46.Этиология,пат, диаг,лечен небного расположения резцов верхней челюсти

Етіологічними факторами можуть бути:

• неправильна закладка фолікула;

• рання екстракція молочних зубів;

• порушення носового дихання;

• наявність надкомплектних зубів;

• невідповідність коронок зубів ширині апікаль­ного базису щелеп;

• звуження зубних дуг;

• затримка зміни молочних молярів.

Лікування вестибулярного положення зубів при наявності місця в зубній дузі проводять за до­помогою знімних апаратів:

апарат Шварца з вести­булярною дужкою апарат Осадчого; апарат Айзенберга, ковзаюча дуга Енгля, брекет- система

При дефіциті місця до 25 % можна створити розширення зубної дуги за допомогою петлі Коф­фіна, різних видів гвинтів, переміщення зубів дис­тально або медіально, лікуванням тортоаномалій.

При дефіциті місця 50 % ширини коронки аномально розташованого зуба і більше, виникає питання про видалення цього або іншого менш по­вноцінного зуба. У випадку, коли вже сформувався постійний прикус і артикуляція різців установи­лася в стійку рівновагу, іноді видаляють аномаль­но розміщений зуб. У тих випадках, коли поряд з вестибулярно розташованим зубом знаходиться зруйнований зуб, його видаляють, а вестибулярно розташовані ортодонтичним шляхом переміщують на звільнене місце.

Вестибулярне положення зубів можна випра­вити протетичним методом. З цією метою зуби депульпуються і виготовлюються штифтові кукси, які покриваються коронками (пластмасовими, пор­целяновими або комбінованими).

47. Скупченість різців н.Щ.

Тісне положення нижніх різців діагностується в дітей у I періоді змінного прикусу і по прояву ваги виявляється у виді чотирьох ступенів. Для першого ступеня ваги характерно рівномірно виражене тісне положення зубів у фронтальній ділянці при правильній формі зубного ряду. При другому ступені ваги характерні ті ж ознаки, що і для першого; однак сполучуються з неправильним положенням одного постійного різця, який повернений навколо вісі, незначно налягає коронкою на сусідні зуби або нахилений у щічному напрямку. Третій ступінь ваги характеризується неправильним положенням зубів, зміною форми зубного ряду й альвеолярного відростка, при цьому один із фронтальних зубів як би витиснутий із зубного ряду, відзначаються повороти зубів навколо вісі, значне налягання їх один на одного, переміщення зубів у язичному і вертикальному напрямку. Фронтальна ділянка зубного ряду сплощена. При четвертому ступені ваги відзначається витиснення двох і більш зубів у сполученні з різними варіантами неправильного положення нижніх фронтальних зубів. Виражене сплощення фронтальної ділянки нижньої щелепи, недостатність апикального базису. Альвеолярний відросток сплощений і стоншений.

По Н. Г. Снагіной (1983) розрізняють наступні ступені фронтальної

недостатності: 1 ступінь - недостатність дорівнює 2,21±0,21 мм; II ступінь - 2,44±0,8 мм; III ступінь - 3,65±0,15 мм.

У патогенезі тісного положення 2112 головне значення має як нестача місця для розміщення фронтальної групи зубів, так і загальне недорозвинення альвеолярного відростка і тіла щелепи. У діагностиці тісного положення зубів, крім клінічних даних, велике значення мають дані біометриії моделей щелеп і рентгенографія. За допомогою біометрії визначають ступінь звуження зубної дуги, довжину фронтальної ділянки, фронтальну недостатність і загальну недостатність зубної дуги.

Лікування аномалійного нейтрального прикусу з тісним положенням зубів на нижній щелепі при першому і другому ступенях ваги з фронтальною недостатністю до 3 мм, без загальної недостатності прогнозованої довжини зубної дуги, без звуження в дітей 7-8 років проводиться шляхом цілеспрямованого видалення і сепарації тимчасових зубів, масажу, усунення шкідливих звичок і нормалізації порушених функцій. При III ступеню тісного положення нижніх різців, який сполучується зі звуженням зубної дуги до 4 мм і загальною недостатністю прогнозованої зубної дуги до 3 мм у дітей 7-8 років показане розширення зубної дуги за допомогою знімних апаратів із гвинтом, що фіксуються на щелепі кламмерами Адамса. У цій же віковій групі при четвертому ступені тісного положення зубів удаються до методу системного видалення зубів по Hоtz. Після прорізування всіх постійних зубів питання лікування тісного положення фронтальних зубів на верхній і нижній щелепі частіше усього вирішується шляхом зменшення кількості різців. Видаленню підлягає, як правило, витиснутий із зубного ряду при повній нестачі місця на верхній щелепі один бічний різець; на нижній щелепі центральний різець. Шляхом регулювання положення трьох різців, що залишилися, за допомогою нитяної тяги досягається задовільне їхнє положення. Нерідко на нижній щелепі тісне положення різців сполучується з тісним положенням іклів. Видалення одного з різців, (звичайно центрального, що має менший мезіодистальний розмір у порівнянні з бічним) приводить не тільки до поліпшення положення різців, але й іклів. При тісному положенні різців на верхній щелепі, що сполучується з одностороннім дистальным співвідношенням бічних зубів, доцільно видалити премоляр на відповідній стороні, перемістити ікло дистально знімним апаратом із важелем або незнімним із гумовою тягою, і в наступному, після переміщення ікла, зробити розставляння фронтальних зубів апаратом із пружиною і вестибулярною дугою.