41.Комплексне лікування дистального прикусу в період змінного прикусу

Лікування в період змінного прикусу :

- психотерапевтична підготовка до ортодонтичного лікування;

- санація порожнини рота;

- санація носоглотки;

- усунення шкідливих звичок;

- логопедична корекція порушень мови;

- профілактичне протезуванні при передчасній втраті зубів;

- хірургічний метод лікування - корекція аномалій м’яких тканин

порожнини рота (за протоколами хірургів);

- функціональний (профілактичний, біологічний) метод: гімнастика

жувальних та мімічних м’язів, фізіологічне навантаження, масаж

альвеолярного відростка;

- апаратурний метод – стимуляція росту нижньої щелепи та затримка росту

верхньої, нормалізація форми і розмірів зубних рядів, нормалізація

співвідношення зубних рядів – мезіальне зміщення нижньої щелепи,

корекція прикусу по висоті (апарати функціональної та комбінованої дії

– регулятори функцій Френкеля І та ІІ типу; моноблоки – активатори,

біонатори та т.і., застосування ортопедичних сил).

- ретенція досягнутих результатів.

42.Порушення процесу прорізування зубів:затримка і передчасне прорізування

Затримку прорізування зубів називають ре­тенцією. Зустрічається ретенція як постійних, так

і молочних зубів. Але молочні зуби ретенованими бувають дуже рідко. Частіше ретенованими бува­ють постійні зуби, як правило, в наступному роз­ташуванні: ікла, другі премоляри, зуби мудрості, центральні різці, бокові різці. Ікла затримуються внаслідок недостатнього росту щелепи; другі пре­моляри затримуються часто внаслідок того, що видалений передчасно другий тимчасовий моляр; тоді постійний перший премоляр зміщується меді­ально до першого моляра.

Ретеновані зуби можуть викликати неправиль­не положення сусідніх зубів, їх нахил та утворення відстані між зубами. Причиною ретенції вважають загальне захворювання залоз внутрішньої секре­ції, можлива генетична обумовленість процесу. На сьогодні причинами ретенції зубів вважають раннє видалення молочних зубів, недостатність жування, невикористовування твердої їжі - сухарі, непере- терті морква, яблука та інше.

Ретенція може бути часткова (відсутність од­ного чи декількох зубів) та повна - (коли відсут­ні всі зуби). При ретенції постійних зубів іноді на рентгенограмі виявляються рудиментарні ключи­ці, незаростання тім’ячка та черепних швів - ця аномалія отримала назву за авторами - синдром Андорсона - Пеккера). Ми спостерігали повну ретенцію зубів у хворої 15 років з гіпофізарним нанізмом, обумовленим порушенням функції пе­редньої частки гіпофіза. Хвора карликового зросту (непропорційний карлик), недорозвинуті кінцівки, остеохондроз суглобів та інше. На верхній щелепі немає жодного зуба, а на нижній прорізується один із різців з великим нахилом до альвеолярного від­ростка. На оглядовій рентгенограмі в товщі кістки є майже всі зачатки зубів потворної форми. Корон­ки зубів на стадії мінералізації. Коронки зубів ніби “поїдені”, з ділянками резорбції у вигляді лаку, що нагадують талий сніг. Альвеолярні гребені округ­лої широкої форми, піднебіння деформоване.

Крім того, причиною ретенції можуть бути: викривлення верхівок коренів; травма; кісти; не­відповідність величин коронок та щелеп.

Діагностують ретенцію по рентгенограмах. Ретеновані зуби можуть бути сформованими по­вністю або несформованими і розташовуватися з різною мірою нахилу.

Вибір методу лікування залежить від ступеня та виду ретенції. Зуби, що стоять прямо після вида­лення понадкомплектних та молочних зубів, декор­тикації кісткової тканини, можуть бути “поставле­ні” в зубний ряд. Якщо вивести зуб не вдається, то при наявності місця в зубному ряду можна зробити трансплантацію, але такий зуб недовговічний.