- •1. Предмет і завдання курсу „Вступ до германського мовознавства”
- •2. Зв’язок германської філології з іншими дисциплінами
- •3. Виникнення порівняльно-історичного методу.
- •4. Методика аналізу порівняльно-історичного методу
- •9.Економічний і суспільний лад стародавніх германців.
- •11. Релігійні уявлення і образи стародавніх германців.
- •Класифікація германських племен за Плінієм Старшим.
- •Північні германці.
- •Інгвеонські племена.
- •17. Ісквевонські (іствеони) племена.
- •18. Гермінонські племена(ермінони)
- •19. Східні германці
- •Епоха Великого переселення народів.
- •21. Франкська держава Каролінгів.
- •22. Франкська держава Меровінгів.
- •23. Свідчення про германські мови у дописемний період
- •24. Рунічне письмо
- •25. Готське письмо
- •26.Роль латинського алфавіту в історії германської писемності
- •27. Пам’ятники давньоісландської писемності
- •28. Пам’ятники давньоанглійської писемності
- •29. Пам’ятники давньоверхньонімецької писемності.
- •30. Пам’ятники давньосаксонської писемності.
- •31. Наголос у давньогерманських мовах.
- •32. Порівняння давньогерманських й індоєвропейських приголосних.
- •33. Сонорні приголосні у германських мовах.
- •34. Закон Якоба Грімма.
- •Виключення із закону я. Грімма.
- •Закон к. Вернера. Чергування приголосних у сучасній німецькій мові за цим законом.
- •37. Західногерманське подвоєння приголосних (гемінація)
- •38. Загальноіндоєвропейські риси у системі голосних давньогерманських мов.
- •39.Відображення індоєвропейських коротких голосних у давньогерманських мовах.
- •40. Відображення індоєвропейських довгих голосних у давньогерманських мовах.
- •41. Аблаут у германських мовах. Кількісний і якісний аблаут.
- •Умлаут у германських мовах.
- •Морфологічний словотвір у германських мовах.
- •Словоскладання у германських мовах.
- •Афіксація у германських мовах.
- •Синтаксичний словотвір.
- •Семантичні види словотвору.
- •48. Конверсія як вид словотвору.
- •49. Роль аблаута і умлаута у словотворі.
- •50. Германо-кельтські лексичні паралелі.
- •51. Германо-італійські лексичні паралелі.
- •52. Германо-слов’янські лексичні паралелі.
- •53. Германо-балтійські лексичні паралелі
- •54. Калькування як засіб поповнення лексичного складу
- •55. Категорії іменника у германських мовах
- •56. Категорії прикметника у германських мовах
- •Категорії дієслова у германських мовах.
- •58. Стилістичне розшарування словника давньогерманських мов
- •59. Значеннєві розбіжності слів у германських мовах
- •60. Причини першого пересуву приголосних
60. Причини першого пересуву приголосних
1. Теорія субстрату(А.Мейє). – завойовані народи вносили свою вимову,впливали;Пояснює пересув приголосних впливом переможеної мови “субстрату” на мову, що перемогла. Народи, які прийняли й засвоїли той індоєвропейський діалект, що йому пізніше судилося стати германською мовою, зберегли свої попередні артикуляційні навички й тенденції.
2. Теорія вождів – вожді розмовляли не чітко і їх вимову наслідували;
3. Психологічна(Якоб Грім) - пересув пов’язаний зі схильністю германців до зміни місць проживання. Дзвінкі (слабкі) звуки перетворювалися на глухі (сильні) як прояв сміливості й гордості давніх германців.
4. Географічна(Г.Мейер, Г.Остхоф) - Зміна артикуляції спричинена особливостями проживання давніх германців у гірських районах Скандинавії.
5. Теорія “найменшого зусилля”.Вважається, що при збільшенні частоти вживання фонеми зменшується її “складність”, фонема як наслідок змінюється й перетворюється на іншу. Отже, збільшення кількості зімкнених призвело до їх пересуву (дзвінкі перейшли в глухі).
Також виокремлюють «глотальну теорію», згідно якої існував лише 2 пересув.На думку прихильників цієї теорії, найбільш архаїчними системами приголосних є системи в германських мовах, вірменській і хетській. У германських мовах відбувся лише другий (верхньонімецький) пересув приголосних.