- •1. Зародження й основні етапи розвитку політекономії як науки.
- •2. Предмет політекономії та еволюція у його визначенні різними школами
- •3. Методи пізнання економічних процесів і явищ та їхня класифікація
- •4. Економічні категорії, закони та принципи. Пізнання і використання економічних законів
- •Форми пізнання та використання економічних законів.
- •5. Функції політекономії
- •6. Економічна теорія як теоретико-методологічна база інших економічних наук
- •1. Сутність і структура суспільного виробництва.
- •2. Матеріальне і нематеріальне виробництво.
- •3. Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємозв’язок.
- •4. Суспільний продукт і його структура
- •5. Ефективність виробництва, її сутність, економічні та соціальні показники
- •Соціально-економічні наслідки інфляції
- •Інфраструктура ринку
- •Основні структурні елементи ринку
- •Економічний закон конкуренції
- •Функції закону конкуренції
- •1. За галузево-територіальною ознакою:
- •2. За кількістю суб’єктів ринку та ступенем їх конкурентної сили:
- •3. За методами конкурентної боротьби:
- •3. Процес централізації капіталу.
- •Класифікація монополій
- •1. За умовами функціонування:
- •2. За характером і причинами виникнення:
- •3. За сферою функціонування і причиною виникнення:
- •Основні організаційні форми економічних монополій
- •I. За джерелами формування:
- •II. За напрямами інвестування:
- •III. За сферами застосування:
- •IV. За роллю у відтворювальному процесі:
- •V. За значенням у створенні та перерозподілу доходу:
- •VI. За інноваційною спрямованістю:
- •Диференційна рента.
- •Абсолютна земельна рента.
- •Монопольна рента.
- •Рента та орендна плата
- •II. Фактори попиту:
- •III. Фактори розподілу:
- •7.Доходи, що утворюються внаслідок використання певних факторів виробництва
- •Податкова система включає:
- •Характеристика основних видів кредиту
- •1. Комерційний (господарський) кредит
- •II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
- •III. Ямайська валютна система (створена в 1976 р. І по сьогодні).
Інфраструктура ринку
Інфраструктура – це сукупність інститутів, служб, підприємств, організацій, які забезпечують обіг різноманітних товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили, і впливають на функціонування економічної системи в цілому.
Завдяки інфраструктурі здійснюється рух потоків товарів і послуг від продавця до покупця.
Функції інфраструктури:
• просування товарів до безпосереднього споживача;
• забезпечення зворотного зв’язку між виробництвом і споживанням;
• перерозподіл ресурсів між галузями та всередині них;
• акумуляція тимчасово вільних грошових засобів, регулювання грошового обігу.
Одним із найважливіших інфраструктурних елементів є біржі.
Біржа – організаційно-правова форма оптової торгівлі масовими товарами (товарна біржа) або систематичних операцій з купівлі-продажу цінних паперів (фондова біржа), валюти (валютна біржа), робочої сили
Види бірж
1. Біржа праці – елемент ринкової інфраструктури, що регулярно здійснює посередницькі операції на ринку праці. Система бірж праці сприяє здійсненню узгодженої державної політики в галузі зайнятості населення.
Біржа праці виконує такі функції: аналізує стан ринку праці; прогнозує попит і пропозицію робочої сили; веде облік громадян, що звертаються за працевлаштуванням; сприяє працевлаштуванню працездатних;
виплачує допомогу по безробіттю тощо.
2. Товарна біржа – комерційне підприємство, регулярно функціонуючий ринок однорідних товарів з певними характеристиками.
Функції: укладання відповідних угод, виявлення товарних цін, попиту й пропозиції товарів, вивчення, впорядкування і полегшення товарообороту та обмінних операцій, представництво і захист інтересів членів біржі
Товарні біржі бувають публічні й приватні
На публічних біржах угоди можуть укладати як їх члени, так і підприємці, що не є їх членами
Приватні біржі організовують у формі акціонерних компаній і закритих корпорацій. Укладати угоди на таких біржах можуть лише акціонери.
Для здійснення операції на біржі повинні бути зафіксовані три змінних чинники: ціна, сума і строки поставок.
3. Фондова біржа – це організований і регулярно функціонуючий ринок, на якому відбувається купівля-продаж цінних паперів.
Цінні папери – документи, що виражають боргові зобов’язання.
Види цінних паперів:
1. Акція (від лат. actio – дія, дозвіл) – це цінний папір, який засвідчує внесок певної частки в капітал акціонерного товариства.
Є такі види акцій
2. Облігація (від лат. oblige – зобов’язання) – документ, що засвідчує передачу грошей у борг на певний строк із правом отримання щорічного фіксованого доходу та зобов’язання про повернення суми боргу у визначений строк.
3. Вексель (від нім. wechsel – розмін) – письмове боргове зобов’язання за встановленою законом формою, яке видається позичальником кредитору,
4. Ваучер – майновий купон, що видається в процесі приватизації державного майна для придбання акцій підприємств, які підлягають приватизації.
5. Сертифікат (від лат. certum – “правильно” та facio – “роблю”) – фінансовий документ, випущений банком, який засвідчує наявність грошового депозиту і зобов’язання виплатити цю суму тримачеві сертифіката у певний строк.
На первинному ринку цінних паперів відбувається розміщення щойно випущених цінних паперів.
Вторинний ринок цінних паперів забезпечує перепродаж раніше випущених цінних паперів через фондову біржу і позабіржовий оборот.
Купівля-продаж цінних паперів, облігацій, акцій на фондовій біржі здійснюється через відпрацьований практикою механізм. Залежно від попиту
й пропозиції на них встановлюється біржовий курс.
Бюлетені зареєстрованих біржових курсів публікуються у пресі.
Біржовий курс цінних паперів визначається: прибутковістю фірми та доходами, що передбачаються; розмірами банківського, а також ціною на золото, окремі товари й нерухомість; можливістю перетворити придбані цінні папери в гроші; політичним становищем у найважливіших регіонах світу тощо.
Угода (операція) – домовленість про взаємну передачу прав та зобов’язань стосовно біржового товару, яка супроводжується передачею банківських документів чи грошей від однієї особи до іншої.