- •1. Предмет і завдання курсу „Вступ до германського мовознавства”
- •2. Зв’язок германської філології з іншими дисциплінами
- •3. Виникнення порівняльно-історичного методу.
- •4. Методика аналізу порівняльно-історичного методу
- •9.Економічний і суспільний лад стародавніх германців.
- •11. Релігійні уявлення і образи стародавніх германців.
- •Класифікація германських племен за Плінієм Старшим.
- •Північні германці.
- •Інгвеонські племена.
- •17. Ісквевонські (іствеони) племена.
- •18. Гермінонські племена(ермінони)
- •19. Східні германці
- •Епоха Великого переселення народів.
- •21. Франкська держава Каролінгів.
- •22. Франкська держава Меровінгів.
- •23. Свідчення про германські мови у дописемний період
- •24. Рунічне письмо
- •25. Готське письмо
- •26.Роль латинського алфавіту в історії германської писемності
- •27. Пам’ятники давньоісландської писемності
- •28. Пам’ятники давньоанглійської писемності
- •29. Пам’ятники давньоверхньонімецької писемності.
- •30. Пам’ятники давньосаксонської писемності.
- •31. Наголос у давньогерманських мовах.
- •32. Порівняння давньогерманських й індоєвропейських приголосних.
- •33. Сонорні приголосні у германських мовах.
- •34. Закон Якоба Грімма.
- •Виключення із закону я. Грімма.
- •Закон к. Вернера. Чергування приголосних у сучасній німецькій мові за цим законом.
- •37. Західногерманське подвоєння приголосних (гемінація)
- •38. Загальноіндоєвропейські риси у системі голосних давньогерманських мов.
- •39.Відображення індоєвропейських коротких голосних у давньогерманських мовах.
- •40. Відображення індоєвропейських довгих голосних у давньогерманських мовах.
- •41. Аблаут у германських мовах. Кількісний і якісний аблаут.
- •Умлаут у германських мовах.
- •Морфологічний словотвір у германських мовах.
- •Словоскладання у германських мовах.
- •Афіксація у германських мовах.
- •Синтаксичний словотвір.
- •Семантичні види словотвору.
- •48. Конверсія як вид словотвору.
- •49. Роль аблаута і умлаута у словотворі.
- •50. Германо-кельтські лексичні паралелі.
- •51. Германо-італійські лексичні паралелі.
- •52. Германо-слов’янські лексичні паралелі.
- •53. Германо-балтійські лексичні паралелі
- •54. Калькування як засіб поповнення лексичного складу
- •55. Категорії іменника у германських мовах
- •56. Категорії прикметника у германських мовах
- •Категорії дієслова у германських мовах.
- •58. Стилістичне розшарування словника давньогерманських мов
- •59. Значеннєві розбіжності слів у германських мовах
- •60. Причини першого пересуву приголосних
Категорії дієслова у германських мовах.
Дієслово у герм. Мовах мало такі категорії : особа, число, час, спосіб і стан.
Розрізняють такі категорії :
Стан: Активний і медіопасивний. Медіопасивний утворювався за допомогою спеціальних показників, що походять від індоєвропейського медіопасива, і почасти виражав зворотне або пасивне значення, а також передавав значення стану, афекту, інактивності. Медіопасив зник у зах.-герман.і сканд.мовах у ци мовах почали розвиватися інші форми для вираження пасивності і зворотності. Активний стан такий, як і в сучасних германських мовах.
Способи: індикатив(утворювався за допомогою особових закінчень), імператив( виражає прохання, волевиявлення, наказ мовця) він засвідчений тільки презент них формах, він розрізнявся за часом. Він засвідчений тільки у презент них формах. В германській системі система імперативних форм спростилася.Оптатив(побажальний спосіб) виражався за допомогою спеціальних морфологічних показників, що чітко виражали його від індикатива. Власне показником оптатива була морфема -і- . Перекладався «щоб він стан..», «нехай..». Час : презенс(означав тривалу дію) і претерит( минулий час). Категорія часу властива всім класам дієслова. При цьому форми перзенса могли означати не тільки теперішній час, але й майбутній час. Отже, спеціальні морфологічні форми для вираження майбутнього часу в герм.мовах були відсутні.
Особа: перша означала мовця, друга слухача. Третя особа – це особа або предмет, про який іде мова. Вони позначалися спеціальними закінченнями, ці закінчення були різними, що свідчить про їх походження з різними джерел. Особові закінчення служили для вираження числа : однини, множини, двоїни. Інше кажучи, словозмінна морфема виражала синкретично особу і число. Двоїна зафіксована лише у готській мові і лише для 1 і 2 особи. Отже, двоїна у системі германського дієслова була зникаючою категорією.
58. Стилістичне розшарування словника давньогерманських мов
Виділяють:
Загальновживані слова( стилістично нейтральні, побутові, виробничі …) dvnleban, tragan, stein, anglbringan приносити, ploh плуг.
Поетичні терміни, що використовуються в двн-герм епосі, метафори епітети порівняння. Метафори й порівняння стосувалися явищ що були важливими в житті германців – моря кораблі зброя вождь нагорода тощо. Кенінги – swan´radдорога лебедів(дослівно)
Синоніми в поетичній лексиці, що об’єднуються в довжелезні ряди та характеризують особу чи явище, предмети, зброю…
З розвитком освіти – книжна лексика. Преважали слова абстрактного значення, релігійні терміни, наук терміни. Багато було перейнято з латини( кальки) : lat. Regula -regol
59. Значеннєві розбіжності слів у германських мовах
Виділяється шар загальновживаних слів, що означають найістотніші поняття й речі. Такі слова вживаються в повсякденному спілкуванні, вони стилістично нейтральні, побутові або виробничі, наприклад давньоверхнімецькі слова: ackarполе, steinкамінь, lebenжити.
Стилістичну протилежність нейтральній лексиці становлять поетичні терміни, що широко вживаються в давньогерманському епосі: метафори, епітети і порівняння. Метафори й порівняння стосувалися явищ, що були важливими в житті давніх германців – моря, корабля, зброї, бою, вождя, нагороди тощо. У творенні метафор поети-скальди чи скопи – досягли особливої майстерності, створюючи часом дуже складні асоціативні образи.
Дуже поширені в поетичній лексиці синоніми, що об’єднуються в довжелезні ряди навколо таких понять, як війна, зброя, герой, кінь, вождь, корабель. Наприклад, в давньоангл. Поемі «Беовульф» налічують 37 слів, що озн. Героя.
Книжна лексика постала набагато пізніше з розвитком освіти та культури. Тут переважали слова абстрактного значення, в тому числі релігійно-богословських термінів а також термінів тогочасних наук (медицини, мореплавства, землемірства). Багато їх було прямими запозиченнями з латинської або грецької мов або кальками цих мов, що передають структуру значення відповідних античних термінів.
Приклад: д.англ. credo-вірую___лат.credo; regol правило - regula
У наступні періоди стилістична диференціація германської лексики далі поглиблюється й ускладнюється, стає різноманітнішою.
