- •Бердичівський коледж промисловості, економіки та права Приводи технологічного обладнання
- •Переваги та недоліки приводів, області використання їх та приклади практичного застосування.
- •Поняття про передаточне число та передаточне відношення ведучих та ведених ланок передач
- •Складання, читання кінематичних схем верстатів та складання рівнянь кінематичного балансу
- •Шпиндельні вузли, муфти для постійного та періодичного з’єднання валів Шпиндельні вузли
- •Муфти для постійного та періодичного з’єднання валів
- •Гідростатична передача гвинт-гайка (Рис. 5)
- •Блокувальні пристрої (рис.8)
- •Призначення та конструкції кульових шліцьових з’єднань
- •Гальмові та блокувальні пристрої, обмежувачі ходу Гальмові пристрої
- •Обмежувачі ходу
- •Станини верстатів, основи, консолі
- •Напрямні ковзання та кочення.
- •Гідростатичні напрямні
- •Основні поняття та рівняння гідродинаміки
- •Гідравлічні схеми і умовні позначення на них елементів гідроприводів
- •Різновиди насосів, що застосовуються в гідроприводах, їх призначення, будова, принцип дії.
- •Основні параметри роботи насосів
- •Вибір джерела енергії та способи їх підключення у гідросхемах
- •Ущільнення гідродвигунів та їх різновиди
- •Вимоги до гідроцилідрів, їх розрахунок та вибір
- •Виконавчі двигуни для обертальних та зворотно-обертальних рухів, їх типи та конструкції. Вимоги до гідромоторів та їх основні характеристики
- •Вибір гідромоторів
- •Класифікація гідравлічних апаратів, їх призначення та область застосування
- •Регулювальна апаратура, її типи, принцип дії та підключення в гідросистему
- •Направляюча та контрольно-вимірювальна апаратура, її типи, принцип дії, підключення в гідросистему
- •Методи фільтрації робочої рідини
- •Типи фільтрів їх будова та підключення в гідросистему
- •Типи трубопроводів та способи їх з’єднання
- •Розрахунок та вибір трубопроводів та робота гідропанелей
- •Способи стабілізації швидкості руху.
- •Автоматичне регулювання швидкості руху робочого органу
- •Будова та принцип дії компресорів, призначення ресиверів
- •Кондиціонери робочого середовища
- •Конструкції та принцип дії пневмодвигунів
- •Пневмоапаратура: пневморозподілювачі, пневмоклапани.
- •Контрольно-вимірювальна апаратура та реле тиску
- •Види комбінованих приводів.
- •Електропневматичні, пневмогідравлічні приводи, їх переваги та недоліки, структура, область застосування, схеми
- •Вихідні дані та порядок розрахунків при виборі виконавчих двигунів, трубопроводів і апаратури пневматичних та комбінованих приводів.
- •Список літератури
Вихідні дані та порядок розрахунків при виборі виконавчих двигунів, трубопроводів і апаратури пневматичних та комбінованих приводів.
При розрахунку пневмоциліндрів слід керуватися умовами їх роботи і призначенням. Якщо циліндр працює як привід затискного пристосування або служить для переміщення робочих органів на незначні відстані, то точне визначення часу спрацьовування пневмоциліндра істотного значення не має. В цьому випадку розрахунок зводиться до визначення зусиль, що розвиваються пневмоциліндром, і витрати повітря.
Якщо пневмоциліндр працює в визначеному циклі і час його дії строго обмежено, то визначають час спрацювання пневмоциліндра, а у ряді випадків - параметри приводу, що забезпечують закон руху робочих органів машини (розгін, гальмування, рівномірність руху).
Діаметр поршня затискних пневмоциліндрів виходячи із заданого зусилля F3 затиску деталі, см:
для циліндрів односторонньої дії
,
для циліндрів односторонньої дії, з пружинним поверненням
Для створення невеликого зусилля запасу приймають, що зусилля затиску забезпечується при тиску 0,9рм.
Діаметр поршня транспортуючих циліндрів, см:
для горизонтально розташованих циліндрів
для вертикально розташованих циліндрів при підйомі
при опусканні
де рм - мінімальний абсолютний тиск стислого повітря в магістралі або на виході регулятора тиску, МПа;
ра - атмосферний тиск, МПа;
Fо - сила попереднього натягнення пружини, Н;
νп - жорсткість пружини, Н/см;
S - хід поршня, см;
Fc - корисне навантаження на поршень, Н;
Fд - вага рухомих частин приводу, Н;
k - коефіцієнт, втрати, що враховує, на тертя в циліндрі.
Параметр завантаження, що характеризує відношення дійсного навантаження F до теоретичного зусилля на штоку пневмоциліндра
x = F/(pмА).
Розрахунковий діаметр поршня округлюють до найближчого стандартного розміру (рекомендується проводити округлення у більшу сторону). Проте, якщо розрахунковий діаметр поршня відрізняється від стандартного не більше ніж на 5%, то можна приймати менше значення.
Р
озрахунок
пневмогідравлічних перетворювачів
(підсилювачів) прямої дії.
При затиску деталі поршень перетворювача
(підсилювача) знаходитиметься в рівновазі
(за відсутності витоків масла) під дією
сили, прикладеної до поршня 1, з одного
боку, і опором поворотної пружини 2, сили
тертя і тиск масла на шток плунжера 3, з
другого боку (рис. 74). Умову рівноваги
поршня
можна записати в наступному виді
р1
= F1
+
c1x1
+ pм
+FТ
д
Рис. 74
с1 - жорсткість пружини, Н/м2;
х1 - переміщення поршня; м;
рм - тиск масла, Па;
d - діаметр шток-плунжера, м;
Fт - сила тертя в ущільненнях поршня і штока, Н.
Нехтуючи в першому наближенні зусиллям поворотної пружини (якщо вона є) і замінивши втрати на тертя Ртр коефіцієнтом корисної дії η (рівний 0,85÷0,9), маємо
р1
=
рм
.
Тиск масла, створюваний підсилювачем прямої дії
рм
=
рвη.
Знаючи необхідний тиск масла (8-12,5 МПа) і тиск повітря в пневматичній мережі (звично 0,4 МПа), з даної рівності можна визначити діаметр шток-плунжера d і діаметр поршня D. При цьому враховують, що чим менше шток-плунжера d, тим більше хід поршня х1.
Хід поршня підсилювача
,
де ηоб – об’ємний ККД гідросистеми.
Об'ємний потік (м3) стислого повітря без урахування об'ємного ККД
,
а потік масла (м3)
.
Отже, об'ємний потік (м3) стислого повітря
.
Об'ємний потік повітря на один подвійний хід підсилювача
V = (p+1)(Vp + Vх + Vо),
де р - тиск повітря (надмірний), Па;
Vp - об'єм робочої порожнини пневмоциліндра підсилювача, м3;
Vх - об'єм холостої порожнини циліндра, м3;
Vо - шкідливий об'єм порожнин циліндра, м3.
Розрахунок гідроакумулятора. Розрахунок зводиться до визначення його розмірів по корисному об'єму, робочому тиску і тиску попередньої зарядки.
Оскільки розрядка гідроакумулятора для поповнення витоків в гідросистемі пристрою відбувається поволі, можна вважати, що розширення газу в гідроакумуляторі відбувається по ізотермічному закону тобто показник політропи n = 1 або рVу = const, тоді
Vп/Vк = рн/рmin – рн/рmax,
де Vп - корисний робочий об'єм гідроакумулятора, м3;
Vк - конструктивний об'єм гідроакумулятора, м3;
рн - початковий тиск газу, при якому проводиться попередня зарядка гідроакумулятора, Па;
рmin - мінімальний робочий тиск, Па;
рmax - максимальний робочий тиск, Па.
Припустивши, що об'єм частини гідроакумулятора, заповненої газом, при попередній зарядці рівний конструктивному об'єму гідроакумулятора, можемо записати
Vк/Vmin = рmax/рн або Vmin/Vк = рн/рmax; Vmах/Vк = рн/рmin,
де Vmin - об'єм газової частини гідроакумулятора в кінці зарядки, м3;
Vmах - об'єм газової частини гідроакумулятора в кінці розвантаження, м3.
Корисний об'єм гідроакумулятора (м3) Vп = Vmах - Vmin.
Питання для самоперевірки:
Яким чином відбувається розрахунок пневмодвигунів?
Що необхідно знати для розрахунків пневмогідроприводів?
Як відбувається вибір пневмоапаратури?
