Основні структурні елементи ринку

Страхова компанія – комерційна фінансово-кредитна організація, що ставить за мету отримання прибутку від здійснення страхових операцій.

Аудиторська компанія – це незалежна висококваліфікована організація, яка на замовлення контролює та аналізує фінансову діяльність підприємств і організацій різних форм власності.

Аукціон – форма організації реалізації товарів та послуг, що ґрунтується на проведенні публічних торгів, де право купи­ти має той, хто пропонує найвищу ціну.

Види аукціонів:

— товарні – реалізують вироби мистецтва, ювелірні виро­би, хутра та інші унікальні вироби;

— валютні – один із методів організації валютного ринку країни. Це публічні валютні торги.

Торговельно-промислові палати – комерційні організації, головним завданням яких є сприяння розвитку економічних і торговельних зв’язків із партнерами зарубіжних країн.

Торговий дім – торговельні фірми, які закуповують товари у виробників або оптовиків і перепродують їх всредині своєї держави або за її межами.

Ярмарок – періодично організована в одному й тому са­мому місці виставка зразків товарів широкого вжитку і устаткування, транспортних засобів, засобів зв’язку тощо.

Магазин – підприємство роздрібної торгівлі.

Маркетинг – різновид діяльності фірм, пов’язаний із про­дажем та збутом продукції, що включає: розробку товару, дослі­дження ринку, налагодження комунікацій, організацію розпо­ділу, встановлення цін, розгортання сервісного обслуговування тощо.

Питання33

Суть попиту і суть пропозиції

Попит і пропозиція є невід’ємними складовими ринкової організації виробництва. Їх економічний зміст можна визначити так:

Попит – потреба в наявних на ринку товарах і послугах, що можуть бути надані.

Закон попиту: обсяг попиту на товар знижується при зростанні ціни і навпаки.

Крива попиту в зошиті

Пропозиція – сукупність товарів, що знаходяться на ринку для продажу.Закон пропозиції: обсяг пропозиції товар збільшується при зростанні ціни і навпаки.

Крива пропозиції взошиті на малювати

Питання 34

Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага

Іноді споживачі були готові купити більше товарів, ніж їм запропонували підприємці за встановленою ціною. Тоді виникає таке явище як дефіцит.

Можлива й інша ситу­ація, коли підприємці пропонують більший обсяг товарів, ніж споживачі готові купити за встановлену ними ціну. Тоді виникає надлишок товарів.

Ситуація на ринку, коли підприємці пропонують за певною ціною стільки товарів, скільки споживачі готові купити, нази­вають ринковою рівновагою, яка графічно зображається в точці перетину кривих попиту і пропозиції.

Ціна за рівноважного обсягу називається рівноважною ціною.

Крива попиту і пропозиції в зошиті намалювати

Питання 35

Зміст, основні принципи та ознаки підприємництва

Діяльність будь-якого підприємства нерозривно пов’язана з поняттям підприємництва. Воно з’явилося в економічній науці ще у XVIII ст.

Підприємництво – це ініціативна діяльність людей по випуску продукції, виконанню робіт чи наданню послуг з метою отримання прибутку.

В Україні підприємницька діяльність здійснюється на основі Закону «Про підприємництво»,

Існують певні обмеження здійснення підприємницької діяльності деяким кате­горіям громадян:

— військовослужбовцям;

— службовим особам органів прокуратури, державної безпе­ки, МВС, суду, державного нотаріату;

— представникам органів державної влади та управління;

— громадянам, що мають судимість за економічні злочини тощо.

Об’єкт підприємництва – сукупність певних видів еконо­мічної діяльності, в межах якої підприємець домагається максимізації доходу шляхом комбінації ресурсів.

Принципи підприємницької діяльності:

— орієнтація на запити, смаки та уподобання споживачів;

— максимальне використання конкурентних переваг;

— дотримання принципів ділової етики;

— прагнення бути в центрі подій, що відбуваються в інно­ваційній сфері економіки, застосувати найновіше першим;

— постійний творчий пошук, наслідування де­мократичних традицій.

Ознаки підприємництва як економічної діяльності:

— самостійність;

— новаторство;

— ініціатива;

— творчість;

— ризиковість;

• економічна та соціальна відповідальність;

Існують такі види підприємницької діяльності:

Питання 36

Основні суб’єкти ринкової економіки

Суб’єктів ринкового господарства досить багато. Основні з них:

Питання 37

Класифікація підприємств за розміром. Малий бізнес. Нові види підприємницької діяльності

Найпоширенішими критеріями визначення масштабів під­приємств є: обсяг капіталу; чисельність зайнятих;

обсяг випуску продукції.

Великі підприємства.

Переваги:

*здатність залучати велик інвестиції

*масове ви-во =>зменшення затрат

*висока стійкість і стабільність

*здатність повністю виготовити кінцевий продукт

Недоліки:

*неспроможність швидко переорієнтовуватись на випуск нової продукції

*великі витрати на управління та обслуговування

Середні підприємства.

Переваги:

*Середні п-ва можуть обслуговувати ті сегменти які не зайняті великими або малими підприємствами

*Забезпечують гнучкість виробництва

*високий рівень автоматизації виробництва

*незначні витрати на управління та обслуговування.

Недоліки:

*Неможливість впровадження серйозних наукових розробок

*відсутній масовий випуск продукції

Малі підприємства

Переваги:

*мобільність в управлінні

*швидка переорієнтація на випуск нової продукції

*частка малих підприємств сягає 90% в розвинутих країнах

Недоліки:

*низька ПП (продуктивність праці)

*неспроможність впроваджувати нові технології

Функції малих підприємств: оперативно реагують на зміни в економіці;

забезпечують розвиток конкуренції створюють додаткові робочі місця; швидко відшкодовують витрати активні щодо інноваційної діяльності. нові види підприємницької діяльності: венчурне підприємництво (бізнес); інжиніринг; лізинг; технопарки; торговельна мережа; франчайзинг; мерчендайзинг.

Венчурне підприємництво здійснюється у сфері фінансу­вання високотехнологічних проектів з метою отримання мак­симального прибутку.

За розміром венчурні компанії невеликі або середні

Займаються вони цільовими інженерними розробками та запровадженням інновацій.

Управлінці вкладають незначну частку інвестицій (1 %), але беруть на себе повний ризик з управління компанією.

Інвестори забезпечують фінансування і ри­зикують своїми інвестиціями.

Керівництво отримує близько 20 % прибутку, а інвестори – близько 80 %.

Інжиніринг – система надання послуг фірмою-консультантом фірмі-клієнту під час будівництва промислових та інших об’єктів

Лізинг – форма довгострокової оренди, де орендодавцем є лізингова компанія.

Строк оренди майна визна­чається від 40 до 90% тривалості звичайного терміну експлуа­тації об’єктів, що здаються в оренду.

Ця форма підприємництва дуже зручна для дрібних і се­редніх підприємств,

Технопарки – одна із найпоширеніших у США та Західній Європі форма венчурного підприємництва

Торговельна мережа – два чи більше магазинів під загаль­ним володінням та контролем, які продають товари аналогічного асортименту, мають спільну службу закупівель та збуту, а можливо, й аналогічне архітектурне оформлення.

Франчайзинг – вид відносин між ринковими суб’єктами, коли головна велика ком­панія (франчайзер) передає малим та середнім неза­лежним підприємствам (франчайзі) за певну плату права на продаж її товарів чи послуг під торгівельною мар­кою.

Мерчендайзинг (в перекл. з англ. – “просувати на ринку”) – це система форм та методів активізації торгівлі:

— різні варіанти розміщення магазинів;

— реклама на місці продажу;

— освітлення; інтер’єр; фірмовий стил. навчання продавців умінню консультувати покупців

Питання 38

Конкуренція, її суть і економічні основи. Закон конкуренції

Конкуренція (від лат. concurrere – “зіштовхуватися“) – економічне суперництво, боротьба між суб’єктами госпо­дарської діяльності за кращі умови виробництва і реалі­зації товарів та послуг з метою отримання якомога біль­шого прибутку.

Завдання конкуренції полягає у суперництві ринкових суб’єктів за реалізацію власних інтересів шляхом набуття еконо­мічних конкурентних переваг порівняно зі своїми суперниками.

Основними умовами виникнення та існування конкуренції є:

— наявність на ринку необмеженої кількості незалежних виробників і покупців товарів або ресурсів;

— свобода виробників щодо вибору господарської діяльності;

— абсолютно вільний доступ економічних суб’єктів до рин­ку і такий же вільний вихід із нього;

— відсутність угод між постачальниками та споживачами ресурсів, які можуть обмежити конкуренцію;

— наявність у кожного учасника конкуренції повної інфор­мації про попит, пропозицію, ціни тощо.