отже, така оцінка має право на існування й повинна використовуватись у практиці бізнес-планування.