1. Эмбриональный период развития лица и челюстей

В ембріогенезі верхньої й нижньої щелеп, як відомо, є ряд загальних та відмінних рис. Обидві щелепи розвиваються з першої зябрової дуги, від­носяться до покривних кісток і в процесі онтогене­тичного розвитку проходять тільки дві стадії - пере­тинчасту й кісткову. Виняток становить суглобовий відросток нижньої шелепи, що розвивається із хря­ща й виконує приблизно таку ж функцію, як епіфі­зи трубчастих кісток у їх поздовжньому рості.

Із 2-го тижня вагітності починає формуватися лицева частина голови (табл. 2.1). Після закінчення диференціації тканин у головній ділянці ембріона утворюються структури мозкової, а потім лицевої частин. Остання розвивається з так званих 7 відростків: лобного, 2-х носових, 2-х верхньощелепних, 2-х нижньощелепних (рис. 2.10 - а, б).

На 4-й тиждень проривається перетинка, що відокремлює ротову ямку від порожнини глотки. Надалі це відповідає розташуванню піднебінних дужок, глоткових мигдалин і кореня язика. По­переду від цього місця відбувається формування зубощелепного апарату. Збоку від ротової ямки відзначається посилене розмноження клітин ме­зенхіми і розвиваються верхньощелепні відростки (рис. 2.10 - в).

Із 6-7-го тижня внутрішньоутробиого розвит­ку починається відокремлення ротової порожнини за рахунок утворення твердого й м’якого піднебін­ня, при цьому язик опускається вниз, що стає мож­ливим у результаті швидкого збільшення розмірів нижньої щелепи. Розташована до цього позаду нижня щелепа виявляється у передньому положен­ні відносно верхньої. Під тиском язика стимулю­ється ріст нижньої щелепи.

На відміну від верхньої щелепи, нижня буду­ється з меккелевого хряша енхондральним шляхом, нагадуючи цим трубчасті кістки. На момент наро­дження дитини обидві половини нижньої щелепи з’єднані волокнистим хрящем. Частина меккелево­го хряща у задніх відділах служить матрицею для формування елементів середнього вуха. Із клініч­ної точки зору важливо враховувати, що ураження в цій зоні, яке виникає під впливом різних причин, призводить до порушення розвитку й росту скроне­вої кістки, елементів скронево-нижньощелепного суглоба й вуха. Наприклад, при вродженій атрезії вушної раковини спостерігають глухоту й однобіч­ну вроджену мандибулярну мікрогнатію.

Ріст зубів починається з тонкої зубної плас­тинки, що стає помітною на 8-му тижні вагітності при довжині ембріона 12-13 мм. Епітеліальні зубні пластинки, закладені в мезенхімі щелеп, поступо­во набувають форми дуг. Стають помітними перші ознаки розвитку зачатків тимчасових зубів, що відбувається в певній послідовності й у тісному зв’язку з ростом щелеп. Зачатки нижніх різців закладаються раніше й розвиваються швидше, ніж верхніх різців, відзначається швидший ріст нижньої щелепи. На III місяці внутрішньоутробного розвитку в альвеоляр­них відростках щелеп з’являються міжальвеолярні перетинки: спочатку у фронтальному, а пізніше в бічних відділах. Спостерігається нерівномірність формування й мінералізації зубних тканин, що від­бувається на 16-му тижні вагітності. На V-VI місяці ембріогенезу у зв’язку з посиленим розвитком зуб­них фолікулів (рис. 2.11) відбувається значний ріст альвеолярних відростків. На VII—VIII місяці їх ріст триває, однак темпи росту й мінералізації сповільнюються. ЗIX місяця підсилюється ріст альвеолярних відростків, зачат­ки тимчасових зубів оточуються з усіх боків кіст­ковою тканиною й відбувається інтенсивна мінера­лізація коронок тимчасових зубів. Це надзвичайно важливий період життя для організму, оскільки він бурхливо росте, наприклад, альвеолярний відрос­ток верхньої щелепи за період вагітності виростає до 55 % своєї майбутньої величини. Цей процес росту йде хвилеподібно, тобто інтенсивна побу­дова кісткової тканини змінюється періодами упо­вільнення