- •1.Поняття державного управління в арсеналі суспільних наук.
- •2.Соціальна сфера: публічне адміністрування і людина, публічне адміністрування і колектив, публічне адміністрування і суспільство.
- •3. Влада як основний засіб публічного адміністрування
- •4.Державно-управлінські відносини та їх правове регулювання як складові предмету теорії державного управління.
- •5.Феномен влади. Публічна влада та публічне адміністрування
- •16.Управлінський зміст виконавчої влади та місце інституту президента та її реалізації.
- •16. Кабінет Міністрів України – вищий орган в системі органів виконавчої влади.
- •17. Центральні органи виконавчої влади
- •18. Місцеві державні адміністрації
- •19. Співвідношення державного управління та місцевого самоврядування.
- •20. Управління суспільством – головне призначення публічного адміністрування.
- •21. Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування: взаємодія і розмежування повноважень.
- •22. Інститут державної служби: поняття і зміст.
- •23. Загальносистемні методологічні принципи публічного адміністрування.
- •24. Законодавче регулювання державної служби
- •25. Система професійного навчання державних служдобців
- •26. Контроль як функція державного управління: поняття і основні принципи
- •27. Найважливіші функції публічного адміністрування у сфері економіки
- •28. Організаційно-структурне забезпечення державного контролю у сфері виконавчої влади.
- •30. Організаційно-правові умови впровадження науково-технічних досягнень в інформаційному забезпеченні управлінської діяльності
- •31. Інформаційне забезпечення державного управління (на прикладі органів внутрішніх справ)
- •32. Особливості інформаційного забезпечення у місцевому самоврядуванні.
- •33. Відповідальність у публічному адмініструванні
- •34. Адміністративно-правові норми та їх застосування
- •35. Удосконалення законодавства про адміністративну відповідальність
- •36. Необхідність і завдання реформування українського адміністративного права.
- •37 И 38. Особливості державного управління в сфері економіки ринкової орієнтації.
- •39. Структура механізму та органів публічного адміністрування.
- •40. Державне управління у соціально-культурній сфері.
- •41. Публічне адміністрування в соціально-культурній сфері
- •42. Державне управління у сфері національної безпеки
- •43. Процедури формування та визначення складу урядів
- •44. Методи публічного адміністрування. Застосування демократичних методів
- •45. Управлінський зміст виконавчої влади та місце інституту президента в її реалізації
- •46. Сутність державного управління
- •47. Державно-управлінські відносини та їх правове регулювання
- •48. Стиль публічного адміністрування
48. Стиль публічного адміністрування
Стиль державно-управлінської діяльності загальнодержавного рівня, безпосередньо впливає на всі суспільні процеси, які відбуваються в країні. Враховуючи масштабність та складність завдань, що стоять перед вищими органами управління державою, даний рівень можна охарактеризувати як політичний.
Стиль державного управління багато в чому є близьким до політичного режиму. На державному рівні стиль відображає систему пріоритетів і цінностей, прийнятих у суспільстві, характеризує ставлення держави до громадянина. Характерною відмінністю загальнодержавного стилю є те, що він складається не тільки під впливом внутрішнього, а й зовнішнього середовища, формуючи міжнародну суспільну думку.
До основних чинників стилю державно-управлінської діяльності на загальнодержавному рівні слід відносити:
− ступінь складності вирішуваних задач;
− політичний режим;
− рівень економічного розвитку країни;
− реальний ступінь забезпечення прав та свобод людини;
− імідж країни на міжнародному рівні;
− ступінь координованості роботи гілок влади;
− національна свідомість та патріотизм громадян.
Ефективним вважається такий стиль, який забезпечує найкращі результати та відповідає визначеним суспільним цінностям, найбільш поширена типологія стилів передбачає їх поділ на: авторитарний; демократичний; ліберальний.
Авторитарний стиль орієнтується на завдання, характеризується жорстокою постановою мети та небажанням поступитися своєю сформованою думкою. Риси цього стилю - нетерпимість, що доходить до грубощів, суворість, прямолінійність. Авторитарний стиль має такі форми: патріархальний - відносини “батьки-діти”; харизматичний - унікальні якості лідера; автократичний - жорстока підлеглість керівникові; бюрократичний - ієрархічна структура, деперсоніфікація.
Ліберальний стиль при вмілому застосуванні, коли керівник не втрачає важелів впливу, отримує великі позитивні результати за рахунок свободи при прийнятті рішень керованими об´єктами. Такий стиль орієнтується на результат, забезпечений високим рівнем праці та трудової моралі. Разом з тим, ліберальний стиль невтручання може привести до анархії та безладдя, неможливості управляти.
Демократичний (кооперативний, колегіальний) стиль керівництва знаходиться між цими двома протилежними стилями. Він передбачає участь всіх членів організації у вирішенні управлінських проблем. Керівництво, яке застосовує демократичний стиль орієнтується на людей, здійснює свою діяльність за результатами співробітництва працівників та керівників. Такий стиль збільшує мотивацію персоналу, його налаштованість на досягнення загальної мети.
