Податкова система включає:

1. Механізм оподаткування, тобто визначення суб’єктів та об’єктів опо­даткування.

Суб’єкти оподаткування – ті, хто сплачує податки, фізичні та юридичні особи;

Об’єкти оподаткування – прибуток підприємств, заробітна плата, вар­тість майна, виторг фірми, кількість землі тощо.

2. Види податків.

За формою оподаткування податки поділяють на прямі та непрямі.

Прямі податки стягуються безпосередньо з індивідів та фірм.

До прямих податків відносять:

• податки на прибуток громадян

• реальні податки: на землю, промисловий, з капіталу

Непрямі податки – це податки, що встановлюються на товари та послу­ги і входять у їх ціну.

Податкова політика – система дій, які проводяться державою у галузі податків і оподаткування.

Акцизи – це непрямі податки, що входять у ціну товарів і стягуються в момент їх придбання. Акцизи поділяються на:

• індивідуальні – коли оподатковується кожна одиниця товару;

• універсальні – коли об’єктом оподаткування є обсяг продажу.

час купівлі товарів та послуг.

Мито – це податок на товари, які імпортуються. Мито є одним із важелів захисту національного ринку і поповнення бюджетних коштів.

Залежно від рівня державних структур податки поділяються на загальнодержавні та місцеві.

Загальнодержавними податками є: податок на додану вартість; податок на прибуток підприємств; акцизний збір; податок на доходи фізичних осіб; державне мито; податок на нерухоме майно;

Місцевими податками є: податок з реклами; готельно-курортний збір; ко­мунальний податок; ринковий збір; за проїзд транзитного транспорту; збір за припаркування автотранспорту;

3. Податкова ставка.

Податкова ставка – це величина податку на одиницю оподаткування. Податкова ставка, що визначається як відсоток, поділяється на такі види:

• пропорційна, коли ставка оподаткування є однаковою і не залежить від розмірів доходу;

• прогресивна, коли ставки оподаткування зі збільшенням доходу зростають;

Крива Лаффера – крива, що відображає зв’язок між податковою став­кою та обсягом податкових надходжень та виявляє податкову ставку (від 0 до 100%), за якої податкові надходження досягають максимуму.

Питання 61

Необхідність, зміст і принципи функціонування кредиту

Кредит (від лат. слова creditum, що означає “позика”) – це суспільні відносини, що виникають між економічними суб’єктами у зв’язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів на умовах зворотності, платності та добровільності.

Суб’єкти кредиту – це кредитори і позичальники.

Кредитори – це учасники кредитних відносин, які мають у своїй власнос­ті вільні кошти і передають їх у тимчасове користування іншим суб’єктам.

Особливе місце серед кредиторів посідають банки.

Позичальники – це учасники кредитних відносин, які мають потребу в додаткових коштах і одержують їх у позику від кредиторів.

Принципи функціонування кредиту:

1. Цільова спрямованість. Цей принцип кредиту полягає в тому, що економічні суб’єкти повинні заздалегідь чітко визначити ціль, на яку будуть використані позичені кошти.

2. Строковість позики. Передбачає, що вільні кошти кредиту передаються позичальнику на чітко визначений строк

3. Повернення позиченої вартості. Позичальник повинен повернути кредитору весь обсяг одержаної в по­зику вартості.

4. Забезпеченість. Полягає в прийнятті кредиторами додаткових заходів щодо гарантування повернення позики

5. Платність користування. Позичальник повертає не тільки основну суму боргу, а й сплачує додат­кові кошти у вигляді процента.

Питання 62

Форми і функції кредиту

Класифікація кредитів за його формами здійснюється в декількох напрямках.

1. За терміном повернення:

• короткострокові (до одного року);

• середньострокові (до п’яти років);

• довгострокові (понад п’ять років).

2. За терміном погашення кредити поділяються на такі, що відшкодовуються:

• коштами боржника;

• коштами гарантів;

• за рахунок нових кредитів.

3. За принципом забезпеченості:

• забезпечені (векселем, майном чи цінними паперами);

• не забезпечені (бланкові).

4. За порядком надання:

• прямі;

• непрямі – коли між кредитором і позичальником є посередник.

5. За ступенем ризику:

• стандартні;

• з підвищеним ризиком

6. За способом погашення кредиту:

• кредит, що пога­шається в розстрочку (поступово, частинами);

• кредит одноразово­го погашення.

7. За методом стягнення банківського процента:

• про­цент стягується в момент отримання кредиту;

• під час його пов­ного повернення;

• однаковими частинами впродовж терміну кредиту.

8. Залежно від цільового призначення:

• на придбання товарно-матеріальних цінностей

• на витрати