
- •З дисципліни
- •1 Змістовий модуль 1. Лінійне та нелінійне програмування
- •Тема 1 «Введення в дисципліну. Побудова математичних моделей проблемних ситуацій»
- •1. Загальна методологія дослідження операцій
- •2. Модель операції, основні принципи її побудови
- •3. Методика проведення дослідження операцій
- •4. Типові класи задач дослідження операцій
- •Тема 2 «Задачі математичного програмування (мп)»
- •1. Загальна постановка задачі математичного програмування (мп)
- •2. Класифікація задач мп
- •3. Типи максимумів. Теорема Вейєрштрасса та теореми про достатні умови глобального максимуму
- •4. Специфіка задач математичного програмування
- •Тема 3 «Лінійне програмування»
- •1. Загальна постановка задачі лінійного програмування (злп)
- •2. Форми запису злп (загальна, стандартна, канонічна форми)
- •Приклади практичних задач лінійного програмування
- •Тема 4 «Геометрична інтерпретація злп»
- •1. Графічний метод розв'язання злп. Умови графічного розв'язання злп.
- •2. З’ясування основних особливостей та властивостей розв’язків злп за допомогою геометричної інтерпретації.
- •3. Основні етапи графічного розв'язання злп (Алгоритм геометричної інтерпретації злп)
- •Тема 5 «Симплексний метод розв'язування злп»
- •1. Аналітичні методи розв'язування злп
- •2. Ідея симплексного методу розв'язування злп
- •3. Основні теореми, на яких базується симплексний метод
- •4. Симплекс-алгоритм розв'язування невироджених злп
- •Тема 6 «злп з штучним базисом»
- •1. Ідея симплексного методу розв'язування злп із штучною базою
- •3. Алгоритм розв'язання злп із штучною базою
- •Тема 7 «Двоїстість. Двоїстість (спряженість) у лінійному програмуванні»
- •1. Поняття двоїстості в лінійному програмуванні
- •2. Основні теореми двоїстості та їх економічний зміст
- •Тема 8 «Спеціальні задачі мп. Спеціальні методи розв’язання злп»
- •Транспортна задача ( т-Задача) та її математична модель.
- •2. Методи визначення опорного плану т-Задачі
- •3. Методи розв’язання т-задач
- •Розв'язання т-задач методом потенціалів
- •Тема 9 «Параметричне програмування»
- •2. Моделі задач параметричного програмування
- •Тема 10 «Нелінійне програмування»
- •1. Загальна постановка задачі нелінійного програмування
- •2. Класичні умови екстремуму. Метод множників Лагранжа
- •4. Задача нелінійного програмування й сідлова точка
- •5. Умови Куна-Таккера для знп. Теорема Куна-Таккера
- •2 Змістовий модуль 2. Дискретне та стохастичне програмування
- •Тема 1 «Дискретне програмування»
- •1. Загальні характеристика дискретних задач
- •2. Класифікація задач дискретного програмування. Математичні моделі задач дискретного програмування
- •1. Як у загальному виді надається задача дискретного програмування?
- •Тема 2 «Клас цілочислових лінійних задач»
- •Особливості задач цілочисельне програмування. Моделі цзлп
- •Моделі цзлп
- •2. Метод відсікань (метод Гоморі) розв'язання зцлп
- •3.Комбінаторні методи розв’язування цзлп
- •4. Метод гілок та меж в задачах цілочислового програмування. Ідея методу гілок і меж, ознака оптимальності плану
- •Тема 3 «Динамічне програмування»
- •1. Загальна структура задач динамічного програмування
- •2. Принципи динамічного програмування. Принцип оптимальності Беллмана
- •3. Приклади задач динамічного програмування
- •Тема 4 «Стохастичне програмування»
- •1. Загальна характеристика задач стохастичного програмування. Методи розв’язання задач стохастичного програмування.
- •2. Приклади задач стохастичного програмування
- •3 Змістовий модуль 3. Методи оптимізації
- •Тема 1 «Методи оптимізації функцій, що диференціюються та що не диференціюються»
- •Тема 2 «Методи оптимізації в задачах великої розмірності та методи багатокритеріальної оптимізації»
- •1. Методи оптимізації багатовимірних задач
- •Градієнтні методи
- •Найшвидший підйом з використанням одномірного пошуку
- •Метод найшвидшого спуску
- •Метод Флетчера – Рівса
- •Метод Девідона – Флетчера – Пауела
- •Метод конфігурацій Хука – Дживса
- •Метод конфігурацій Розенброка
- •4 Навчально–методичні матеріали з дисципліни
3. Типи максимумів. Теорема Вейєрштрасса та теореми про достатні умови глобального максимуму
У загальній задачі МП вектор змінних
є точкою глобального максимуму (або
розв’язком), якщо він належить області
існування планів задачі МП та цільова
функція набуває на цьому векторі значення
не менше ніж в будь-якій іншій допустимій
точці:
.
Глобальний максимум є строгим (сильним),
якщо цільова функція при
строго більше будь-якого іншого значення
функції на допустимій області, тобто
.
Умови існування глобального максимуму формулює теорема Вейєрштрасса.
Теорема Вейєрштрасса. Нехай допустима
множина компактна (тобто обмежена і
замкнена) і непорожня. Тоді неперервна
цільова функція
,
яка означена на цій множині, досягає
глобального максимуму на внутрішній
або крайовій точці множини
.
Умови теореми є достатніми, але не необхідними.
Вектор змінних
є точкою локального максимуму, якщо він
належить допустимій множині, то на ньому
досягається значення цільової функції
більше або рівне значенням функції в
деякому малому околі цього вектора
,
де
окіл вектора
,
в даному випадку множина точок
,
що задовольняє умові
для будь-якого малого додатного числа .
Локальний максимум є строгим, якщо значення цільової функції в точці є найбільшим значенням, яке досягає цільова функція в деякому малому околі
.
Очевидно, глобальний максимум є локальним, зворотне ствердження не правильне, бо можуть існувати інші локальні максимуми, на яких цільова функція приймає більші значення.
Теорема (достатні умови глобального максимуму). Нехай допустима множина не порожня, компактна й опукла, а неперервна цільова функція вгнута на . Тоді локальний максимум є глобальним, а множина точок, на якій досягається максимум, є опуклою.
Якщо функція є строго вгнутою, то розв’язок єдиний, тобто існує єдиний глобальний максимум.
4. Специфіка задач математичного програмування
По-перше, до задач МП не можна застосовувати, як правило, методи класичного аналізу відшукання умовних екстремумів, тому що навіть у найбільш простих задачах (лінійних) екстремум досягається в граничних точках множини умов, тобто в точках, де порушується диференційованість. І найбільш сильний метод розв’язування екстремальних задач в класичному аналізі - метод множників Лагранжа – розроблено для випадку, коли множина умов задається системою рівнянь, а не системою нерівностей.
По-друге, в практичних задачах число змінних і обмежень настільки значне, що якщо просто перебирати всі точки, які підозрюються на екстремальність, то не можна впоратися з цією задачею в розумні терміни навіть за допомогою ЕОМ.
Контрольні запитання
Що таке математичне програмування?
Надайте загальну постановка задачі математичного програмування.
Як представлені обмеження в загальній постановці задачі математичного програмування
Що таке план задачі математичного програмування?
Який план задачі математичного програмування називається допустимим?
Наведіть математичну модель оптимізаційної задачі.
Наведіть класифікацію задач математичного програмування.
Сформулюйте теорему Вейєрштрасса.
Сформулюйте теорему про достатні умови глобального максимуму.
Поясніть специфіку задач математичного програмування.