2. Предмет політекономії та еволюція у його визначенні різними школами

Політекономія – це суспільна наука, яка вивчає за­кони розвитку економічних систем, діяльність економіч­них суб'єктів, спрямовану на ефективне господарювання в умовах обмежених ресурсів, з метою задоволення своїх без­межних потреб.

Термін "політична економія" був уперше застосований фран­цузьким меркантилістом Антуаном Монкретьеном у праці "Трактат політичної економії", написаній у 1615 р.

Визначення предмета економічної теорії	Школа (автори)
Вчення про закони домашнього господарства, домоводства	Давньогрецькі та давньоримські мислителі
Наука про створення, примноження та розподіл багатства нації	Меркантилісти, фізіократи, класична політична економія
Наука про виробничі відносини та закони, що управляють виробництвом, розподілом, обміном і споживанням благ на різних етапах розвитку людського суспільства	Марксисти
Сучасні західні економісти визначають економічну теорію як науку про: — сферу індивідуальних і суспільних дій людей, що найтіснішим чином пов'язана зі створенням і використанням матеріальних основ добробуту; — дії людей у процесі вибору обмежених ресурсів для виробництва різних товарів; — діяльність людей за умов рідкісності ресурсів; — вивчення поведінки людей як зв'язку між метою та обмеженістю засобів, що можуть мати альтернативні шляхи застосування; — ефективне використання обмежених виробничих ресурсів або управління ними з метою досягнення максимального задоволення потреб людини	А. Маршалл П. Самуельсон Б. Долан Дж. Робінсон К.Р. Макконнелл, С.Л. Брю

Питання 3

3. Методи пізнання економічних процесів і явищ та їхня класифікація

Метод політекономії – це сукупність прийомів, за­собів і принципів, за допомогою яких досліджуються закони функціонування та розвитку економічних си­стем.

Діалектика як метод – загальний для всіх наук метод пізнан­ня, у тому числі і для політекономії. Він базується на ви­користанні законів і принципів філософії,

Наукова абстракція як метод полягає в поглибленому пізнанні економічних процесів шляхом виокремлен­ня основних, найсуттєвіших сторін певного явища, очи­щених від всього другорядного, випадкового, не­істотного.

Аналіз і синтез як метод дослідження застосовується в єдності двох його складових.

Індукція і дедукція. Індукція – це метод пізнання від окре­мого до загального,

Дедукція – метод пізнання від загального до оди­ничного.

Історичний метод вивчає ці процеси у тій історичній послідов­ності, в якій вони виникали, розвивалися і змінювалися один за одним у житті.

Логічний метод досліджує економічні процеси в їхній логічній послідовності, прямуючи від простого до склад­ного.

Економічне моделювання – це опис і кількісне вираження економічних процесів і явищ (за допомогою математики й економетрики),

Економічний експеримент – штучне відтворення економіч­них процесів і явищ з метою вивчення їх за оптимально сприятли­вих умов та подальшого практичного впровадження.

Питання 4