
- •1.Поняття державного управління в арсеналі суспільних наук.
- •2.Соціальна сфера: публічне адміністрування і людина, публічне адміністрування і колектив, публічне адміністрування і суспільство.
- •3. Влада як основний засіб публічного адміністрування
- •4.Державно-управлінські відносини та їх правове регулювання як складові предмету теорії державного управління.
- •5.Феномен влади. Публічна влада та публічне адміністрування
- •16.Управлінський зміст виконавчої влади та місце інституту президента та її реалізації.
- •16. Кабінет Міністрів України – вищий орган в системі органів виконавчої влади.
- •17. Центральні органи виконавчої влади
- •18. Місцеві державні адміністрації
- •19. Співвідношення державного управління та місцевого самоврядування.
- •20. Управління суспільством – головне призначення публічного адміністрування.
- •21. Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування: взаємодія і розмежування повноважень.
- •22. Інститут державної служби: поняття і зміст.
- •23. Загальносистемні методологічні принципи публічного адміністрування.
- •24. Законодавче регулювання державної служби
- •25. Система професійного навчання державних служдобців
- •26. Контроль як функція державного управління: поняття і основні принципи
- •27. Найважливіші функції публічного адміністрування у сфері економіки
- •28. Організаційно-структурне забезпечення державного контролю у сфері виконавчої влади.
- •30. Організаційно-правові умови впровадження науково-технічних досягнень в інформаційному забезпеченні управлінської діяльності
- •31. Інформаційне забезпечення державного управління (на прикладі органів внутрішніх справ)
- •32. Особливості інформаційного забезпечення у місцевому самоврядуванні.
- •33. Відповідальність у публічному адмініструванні
- •34. Адміністративно-правові норми та їх застосування
- •35. Удосконалення законодавства про адміністративну відповідальність
- •36. Необхідність і завдання реформування українського адміністративного права.
- •37 И 38. Особливості державного управління в сфері економіки ринкової орієнтації.
- •39. Структура механізму та органів публічного адміністрування.
- •40. Державне управління у соціально-культурній сфері.
- •41. Публічне адміністрування в соціально-культурній сфері
- •42. Державне управління у сфері національної безпеки
- •43. Процедури формування та визначення складу урядів
- •44. Методи публічного адміністрування. Застосування демократичних методів
- •45. Управлінський зміст виконавчої влади та місце інституту президента в її реалізації
- •46. Сутність державного управління
- •47. Державно-управлінські відносини та їх правове регулювання
- •48. Стиль публічного адміністрування
1.Поняття державного управління в арсеналі суспільних наук.
Державне управління — це частина соціального управління, тобто управління людьми та їх колективами. Існують три види державної діяльності (влади): законодавча, виконавча і судова. Кожен із цих видів діяльності здійснюється спеціальними державними органами, які в сукупності складають державний апарат. Всі ці органи здійснюють державне управління як частину соціального. В цьому розумінні кажуть про управління державою, тобто регулюючу діяльність держави в цілому. Таке управління ще називають державним управлінням в "широкому" розумінні. Предметом же адміністративного права є державне управління у "вузькому" (власному, спеціальному) розумінні, тобто діяльність органів виконавчої влади.
Державне управління має ряд характерних рис. Зокрема, управлінська діяльність: має загальнодержавний характер, тобто охоплює всі сфери життя суспільства; є виконавчою щодо законодавчої діяльності, а тому називається підзаконною; здійснюється особливою групою державних органів — органами виконавчої влади, а також органами місцевого самоврядування; є активною і цілеспрямованою; має безпосередніми об'єктами галузі економіки, соціально-культурного і адміністративно-політичного розвитку; має яскраво виражений організуючий зміст, тобто в процесі цієї діяльності організуються відносини між людьми та їх колективами; здійснюється повсякденно і безперервно (на відміну від законодавчої і судової); має юридично-владний або розпорядчий характер (кожен суб'єкт управління наділяється певним обсягом прав, за допомогою яких і досягається мета виконавчої діяльності).
Таким чином, державне управління в Україні— це підзаконна, юридично-владна, організуюча діяльність особливих суб'єктів, яка полягає в практичному виконанні законів в процесі повсякденного керівництва економікою, соціально-культурним і адміністративно-політичним розвитком.
2.Соціальна сфера: публічне адміністрування і людина, публічне адміністрування і колектив, публічне адміністрування і суспільство.
По-перше, необхідно сказати про те, що управління у сфері особистого життя людини (регулювання особистого життя людини державою мінімальне і можливе лише в тих межах, коли воно отримує суспільне значення (виховання дітей, моральних норм).
Соціальні програми є однією із принципів публічного адміністрування, вони стають невід'ємною частиною правової держави. В умовах правової держави і ринкової економіки на перший план виходить соціальна захищеність людини в суспільстві, що передбачає гарантію її прав на певний рівень життєвих благ, вона захищає її від життєвих незгод та негараздів.
В українському суспільстві права людини є важливим ціннісним еталоном, який, на жаль, має дуже декларативне наповнення: хоча вони й закріплені в Конституції України, але їх поки що важко втілити в життя, оскільки держава і суспільство не в змозі напрацювати ефективні правові механізми їх визнання, легалізації, реалізації, гарантування, охорони та захисту. І причина тут в нестабільній ситуації перехідного періоду, неналежній правосвідомості громадян, їх правовому нігілізмі та інфантилізмі.
Публічне адміністрування і колектив
Стосунки державних органів і колективів визначаються багатьма обставинами: 1) процесами формування колективу (колективи, що природно склалися, наприклад селянство, не можна «розпустити», як це можна зробити відносно політичної партії, що систематично порушує Конституцію), 2) природою колективу (взаємозв'язки держави з колективами політичного характеру інші, чим, з спортивними колективами), 3) значенням в суспільному житті (загальнодержавний або локальний), 4) позицією по відношенню до державної влади (співпрацює, знаходиться в опозиції) і т. д. У сучасних демократичних країнах держава прагне опертися на середній клас. До середнього класу себе зараховують близько половини українців - про це свідчить багато соціологічних опитувань. Проте експерти вважають, що за двома головними ознаками - рівнем життя та освітою - до середнього класу в Україні можна віднести близько 10% населення. Нерідко ті або інші напрями діяльності держави визначає угрупування найбільших підприємців.
Публічне адміністрування і суспільство
Публічне управління поширюється на все суспільство і за його межі у сфері проведення державної міжнародної політики. Саме держава шляхом законодавчої діяльності встановлює основні, загальні й типові правила (норми) поведінки людей. До функції публічного адміністрування належить управління суспільством вцілому. Державне управління має віддзеркалювати запити та потреби суспільства, повинно бути зорієнтованим на якісне й ефективне надання населенню державних послуг.