Тема № З

СТРУКТУРА, ЛОГІКА РОЗРОБЛЕННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ БІЗНЕС-ПЛАНУ

Структура бізнес-плану

Логіка розроблення бізнес-плану

Вимоги до стилю написання й оформлення бізнес-плану

1. Структура бізнес-плану

Після завершення підготовчої стадії приступають до реалізації основної стадії розроблення бізнес-плану — безпосередньо розроб­лення структурних частин цього документа. Зазначимо, що сформу­льовані на підготовчій стадії місія, цілі, стратегія і тактика реаліза­ції бізнес-проекту утворюють каркас кожного з розділів докумен­та, визначають його спрямованість та формують логіку побудови.

Бізнес-план є універсальним інструментом планування і дає змогу розв’язувати значну кількість різних за характером завдань. Тому бізнес-плани як документи можуть значно відрізнятися один від одного за формою, змістом, структурою, обсягами і под. На­приклад, бізнес-план може розроблятися для підприємства загалом або для окремих бізнес-ліній (стратегічних підрозділів, продуктів (послуг), технічних рішень та ін.). У першому випадку бізнес-план може стосуватись нового підприємства, діючого, чи підприємства, що реорганізується. Для діючого підприємства такий документ може розроблятися з метою планування розвитку або забезпечен­ня фінансового оздоровлення. Натомість бізнес-план розвитку підприємства може стосуватись усього підприємства чи його окре­мого виробничого підрозділу. Класифікацію бізнес-планів можна продовжувати.

Структура бізнес-плану залежить також від типу підприємства і його бізнесу, складності завдань реалізації підприємницького проекту. Так, для підприємств науково-дослідного характеру, котрі розробляють нові ідеї, нову продукцію або послуги, принци­пового значення набувають дослідження маркетингового характе­ру стосовно визначення потенційних споживачів інновацій, їхніх фінансових можливостей, необхідного сервісного обслуговування. Велику увагу доцільно звернути на існування ризику науково-до- слідної діяльності, методи його визначення й урахування у від­повідних розділах бізнес-плану.

Особливості структури бізнес-плану залежать від характери­стики суб’єкта, на якого розрахований цей документ (банк, інве­стор, партнер/контрагент з бізнесу чи майбутній працівник).

Отже, склад та зміст бізнес-плану залежать від :

• виду підприємницької діяльності;

• галузі функціонування підприємства;

• розмірів бізнесу й обсягів інвестицій, необхідних для його організації;

• перспектив розвитку підприємства та реалізації підприєм­ницького проекту;

• характеристики продукції (послуг) підприємства й існуючої стадії її життєвого циклу;

• цілей розроблення бізнес-плану й аудиторії, на яку він розра­хований;

• обраної стратегії підприємства;

• розмірів цільового ринку та рівня конкуренції на ньому;

• рівня деталізації планових розрахунків у часі тощо.

Зміст і структура бізнес-плану не є регламентованими. Відповід­но, можуть застосовуватись різні підходи до логіки розроблення та структури цього документа. Однак процес розроблення бізнес- плану має свою внутрішню логіку, дотримання якої допомагає систематизувати розрахунки основних показників бізнес-плану та розроблення його структурних компонент у логічній послідовності, а також узагальнити теоретичні та практичні аспекти бізнес-пла­нування. Це дає змогу визначити таку оптимальну структуру обо­в’язкових розділів бізнес-плану:

1. Титульний аркуш.

Б. Зміст, перелік розділів.

2. Резюме проекту.

Розділ 1. Галузь, підприємство та його продукція.

Розділ 2. Дослідження ринку.

Розділ 3. Маркетинг-план.

Розділ 4. Виробничий план.

Розділ 5. Організаційний план.

Розділ 6. Оцінка ризиків.

Розділ 7. Фінансовий план.

Г. Додатки.

Зазначимо, що названі структурні компоненти бізнес-плану є обов’язковими елементами його як документа, і кожен із них обо­в’язково має бути виконаним. Для кожного конкретного випадку розроблення бізнес-плану, його цілей, завдань та об’єкта уточню­ють структуру документа, деталізують і вводять додаткові спе­цифічні для того чи іншого підприємницького проекту розділи.

2. Л огіка розроблення бізнес-плану

Внутрішня логіка розроблення бізнес-плану може здійснюва­тись у порядку, поданому на рис. 3.2. Безпосередньо починати розроблення бізнес-плану необхідно з надання стислої характери­стики галузі, до якої належить бізнес-проект (її сучасний стан; тенденції розвитку; можливість появи нових видів продукції; га­лузеві чинники, котрі сприяють або обмежують розвиток підпри­ємства (реалізацію бізнес-проекту).

Наступний крок — розкриття концепції поведінки підприємства в галузі (що передбачає висвітлення стратегічних і тактичних цілей діяльності; продукції (послуг), її привабливості; перспектив роз­витку підприємства). Відтак дається загальна характеристика ринку продукції (послуг) підприємства (потенціалу й тенденцій розвитку ринку та цільового сегмента; обґрунтування розміщення підприємства; оцінки впливу конкуренції).

Після цього визначають орієнтири та цілі маркетингової діяль­ності підприємства (планову частку ринку; розгалуженість систе­ми збуту; застосування системи знижок і под.), обґрунтовують стратегію маркетингу і програм, які її забезпечують (засоби і ка­нали збуту; політика ціноутворення; рекламна компанія; політика підтримки продукту).

Логічним наступним етапом розроблення бізнес-плану є прогно­зування обсягів продажу продукції (послуг) підприємства (за ча­совими інтервалами, видами продукції (послуг), споживачами; прогнози — консервативні, найвірогідніші, оптимістичні).

Володіючи інформацією про ймовірні обсяги майбутніх продаж продукції (надання послуг), розробник бізнес-плану мас змогу розрахувати виробничі параметри бізнес-проекту (основні техно­логічні операції; машини й устаткування; сировину і матеріали; виробничі та невиробничі приміщення), за допомогою котрих ста­не можливим процес виробництва і реалізації продукції відповід­но до прогнозованих обсягів продаж.

1. Стисла характеристика галузі, до котрої належить бізнес-проект (сучасний стан; тенденції розвитку; нові види продукції; чинники, що сприяють або обмежують розвиток)

2Розкриття концепції поведінки підприємства в галузі (стратегічні й тактичні цілі діяльності; опис продукції (послуг); привабливість продукції; перспективи розвитку підприємства)

3. Загальна характеристика ринку продукції підприємства (потенціал і тенденції розвитку ринку; цільовий ринок; обґрунтування розміщення підприємства; оцінка впливу конкуренції)

4. Визначення орієнтирів та цілей маркетингової діяльності підпри­ємства (частка ринку; розгалуженість системи збуту; застосування системи знижок і под.)

5. Обґрунтування стратегії маркетингу та програм, які її забезпечують (засоби і канали збуту; політика ціноутворення; рекламна компанія; політика підтримання продукту)

6. Прогнозування обсягів продажу (за: часовими інтервалами, видами продукції, споживачами; консервативні прогнози; найвірогідніші прогнози; оптимістичні прогнози)

7. Визначення виробничих параметрів бізнес-проекту (основні технологічні операції; машини та устаткування; сировина і матеріали; виробничі та невиробничі приміщення)

8. Обґрунтування вибору організаційних параметрів підприємства (організаційна форма управління; потреба в персоналі; учасники підприємства, ключовий управлінський персонал, зовнішні консультанти; організаційна схема; кадрова політика)

9. Опис потенційних загроз реалізації бізнес-проекту і способів їхньої мінімізації (типи можливих ризиків; найімовірніші ризики; способи реакції на загрози бізнесу)

10. Характеристика фінансових потреб реалізації бізнес-проекту (складання плану доходів і витрат; плану грошових надходжень і ви­плат; планового балансу; розрахунки фінансових коефіцієнтів; аналіз чутливості; пропозиції щодо форми отримання і термінів повернення залучених коштів)

11. Написання висновків з основних положень бізнес-плану (складання Резюме)

Рис. 3.2. Внутрішня логіка (послідовність) розроблення бізнес- плану

Далі необхідно обґрунтувати організаційні параметри підпри­ємства (бізнес-проекту) (організаційну форму управління; потребу в персоналі, зокрема управлінському, зовнішніх консультантах), щоб усвідомити, в який спосіб буде організовано процес реалізації бізнес-проекту, управління ним, у межах якої організаційно-пра- вової форми буде реалізовуватись проект.

У процесі розроблення кожного з розділів бізнес-плану необхід­но виявити й описати потенційні загрози реалізації бізнес-проекту і передбачити способи їхньої мінімізації (типи можливих ризиків; найімовірніші ризики; способи реакції на загрози бізнесу).

Останній етап розроблення бізнес-плану розрахунок фінан­сових потреб реалізації бізнес-проекту (складання плану доходів і витрат, плану грошових надходжень і виплат, планового балансу; розрахунки фінансових коефіцієнтів; аналіз чутливості; пропози­ції щодо форми отримання і термінів повернення залучених кош­тів) відповідно до потреб, передбачених у кожному з попередніх роз­ділів бізнес-плану, зведення цих інвестицій воєдино та розрахову­вання економічних показників ефективності реалізації проекту.

Завершальним етапом розроблення бізнес-плану є написання коротких висновків з основних положень бізнес-плану (складання Резюме).

Послідовність розроблення розділів бізнес-плану може бути дещо відмінною (табл. 3.1).

Таблиця 3.1. Послідовність розроблення бізнес-плану

Номер та зміст етапу	Назва розділу бізнес- плану
1	2
І.Збір і аналіз інформації про продукцію (послуги) підприємства	Опис продукції (послуги)
2. Збір і аналіз інформації з ринку збуту	Маркетинг-план
3. Аналіз стану та можливостей підприємства, а та­кож привабливості галузі	Опис підприємства і галузі
4. Визначення потреби і джерел забезпечення підпри­ємства необхідними ресурсами (основні засоби, обо­ротні активи, персонал та ін.)	Виробничий план
5. Розрахунок потрібного капіталу і джерел фінансу­вання (щомісячні/щоквартальні звіти про прибутки та збитки; звіти про рух коштів; прогнозні баланси; нараховані податки; фінансові результати)	Фінансовий план
6. Визначення загальної суми інвестицій з проекту, розрахунок їхньої ефективності (термін окупності; індекс прибутковості; внутрішня норма рентабель­ності; чистий приведений дохід; аналіз чутливості проекту)	Фінансові потреби та повернення інве­стицій
7. Розроблення організаційної структури управління, правового забезпечення та календарного плану-графі- ка реалізації проекту	Організаційний план
8. Передбачення ускладнень і ризиків, розроблення заходів з їх усунення чи мінімізації	Ризики та гарантії

9. Підбір додаткових матеріалів, складання додатків	Додатки
10. Складання стислого змісту про суть, обсяги та ре­зультати проекту	Резюме
11. Складання анотації на проект	Анотація
12. Оформлення титульного аркуша	Титульний аркуш

3. Вимоги до стилю написання й оформлення бізнес-плану

Загалом вимоги до написання бізнес-плану доцільно розглядати у двох напрямах: вимоги до оформлення його як документа та вимоги до його структури і змісту основних розділів.

Бізнес-план повинен відповідати визначеним вимогам та пра­вилам оформлення. До них належать:

1. Незначний обсяг документа, його простота та лаконічність, але водночас адекватне розкриття суті підприємницького проекту і його цілей. Практика засвідчує: для підприємницьких проектів, що вимагають незначних фінансових вкладень, обсяг документа обмежується 20—25 сторінками.

2. Функціональність документа, тобто він повинен містити лише ту інформацію, яка цікавить чи може зацікавити його читача.

3. Легкість у сприйнятті — документ має бути складений так, щоб у ньому легко відшуковувалась необхідна інформація.

4. Структурованість документа. Бізнес-план повинен бути роз­ділений на розділи, параграфи та мати сторінку зі змістом.

5. Забезпеченість збереженості конфіденційної інформації про підприємство (підприємницький проект).

6. Реалістичність припущень і передбачень, а також (це ще краще) науковість поданих результатів. У бізнес-плані не повинен переважати необґрунтований текст (наприклад, обсяги продаж або ринкова частка підприємства у наступному році збільшаться на певний відсоток). Усі припущення мають бути конкретно визначе­ними та підкріпленими відповідною маркетинговою інформацією, іншими даними, а результати розрахунків (у вигляді таблиць, рисунків, схем, формул і под.) основних показників бізнес-плану, розрахованих на основі наукових методик та підходів, — обґрун­товані й підкріплені посиланнями на джерела інформації (скажімо, дослідження ринку, опитування, галузеві статистичні дані, еко­номічні та демографічні дослідження), припущення і прогнози).

7. Точність фінансових розрахунків.

8. Рівність деталізації розрахунків у часі. Розрахунок усіх пла­нових показників цього документа повинен бути здійснений на однаковий плановий період часу (доцільно планувати показники на три або п’ять років із деталізацією розрахунків у першому році щомісяця, а в наступних роках — щокварталу).

9. Легкість пошуку необхідної інформації, яка передбачає від­повідність наведених показників бізнес-плану розділам, котрим ці показники відповідають, а також дотримання в процесі розроб­лення бізнес-плану та викладення його матеріалу вимог щодо ло­гіки розроблення цього документа.

10. Наочність. У бізнес-плані доцільно основні результати на­водити у вигляді ілюстративного матеріалу, не переобтяжувати документ другорядною та довідковою інформацією, технічними особливостями (яку варто винести у додатки).

11. Формування іміджу успішного підприємства. Цей документ має бути привабливим, але простим та через викладення тексту засвідчувати успішність функціонування підприємства і приваб­ливість пропонованого бізнес-проекту.

12. Об’єктивність оцінки ускладнень, в котрих може опинитись реалізація бізнес-проекту.

13. Відповідність стилю написання бізнес-плану стандартам та очікуванням стосовно цього осіб, на яких він розрахований.

14. Надання проекту влучної короткої назви, що є не обов’язко­вим, але бажаним, оскільки вона в подальшому може бути відоб­раженою на зовнішній рекламі підприємства, упаковці продукції, інших рекламних матеріалах. Влучна назва повинна відповідати сфері бізнесу, вказувати на місце розташування та характеристи­ку цільової аудиторії продукції (послуг) підприємства, викликати позитивні емоції та в подальшому перерости у торгову марку чи інший об’єкт інтелектуальної власності підприємства.

Вимоги до структури та змісту бізнес-плану насамперед перед­бачають у цьому документі його обов’язкові розділи та їхнє розмі­щення відповідно до внутрішньої логіки розроблення документа.

Бізнес-план починається з титульного аркуша, який повинен бути лаконічним та привабливим, не містити зайвих подробиць. На титульному аркуші доцільно навести таку інформацію:

• повну назву й адресу підприємства, контактні дані;

• імена й адреси засновників підприємства та ініціаторів бізнес- проекту;

• інші офіційні атрибути підприємства;

• коротку назву підприємницького проекту;

• дату початку реалізації проекту;

• тривалість проекту;

• період часу, впродовж якого є актуальною інформація сто­совно проекту;

• дату складання документа;

• помітку про конфіденційність інформації.

Наступним аркушем бізнес-плану є Зміст. У ньому зазначають сторінки, на котрих починаються основні структурні компоненти цього документа та котрий дає змогу швидко відшукати необхідну інформацію. Варто пам’ятати, що Зміст бізнес-плану можна струк- турувати за розділами, підрозділами і под.

Далі потрібно розмістити Резюме. Це 0,5—2 сторінки тексту, які містять основні положення бізнес-проекту, розрахованого у бізнесплані. Завдання Резюме:

коротко описати сферу та сутність бізнес-проекту, переваги продукції (послуг) підприємства;

• розкрити можливості підприємства та стратегію реалізації його бізнес-проекту;

• охарактеризувати цільовий ринок (основних споживачів, їхні особливості й споживчі переваги, обсяги продаж, прогнозова­ну частку підприємства на ринку);

проаналізувати найзначніші конкурентні переваги, котрі існують або котрі можуть бути створені як результат появи на ринку продукції чи послуги підприємства, його стратегії;

навести основні економічні показники ефективності бізнес- проекту (дохід, прибутковість, період досягнення беззбитковості, терміни повернення інвестицій та ін.);

дати коротку характеристику знань, досвіду, ноу-хау основ­ного управлінського персоналу;

• визначити загальні фінансові потреби (обсяги необхідних інвестицій, джерела їхнього залучення, терміни й умови обслуго­вування і повернення) бізнес-проекту та фінансово-економічні показники його ефективності;

запропонувати форму участі інвестора (партнера, банку, кредитора) у проекті та можливі гарантії стосовно повернення інвестицій (кредитних коштів).

Вимоги, спрямовані на розроблення кожного з головних розділів бізнес-плану, ми висвітлимо у наступних темах, але зазначимо, що структурні компоненти цього документа мають бути більш- менш рівнозначними за обсягом та стилем написання і повністю розкривати питання, які висвітлюватимуться у відповідному роз­ділі бізнес-плану.

У Додатки доцільно перенести інформацію, що перешкоджає легко сприймати основний матеріал та складні спеціалізовані тех­нічні чи технологічні схеми, компоненти, котрі стосуються реалі­зації бізнес-проекту. У Додатках також можна розмістити: довід­ки про підприємство, організаційну структуру або схему управ­ління чи технології бізнесу; фінансову й іншу документацію (наприклад, за попередні роки функціонування підприємства); джерела вихідної інформації, бібліографію; технічні дані про про­дукцію; копії патентів; схеми виробничих потоків; анкетні дані основного управлінського персоналу.

Тема 1.4 галузь, підприємство та його продукція

Загальна характеристика підприємства та його продукції (послуг)

Опис базових галузевих параметрів

Дослідження ринку

Методи прогнозування обсягів продаж

1. Загальна характеристика підприємства та його продукції (послуг)

Розділ бізнес-плану “Галузь, підприємство та його продукція” покликаний надати коротку характеристику підприємства, яке буде реалізовувати підприємницький проект, продукцію (послуги), котрі підприємство пропонуватиме на ринку, а також галузі (ці­льового ринкового сегмента), де функціонуватиме підприємство.

Розділ може починатись із надання інформації про підприємство (чи декількох суб’єктів підприємницької діяльності), що реалізо­вуватиме підприємницький проект. Описувати можна всі харак­теристики підприємства, які прямо чи опосередковано пов’язані з реалізацією бізнес-проекту. Так, у межах цього підрозділу до­цільно подати:

• повну і скорочену назву підприємства, код ЄДРПОУ;

• дату реєстрації підприємства, номер реєстраційного свідоц­тва, найменування органу реєстрації підприємства;

• поштову та юридичну адресу підприємства;

• підпорядкованість, назву й характеристику вищого органу підприємства;

• види діяльності та їхній КВЕД;

• організаційно-правову форму підприємства;

форму власності й інформацію про частки у капіталі (напри­клад, державної та приватної власності);

загальний розмір статутного капіталу; частки і джерела їх­нього формування засновниками (учасниками) підприємства;

• банківські реквізити;

адресу податкової інспекції підприємства; організаційну структуру підприємства, його дочірніх підпри­ємств;

прізвища та контактні реквізити керівників підприємства; характеристику управлінського персоналу, відповідального за результати реалізації підприємницького проекту (вік, освіта, кваліфікація, попередні місця роботи та посади, термін роботи на підприємстві й посаді);

цілі й стратегію підприємства.

У випадку, якщо бізнес-план розробляють для діючого підпри­ємства, можна навести коротку історію та спосіб виникнення під­приємства, стабільність його господарських зв’язків із контраген­тами, постачальниками, покупцями.

Під час розроблення бізнес-плану створення нового підприєм­ства важливо обґрунтувати вибір організаційно-правової форми, зокрема стосовно наявності стартового капіталу та матеріальних ресурсів, особистого досвіду й організаційних здібностей управ­лінського персоналу і засновників, сфери діяльності, масштабів підприємницького проекту та специфічних особливостей цільово­го ринку.

Тут можна навести також життєвий (або діловий) цикл функ­ціонування підприємства впродовж реалізації підприємницького проекту та після нього. Йдеться в тому числі й про розширення підприємства, нарощення обсягів його господарської діяльності та збільшення, у зв’язку з цим, використовуваних ресурсів, підви­щення рівня конкурентоспроможності й життєздатності. Бажано таку інформацію подавати у вигляді відповідних графіків життє­вого циклу із представленням на них науково обґрунтованих (роз­рахованих) числових значень показників.

Здійснюючи опис підприємства, можна вказати види діяльності, котрими підприємство фактично займається чи буде займатись упродовж реалізації підприємницького проекту (виробництво, обслуговування, роздрібна торгівля, споживчі послуги і под.).

Варто описати позитивні й негативні сторони місця розташу­вання підприємства з урахуванням таких чинників, як рівень за­робітної плати у районі функціонування, доступність трудових ресурсів, близькість до постачальників і покупців, транспортна інфраструктура, особливості місцевого законодавства, оподатку­вання та системи державного регулювання підприємницької діяль­ності.

Вагомим завданням розділу “Галузь, підприємство та його про­дукція” є належне описання найважливіших характеристик то­варів (послуг) підприємства, з котрими воно виходитиме на ринок. Тому потрібно не лише сформувати загальне уявлення стосовно продукції (послуги), а й розкрити її переваги порівняно з товарами-аналогами та продуктами конкурентів, розрахувати конкуренто­спроможність продукту підприємства, виявити рівень попиту на нього.

Характеристика продукції (послуг) підприємства повинна мі­стити інформацію про:

• потребу, яку вона задовольнятиме (у зв’язку з цим, доцільно висвітлити основні цінності продукції, акцентувати не лише на її техніко-економічних характеристиках, а й на потребах, котрі вона задовольнятиме. Необхідно також описати чинники привабливості продукції (за такими складовими, як цінність, можливості при­дбання, ціна, якість, екологічність, імідж, товарна марка, форма, упакування, термін служби); переваги; чинники, що забезпечують унікальність продукції; недоліки та методи їхнього усунення);

• показники якості продукції (послуги) (довговічність, надій­ність, простота і безпека експлуатації та ремонту, інші позитивні якості);

• економічні показники (ціна придбання і вартість експлуата­ції, собівартість);

• зовнішнє оформлення;

• порівняння з іншими аналогічними товарами;

• патентна захищеність;

• показники експорту продукції та його можливості;

• основні напрями вдосконалення продукції (послуги);

• можливі чинники успіху (наприклад, новий для ринку (ці­льового сегмента) товар, своєчасність виведення продукції (послуг) на ринок і под.).

Передусім варто зазначити суть корисного ефекту, завдяки чому покупці надаватимуть перевагу продукції (послугам) підпри­ємства, а також її переваги порівняно з товарами конкурентів. Загалом, викладаючи текстову частину, доцільно описати: яку потребу споживачів задовольнятиме товар (послуги) підприємства; як продаватиметься (надаватиметься послуга); рівень цін і сегмент покупців, котрим він доступний; специфіка попиту на такого виду товари (послуги); канали доведення продукції до покупців; слабкі сторони продукції (послуг); постійні витрати, пов’язані з вироб­ництвом та реалізацією продукції підприємства; в який спосіб здійснюватиметься та хто буде відповідати за виробництво і реаліза­цію продукції підприємства; переваги продукції (послуг) підприєм­ства на ринку; прогнозований термін життєвого циклу продукції (послуги); чи потрібно (і коли доцільно) модернізувати продукцію (послугу); перспективи заміни продукції (послуги) підприємства іншим товаром (послугами).

Особливо вагомий момент розділу “Галузь, підприємство та його продукція” бізнес-плану — науково обґрунтоване визначення ета­пів і параметрів життєвого циклу продукції (послуги) підприєм­ства. Ця робота передбачає встановлення часових термінів прохо­дження товаром (послугою) основних етапів життєвого циклу, а також прогнозних обсягів виробництва і реалізації продукції на кожному етапі.

Р

Час проходження продукцією (послугою) фазами життєвого циклу залежить від багатьох внутрішніх (насамперед ефективності

езультати таких розрахунків не лише будуть використані у про­цесі планування наступних розділів бізнес-плану. З їхньою допо­могою можна перевірити ймовірність реалізації функціональних стратегій і загальної стратегії підприємства. Класичні етапи життє­вого циклу продукції (послуги) підприємства подано на рис.1. 4.1:

Рис. 1.4.1. Етапи життєвого циклу продукції (послуги) підприємства

цінової політики, правильності обрання методів розповсюдження продукції, належності рекламної підтримки й інших напрямів діяльності підприємства), а також зовнішніх (зокрема у межах ринкової кон’юнктури) чинників.

Необхідно висвітлити й додаткові питання, пов’язані з обов’яз­ковими умовами виробництва та збуту продукції (надання послуг), висвітленням заходів, котрі варто реалізувати підприємству для освоєння виробництва продукції, зокрема у межах вимог до ква­ліфікації працівників, їхньої структури й кількості, спеціальної підготовки; стабільності виконання зобов’язань постачальниками; змін у технології та необхідному устаткуванні, обладнанні; спе­ціальних наукових і конструкторських розробках.

Якщо згідно з підприємницьким проектом передбачено вироб­ництво та збут продукції масового попиту, доцільно розраховувати індекси сезонності її реалізації, будувати відповідні рівняння та графіки. Адже сезонні коливання обсягів продаж впливають на планування обсягів виробництва продукції, а отже, і залучення на підприємство матеріальних ресурсів для їхнього виробництва.

Аби розрахувати індекси сезонності, можна використати метод аналітичного вирівнювання прямою та за його допомогою виявля­ти загальну тенденцію сезонності й будувати конфігурації сезонних хвиль реалізації продукції (послуг). Зауважимо: для здійснення таких розрахунків необхідно підготувати відповідну інформаційну базу (наприклад, щоквартальні обсяги продаж продукції за остан­ні три роки).

Важлива компонента планування продукції (послуг) підприєм­ства дослідження питання щодо її обновлення, зумовленого і зовнішніми (науково-технічний прогрес, зміни потреб спожива­чів, насичення ринку товарами, загрози програшу в конкурентній боротьбі), і внутрішніми (намагання збільшити обсяги реалізації продукції, створити позитивний імідж підприємства-новатора та ін.) чинників.