- •1. Зародження й основні етапи розвитку політекономії як науки.
- •2. Предмет політекономії та еволюція у його визначенні різними школами
- •3. Методи пізнання економічних процесів і явищ та їхня класифікація
- •4. Економічні категорії, закони та принципи. Пізнання і використання економічних законів
- •Форми пізнання та використання економічних законів.
- •5. Функції політекономії
- •6. Економічна теорія як теоретико-методологічна база інших економічних наук
- •1. Сутність і структура суспільного виробництва.
- •2. Матеріальне і нематеріальне виробництво.
- •3. Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємозв’язок.
- •4. Суспільний продукт і його структура
- •5. Ефективність виробництва, її сутність, економічні та соціальні показники
- •Соціально-економічні наслідки інфляції
- •Інфраструктура ринку
- •Основні структурні елементи ринку
- •Економічний закон конкуренції
- •Функції закону конкуренції
- •1. За галузево-територіальною ознакою:
- •2. За кількістю суб’єктів ринку та ступенем їх конкурентної сили:
- •3. За методами конкурентної боротьби:
- •3. Процес централізації капіталу.
- •Класифікація монополій
- •1. За умовами функціонування:
- •2. За характером і причинами виникнення:
- •3. За сферою функціонування і причиною виникнення:
- •Основні організаційні форми економічних монополій
- •I. За джерелами формування:
- •II. За напрямами інвестування:
- •III. За сферами застосування:
- •IV. За роллю у відтворювальному процесі:
- •V. За значенням у створенні та перерозподілу доходу:
- •VI. За інноваційною спрямованістю:
- •Диференційна рента.
- •Абсолютна земельна рента.
- •Монопольна рента.
- •Рента та орендна плата
- •II. Фактори попиту:
- •III. Фактори розподілу:
- •7.Доходи, що утворюються внаслідок використання певних факторів виробництва
- •Податкова система включає:
- •Характеристика основних видів кредиту
- •1. Комерційний (господарський) кредит
- •II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
- •III. Ямайська валютна система (створена в 1976 р. І по сьогодні).
3. Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємозв’язок.
Фактори виробництва – це всі необхідні елементи, які використовуються для виробництва матеріальних і духовних благ.
марксистська теорія поділяла всі фактори виробництва на дві великі групи: особистий фактор виробництва та речовий фактор виробництва.
Під особистим фактором виробництва розуміють робочу силу
Під речовим фактором виробництва розуміють сукупність засобів праці
У другій половині XIX ст. ряд західних економістів ввели в науковий обіг три фактори виробництва: працю, капітал, землю, кожен з яких створює його власнику певний вид доходу.
А на початку XX ст. засновник неокласичної теорії А. Маршалл поряд з названими трьома факторами визначив четвертий – підприємницькі здібності щодо організації та управління виробництва.
Праця як фактор виробництва є фізичною та інтелектуальною діяльністю людини, спрямованою на виробництво економічних благ і надання послуг.
Людський капітал – накопичений людиною певний запас знань, навичок, здібностей, а також стан здоров’я, які доцільно та ефективно використовуються в тій чи іншій сфері суспільного виробництва.
Капітал – це економічний ресурс, що визначається як сукупність усіх технічних, матеріальних і грошових засобів, що використовуються для виробництва товарів та послуг.
Земля як фактор виробництва включає в себе саму землю, а також лісові й водні ресурси, родовища корисних копалин та інші природні багатства, що використовуються у виробничому процесі.
При цьому сама земля в цій сукупності факторів розглядається як основний фактор виробництва, що має ряд специфічних ознак:
— по-перше, земля є кількісно обмеженим фактором виробництва (29 % від її загальної площі планети);
— по-друге, земля є невідтворюваним фактором виробництва;
— по-третє, земля є фізично непереміщуваним фактором виробництва;
— по-четверте, земля як фактор виробництва має здатність не зношуватись фізично та не старіти морально;
Наука – це специфічна форма людської діяльності, спрямована на отримання та систематизацію нових знань про природу, суспільство і мислення.
Інформація в сучасних умовах є найважливішим фактором суспільного виробництва, який можна визначити як систему збирання, обробки та систематизації різноманітних знань людини з метою використання їх у різних сферах життєдіяльності й насамперед в економічній сфері.
Екологічний фактор виробництва – це система спеціалізованих видів трудової діяльності та витрат, спрямованих на раціональне використання природних ресурсів, охорону навколишнього середовища, а також на його відтворення.
Підприємницькі здібності – особливий, специфічний фактор виробництва, що характеризує діяльність людини стосовно поєднання та ефективного використання всіх інших факторів виробництва з метою створення благ та послуг.
Питання 10
