- •1. Предмет і завдання курсу „Вступ до германського мовознавства”
- •2. Зв’язок германської філології з іншими дисциплінами
- •3. Виникнення порівняльно-історичного методу.
- •4. Методика аналізу порівняльно-історичного методу
- •9.Економічний і суспільний лад стародавніх германців.
- •11. Релігійні уявлення і образи стародавніх германців.
- •Класифікація германських племен за Плінієм Старшим.
- •Північні германці.
- •Інгвеонські племена.
- •17. Ісквевонські (іствеони) племена.
- •18. Гермінонські племена(ермінони)
- •19. Східні германці
- •Епоха Великого переселення народів.
- •21. Франкська держава Каролінгів.
- •22. Франкська держава Меровінгів.
- •23. Свідчення про германські мови у дописемний період
- •24. Рунічне письмо
- •25. Готське письмо
- •26.Роль латинського алфавіту в історії германської писемності
- •27. Пам’ятники давньоісландської писемності
- •28. Пам’ятники давньоанглійської писемності
- •29. Пам’ятники давньоверхньонімецької писемності.
- •30. Пам’ятники давньосаксонської писемності.
- •31. Наголос у давньогерманських мовах.
- •32. Порівняння давньогерманських й індоєвропейських приголосних.
- •33. Сонорні приголосні у германських мовах.
- •34. Закон Якоба Грімма.
- •Виключення із закону я. Грімма.
- •Закон к. Вернера. Чергування приголосних у сучасній німецькій мові за цим законом.
- •37. Західногерманське подвоєння приголосних (гемінація)
- •38. Загальноіндоєвропейські риси у системі голосних давньогерманських мов.
- •39.Відображення індоєвропейських коротких голосних у давньогерманських мовах.
- •40. Відображення індоєвропейських довгих голосних у давньогерманських мовах.
- •41. Аблаут у германських мовах. Кількісний і якісний аблаут.
- •Умлаут у германських мовах.
- •Морфологічний словотвір у германських мовах.
- •Словоскладання у германських мовах.
- •Афіксація у германських мовах.
- •Синтаксичний словотвір.
- •Семантичні види словотвору.
- •48. Конверсія як вид словотвору.
- •49. Роль аблаута і умлаута у словотворі.
- •50. Германо-кельтські лексичні паралелі.
- •51. Германо-італійські лексичні паралелі.
- •52. Германо-слов’янські лексичні паралелі.
- •53. Германо-балтійські лексичні паралелі
- •54. Калькування як засіб поповнення лексичного складу
- •55. Категорії іменника у германських мовах
- •56. Категорії прикметника у германських мовах
- •Категорії дієслова у германських мовах.
- •58. Стилістичне розшарування словника давньогерманських мов
- •59. Значеннєві розбіжності слів у германських мовах
- •60. Причини першого пересуву приголосних
Афіксація у германських мовах.
Одним з найважливіших способів словотвору була суфіксація, особливо продуктивна в сфері імені. Основотворчі суфікси в давньогерманських мовах вже втрачали своє первинне значення і набували словотворчої функції. З так званих «чистих» суфіксів дуже продуктивним був германський суфікс -аrі- (гот. -areis, д. англ. -еrе,д. в. нім. -аrі). З його допомогою утворювалися назви професій, занять, дійових осіб, наприклад: д. англ. fiscere, д. в. нім. fiskäri — рибалка. В германські мови він був запозичений з латинської, де мав форму-arius. Дуже продуктивним у всіх германських мовах був суфікс -ing, -ung,що використовувався в прізвиськах, назвах племен і народностей, мешканців певної місцевості та ін. Часом він мав і зменшувальне значення: д. англ. lytling— дитина, д. в. нім. weidelinc — човник. Зменшувальне значення мали також германські суфікси: -l, наприклад: д. ісл. kistill від kista — ящик; власні імена Attila — дослівно батенько, Wulfila—дослівно вовченя; -k, наприклад: д. ісл. boli— осел, д. англ. bolluca — осленя; -ina, наприклад: гот. gaitein.
Широко вживалися суфікси в творенні прикметників, наприклад: -ig: д. англ. staenig, д. в. нім. muotig — гот. modags (гнівний);-isk: д. англ. mennisc-чоловічий,д. в. нім. mennisc (звідки сучасне Mensch).
Пізніше почали виникати нові суфікси шляхом переосмислення другого компонента складного слова, наприклад: -lik, д. в. нім. kind- lih — дитячий.
Префіксація була найпоширенішою в дієслові. Розвиток префіксальних утворень ішов шляхом перетворень конструкції з повнозначного слова або основи і прийменника чи прислівника на конструкцію з префіксом. Прикладом можуть бути германські префікси місця: гот. bi- (bistandan — стояти навколо, bibindan — обв’язувати), д. англ. be-, bi-(bestanden — стояти біля, навколо, оточува¬ти, beseon — оглядатися навколо), д. сакс, bi- (biwindan — оточувати), д. в. нім. bi-, be- (bistandan — стояти навколо)".
Синтаксичний словотвір.
Синтаксичний словотвір – це перехід словосполучень в 1 слово. Такі слова утворюються внаслідок семантично – синтаксичної компресії (стиснення). Вони виникають з причини описати певне явище, для якого не існує назви, максимально стисло, що надає висловленню експресивності, чіткіше відтворює його емоційне забарвлення, забезпечує цілісність номінації. Слова, утворені у результаті синтаксичного словотвору, можуть влучно передавати ставлення автора, виражати емоції, для яких важко підібрати будь – яке наявне загальновживане слово.
Наприклад: нім. Vergißmeinnicht – незабудка (квітка), нім. Paternoster – ліфт, нім Hörmichnichtan – мімоза, нім. Gottseibeiuns – чорт! Англ. – father-in-law – тесть, англ. - John-go-to-bed-at-noon – квіти, що закриваються вдень, hole-in-the-wall – банкомат.
Семантичні види словотвору.
Семантичний словотвір – це словотвір, при якому слова набувають інших значень шляхом різних видів семантичних змін.
Розширення значення: німецьке fertig (готовий) походить від давньо-верх.-нім. vart (поїздка). Спочатку означало «бути готовим до поїздки», а пізніше просто «готовий».
Звуження значення: нім. Tier«тварина», яке походить відгерманського deuza- «тварина» - відбулось звуження в англ. мові – deer «олень».
Поліпшення значення: давньо-верх.-нім. marah-scalc – конюх – нім. Marschall.
Погіршення значення:давньо-верх.-нім. diorna «молода жінка»–нім. Dirne–«дівка, повія».
Поляризація значення: виникнення слів, що походять від одного кореня, але таких, які мають протилежні значення. Латинське habere «мати» у германських мовах представлене словом «давати» (наприклад: нім. geben – давати), а у інших мовах – «хапати» (наприклад: давн. ірландське gaibid«хапає».
Перенесення значення: і-європ. bhagos позначають у германських мовах бук, у грецькій – дуб, у латині – бук.
Опрощення: давньо-верх.-нім. nahti-gala – нім.Nachtigall.
