21. Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування: взаємодія і розмежування повноважень.

Характер взаємовідносин між місцевими органами державної виконавчої влади і місцевим самоврядуванням в Україні залежить від багатьох факторів, як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру. Однак найсуттєвіший вплив на форму і зміст цих взаємовідносин здійснюють конституційно-правові засади місцевої влади, політика децентралізації та деконцентрації влади, соціальний характер державию. Взаємодія між місцевими державними адміністраціями та місцевим самоврядуванням базується на загальних та спеціальних принципах. До загальних належать принципи народного і державного суверенітету, найвищої соціальної цінності людини, визнання й гарантування місцевого самоврядування, законність та ін. В якості спеціальних виступають принципи правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності; взаємної підтримки і взаємодопомоги у вирішенні питань загальнодержавного і місцевого значення. Розмежування повноважень на місцевому рівні слід здійснювати шляхом визначення переліку сфер суспільного життя, які доцільно віднести до компетенції місцевого самоврядування, а всі інші питання автоматично залишають за місцевими держадміністраціями. Крім прерогатив кожної зі сторін слід обов’язково виокремити й сфери спільного володарювання.

Взаємодія між місцевими держадміністраціями та місцевим самоврядуванням здійснюється в інституційних, правових, організаційних, інформаційних і матеріально-фінансових формах.

Одним з найважливіших загальнодемократичних принципів організації державної влади є принцип її децентралізації на рівні регіонів та територіальних громад. Будь-яка країна, що претендує на статус демократичної, не може обійтися без децентралізації державного управління. Децентралізація управління може здійснюватися шляхом розвитку місцевого самоврядування, яке проявляється у самостійному вирішенні питань місцевого значення.

Реалізація цих принципів потребує не лише перерозподілу повноважень між функціонуючими на сьогодні органами місцевого самоврядування і місцевими державними адміністраціями, а і змін в системі місцевого

самоврядування та статусі її складових, зміни статусу місцевих державних адміністрацій:– районні та обласні ради повинні отримати можливість утворювати власні виконавчі органи;– передача частини функцій і повноважень органам місцевого самоврядування вимагає їх фінансового та ресурсного забезпечення, що потребує значного вдосконалення законодавчої бази з цих питань;– функціонування місцевого самоврядування стане реальністю за умови активної ініціативної участі населення у вирішенні місцевих справ, удосконалення взаємозв’язків між ланками органів самоврядування та

мешканцями відповідних територій, забезпечення прозорості процесу прийняття рішень;

– здійснення таких перетворень вимагає наявності кваліфікованих кадрів, а отже, організації єдиної системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації посадових осіб.

Вирішення цих питань повинно стати основою повномасштабної реформи, що проводиться в Україні.