51. Германо-італійські лексичні паралелі.

Перші контакти германців і італіків приблизно у 2 тис до н.е. в місцевості на пн від Альп – прабатьківщині італіків. Після того, як італіки вирушили на Апеннінський півострів, між ними та германцями вклинилися кельти та іллірійці, і зв’язки обірвалися аж до 1 тис до н е. коли германці, витискуючи кельтів, підступили до меж імперії. Найдавніша германо-італійська лексика містить юридичні терміни, релігійні, виробнича та с\г, частини тіла, явища природи, назви рослин\тварин.

Язик: гот. tuggo, дісл. tunga, дсакс. tunga, двнім. zunga, лат. Lingua

Є також певна к-ть спільних слів, що не входять у будь-які тематичні групи:

Гот. tiuhan – тягти; дангл – teon; дсакс – tiohan; двнім – ziohan.

Дісл. hlamma – звучати; двнім – hlamon – галасувати.

Пізніші запозичення з лат. мови свідчать про великий вплив на германців римської материнської культури:

Лат. strata – брукована дорога; дангл – stræt; двнім – strazza

Германці запозичували з латини військову і юридичну термінологію, назви одиниць міри, ваги, металів, будівничі та торгівельні терміни, назви тканин і одежі, їстівних рослин, хатнього знаряддя. Серед цих запозичень майже не має слів абстрактного значення, які з’являються набагато пізніше, коли на руїнах Римської імперії виникають германські варварські королівства з власним державним апаратом. Наприклад, лат. Caesar, гот kaisar, дангл сasere – правитель, імператор.

У лат.мову також ввійшли деякі германізми (специфічні герм. речі, звичаї, військові терміни): bru, baro –вільна людина; bastian - будувати; wirra – війна, blund – білявий.

52. Германо-слов’янські лексичні паралелі.

Германці і слов’яни дуже тривалий час були сусідами. Таких слів мало, серед них майже немає термінів виробничої діяльності і суспільної організації. Споконвічні германо-слов’янські лексичні зв’язки, на відміну від германо-балтійських, обмежені незначно. Кількістю слів,що позначать явища природи, тварин і т.д. Давніми можна вважати лише назви води та деяких частин тіла, ін. слова стосуються початку н.е.

Вода: гот. wato, дісл. vatu, дсак. water, двнім. wazzar, дслов. Вода.

Ребро: дісл. rif, дангл. ribb, дсакс. ribb, двнім. rippi, дслов. Ребро.

Хліб: гот. hlaifs, днім. Laib, дслов. Хліб

Виокремлюють окремі германо-слов’янські паралелі, що знаходяться поза семантичними групами.

Біль: гот balwa – злість, єхидність; дісл bol – нещастя; днім balo – зіпсований; дслов – боль, болезнь.

53. Германо-балтійські лексичні паралелі

Германо-балтійські зв’язки відбиті в словах, що вживаються на означення процесу праці, житла й господарських будівель, явищ природи. Є серед них також слова семантичного розряду мовлення, означення деяких абстрактних понять і деякі числівники.

Приклади:

Працювати: д.англ. deorfanрозтирати , zedeorl праця, д.ісл.djarlr переходить в –derbazсміливий, лит. darbasробота, dirbtiпрацювати, латиськ. darbsробота.

Числівники 11 і 12: гот.ainlif, twalif, д.ісл.ellifu, tolf, д.в.нім.einlif, zweilif, д.англ.endleofan, twelf, лит.vienuolika, dvylika.

Також такі слова як: рівняти, розумова діяльність, обов’язок, галасування, назва явищ природи, процеси мовлення тощо.

Виднозсемантики, спільнийгермано-балтійськийлексичнийшарутворивсяужедавно, бобільшістьсліввідображаєпримітивніформипрацітаумовжиття, середнихнемаєтермінівзісферисуспільнихформівідносинитощо.