7.Доходи, що утворюються внаслідок використання пев­них факторів виробництва

Питання 55

Суть та види доходів населення

Доходи населення – це грошові або натуральні надходження, які має населення для задоволення своїх потреб і які є показником рівня життя.

Формування доходів населення можна виразити такою формулою:

Д = Д_т + Д_п +Д_м,

де Д – доходи населення;

Д_т - дохід від трудової діяльності;

Д_п – дохід від підприємницької діяльності;

Д_м – дохід від власності

Класифікація доходів населення:

Доходи за характером надходжень

Економічними доходами є такі доходи, які отримують на основі права власності на певний фактор виробництва

Соціальними доходами називаються такі, які надходять від держави через суспільні фонди споживання незалежно від тру­дового внеску або участі у підприємницькій діяльності.

За способом привласнення

трудові – одержані від участі в праці та під­приємницькій діяльності

нетрудові – які не залежать від трудових зусиль

Залежно від форми надходження

Грошові доходи – це доходи, які населення отримує у формі грошей.

Натуральні доходи – це доходи від особистих господарств, які йдуть безпосередньо на споживання їх власників

Сукупні доходи – всі доходи, які населення отримує, в грошовій і на­туральній формах

Доходи поділяються також на номінальні та реальні

Номінальні – вся су­ма доходів у грошовій формі, одержаних із різних джерел.

Реальні – це кіль­кість матеріальних і духовних благ та послуг, які реально можна придбати на отримані грошові доходи.

Питання 56

Джерела формування сімейних доходів, їх структура та використання

Сім’я являє собою групу осіб, які пов’язані родинними стосунками і спільно ведуть господарство для за­безпечення сімейного споживання.

Доходи формуються за рахунок заробітної плати (60 – 80 % загальних джерел дохо­дів)

Фактори, що впливають на структуру сімейних доходів

розмір грошових доходів членів сім’ї;

наявність чи відсутність безплатних і пільгових благ;

— рівень цін на споживчі економічні блага;

— обсяг податків;

— наявність чи відсутність безробітних у сім’ї;

— ступінь соціальної захищеності;

— тривалість робочого дня працюючих у ринковому секторі;

— наявність чи відсутність доходів від власності, що функціо­нує незалежно від власника;

— наявність та число утриманців тощо.

Сімейний дохід – сума доходів свідомо організованої на ос­нові родинних зв’язків та спільності побуту невеликої групи людей, життєдіяльність яких спрямована на реалізацію соціаль­них, економічних та духовних потреб сім’ї.

Є різні джерела формування сімейних доходів:

1. Власність на ресурси, які не мають відособленого від власника існування:

2. Власність на ресурси, що мають відокремлене від їх влас­ника існування

3.Державні трансфертні виплати: пенсії, допомоги

4.Інші джерела: спадщина, дарування, виграші і т. ін.

Про рівень життя населення свідчить не тільки рівень сімей­них доходів, а й напрямки їх використання, до яких належать:

1. Придбання економічних благ довгострокового користуван­ня (квартир, меблів,

2.Придбання економічних благ поточного споживання (одяг, їжа, оплата комунальних послуг

3. Сплата податків та обов’язкових неподаткових платежів.

4. Придбання цінних паперів, нерухомості та іншого майна

5. Інші витрати.

Рівень сімейних доходів не повинен бути нижчим прожит­кового мінімуму, який має дві форми прояву:

Фізіологічний мінімум враховує витрати на задоволення найосновніших фізіологічних та фізичних потреб

Соціальний мінімум, крім фізіологічного, включає також затрати на задоволення мінімальних духовних і соціальних по­треб

Питання 57

Диференціація доходів населення. Крива Лоренца і коефіцієнт Джині

Відмінності в рівні доходів на душу населення або на одного зайнятого називається диференціацією доходів.

Серед причин нерівномірності розподілу доходів виділяють:

• відмінності у здібностях (фізичних та інтелектуальних);

• відмінності освіти і кваліфікації;

• працьовитість і мотивацію;

• професійну ініціативність і схильність до ризику;

• походження, розмір і склад сім’ї;

• володіння власністю і становище на ринку;

• удачу, везіння і дискримінацію.

Міру нерівності доходів відображає крива Лоренца, при побудові якої по осі абсцис відкладена кількість сімей, а на осі ординат – їх дохід

Крива Лоренца показує фактичний розподіл доходів і будується за реальними даними.

Способи розв’язання проблеми нерівності доходів:

1. Встановлення більш високих податків для найбагатших

2. Надання грошової допомоги або можливість отримати частину товарів безкоштовно чи за зниженими цінами.

3. Створення рівних стартових можливостей для усіх громадян.

4. Розширення можливостей знайти роботу для тих, хто має менше талантів і здібностей.

Якщо заштриховану площу між бісектрисою і кривою Лоренца поділити на площу трикутника АОВ, отримаємо показник ступеня нерівномірності в доходах.

Його називають коефіцієнтом концентрації доходів або коефіцієнтом Джині

Коефіцієнт Джині показує характер розподілу всієї суми доходів населення між окремими групами. За рівномірного розподілу доходів у суспільстві коефіцієнт Джині дорівнює 0, а чим вищий ступінь нерівномірності доходів у суспільстві, то ближчий цей коефіцієнт до 1.

Питання 58

Необхідність, зміст, структура та функції фінансів

Фінанси – система еко­номічних відносин між державою, юридичними та фізич­ними особами, а також між окремими державами з приводу розподілу й перерозподілу валового внутрішнього про­дукту (ВВП) і національного доходу (НД).

Об’єктивна необхідність фінансів. Незважаючи на те, що існування фінансів безпосередньо пов’язане з існуванням гро­шей, причиною, що зумовила виникнення та існування їх, є не гроші, а потреби суб’єктів економіки у ресурсах, які б забезпечували їхню життєдіяльність.

Фінанси ви­конують дві основні функції:

Розподільча функція фінансів полягає у розподілі національного дохо­ду і створенні основних доходів, що формуються серед учасників матеріаль­ного виробництва – це зарплата робітників, службовців, доходи фермерів, доходи підприємств.

Контрольна функція фінансів полягає в контролі за розподілом ВВП по відповідних фондах і витратою їх за цільовим призначенням.

Крім розподільчої і контрольної функцій, фінанси також здійснюють ре­гулюючу функцію. Регулююча функція фінансів пов’язана з втручанням держави через фінанси у процес відтворення.

Питання 59

Фінансова система. Державний бюджет. Бюджетний дефіцит і державний борг

Функції державного бюджету:

Фіскальна функція бюджету полягає у вилученні за допо­могою податків та інших джерел частини доходів громадян, підприємств, установ, органі­зацій для утримання державного апарату, виробництва суспіль­них благ

Розподільча функція бюджету полягає в тому, що акуму­льовані в державному бюджеті грошові засоби уряд викорис­товує для перерозподілу, спрямовуючи їх на розвиток вироб­ничої та соціальної інфраструктури

Стимулююча функція бюджету проявляється в тому, що, змінюючи базу та ставки оподаткування, використовуючи пільги, тарифи тощо, уряд здійснює стимулюючу (обмежуваль­ну) політику, впливаючи на циклічні коливання економіки, зміну її структури тощо.

Контрольна функція бюджету виконується завдяки тому, що він у грошовому вираженні віддзеркалює відтворювальний суспільний процес, виявляє економічні пропорції, відхилення від рівноваги тощо.

Головні джерела формування надходжень до державного бюджету:

— податки;

— відрахування на соцстрах та інші види відрахувань;

— державна позика (внутрішня та зовнішня);

— емісія грошей;

— продаж державного майна.

Форми виплат із державного бюджету:

— асигнування – видатки на утримання підприємств та ус­танов;

— субсидії – державна допомога організаціям, установам, громадянам;

— субвенції – державна грошова допомога місцевим орга­нам влади або окремим галузевим господарським органам для розвитку;

— дотації – допомога підприємствам, організаціям, уста­новам для покриття збитків з метою підтримки.

Дер­жавний борг – нагромаджена сума позичених урядом коштів для фінансування дефіциту державного бюджету.

Державний борг існує у двох формах:

— внутрішнього боргу перед юридичними та фізичними особами країни;

— зовнішнього боргу перед іноземними країнами

Питання 60

Теорія оподаткування. Крива Лаффера

Податки – обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня платниками податків у порядку та на умовах, визначених законодавством.

Податки забезпечують близько 90% доходів держави.

Податки виконують дві основні функції:

• розподільча – є інструментом перерозподілу грошових доходів держави;

• фіскальна – формування державних фондів.