Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ответі история.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
307.83 Кб
Скачать

20. Соціально-економічний розвиток України в другій половині XIV — першій половині XVI ст. Умови розвитку економіки. Населення.

Складні зовнішньополітичні і внутрішні умови негативно впливали на економічний і культурний розвиток українських земель, але зовсім спинити його не могли. Зусиллями народних мас розвивалася економіка, передусім землеробство і ремесла, виростали міста, розширювалися товарно-грошові відносини. Незважаючи на тяжку експлуатацію і на те, що татарські й турецькі завойовники тисячами виводили невільників з України на рабські ринки, кількість населення, що жило на українських землях, збільшувалася. Якщо, за приблизними підрахунками, на початку XV ст. в Україні налічувалося близько 3,3 млн чол. населення, то наприкінці першої чверті XVI ст. — 3,8, а наприкінці першої чверті XVII ст. 5—6 млн чоловік.

Зростання феодального землеволодіння.

Як і в кожній країні за доби феодалізму, населення України поділялося на два основні класи-стани, що було закріплено юридично, в законах: панівний — клас феодалів і експлуатований клас — селянство. Обов'язком феодалів (князів, панів, бояр, шляхти та ін.), підданих великого князя литовського або короля польського, було відбувати на їхню користь військову службу і брати участь в управлінні державою. За цю службу феодали діставали землі в спадкове або тимчасове володіння («вотчини» і «помістя» або «держави»).

З розвитком феодальних відносин феодальне землеволодіння — основа феодального ладу — зростало. А це вело до посилення експлуатації і покріпачення селянства.

Наприкінці XIV ст. на українських землях було лише кілька десятків великих феодальних володінь. А вже в першій половині XVI ст. налічувалося понад сто магнатських родин, які володіли тут великими маєтками, також тисячі панських і шляхетських господарств.

Великими феодалами, землеволодіння яких зосереджувалося в основному на Волині, Київщині, Брацлавщині (Східне Поділля), на Подніпров'ї були князі Острозькі, Збаразькі, Чарторийські, Вишневецькі, Капусти, Глинські та ін. У Галичині й Західному Поділлі, поневолених Польщею, багато було маєтків польських панів. Зростало й церковне землеволодіння.

21)Братства, їх роль у захисті православної церкви та релігійних прав українського народу у 16-17 ст.

Братства-це всестановi, загальнонацiональнi органiзацii,що створювались навколо церкви, сприяючи культурно-нацiональному вiдродженню,якi очолювались священниками-настоятелями. В склад братств хоча i входили представники всiх станiв, але основу ii становили ремiсники,купцi, службовцi магiстрату, мiськi простолюди. Дiяльнiсть братств набула яскраво вираженого релiгiйного забарвлення, iх основна мета полягала в оборонi своеi батькiвськоi вiри. Вони почали надавати допомогу парафiяльнiй церквi в оздобленнi та органiзацii урочистих богослужiнь, на яких пригощали всiх братчикiв медом i обiдом.Визначну роль вони вiдiграли у захистi прав православноi церкви в Польсько-Литовськiй державi, коли польский уряд та польсько-литовське духовенство почали насаджувати серед православного украiнського населення унiю з Римом.Саме завдяки братствам пiдвищився рiвень освiти, видавалися книги та створювалися школи. Найстарiшим та найвпливовiшим було Львiвське Успенське братство, розквiт дiяльностi якого випадае на 80i роки 16 ст.

Перше братство у Львові в 1449 році, а потім і в інших містах і селах України. Братства об'єднували ремісників, селян, запорізьких козаків, купців і навіть українських магнатів. Братства створювалися для боротьби проти польської шляхти та уніатів, а також проти необмеженої влади церковних феодалів.

1. Розвиток освіти в XVI—XVII ст. Початок діяльності братств

Український народ завжди прагнув до розвитку й піднесення освіти й культури. Поступово, починаючи з XV ст., освіченість Заходу проникає в Україну і набирає сили в братських школах XVI—XVII ст., а потім розквітає у стінах Києво-Могилянської академії. Кінець XVI й початок XVII ст. позначилися пробудженням "сплячого генія" українського народу. Після Брестської унії 1596 р. активізується діяльність братств, що виникали при православних церквах. Вони не обмежувалися релігійними справами, а вважали своїм основним завданням поширення освіти серед українського населення та захист православ´я перед католицтвом й одночасно захист української нації. При братствах засновувалися школи, друкарні, які ставали основними осередками розвою національної культури. Особливо активну роботу проводили Віденське (1588), Берестейське (1591), Мінське (1592), Більське (1594), Могилівське (1597), Луцьке (1597), Київське (1615) братства.