Вибір гідромоторів

При виборі гідромотора користуються поняттями номінального крутного моменту М, номінальної витрати Q_н, номінальної частоти обертання n_н і номінальної різниці тиску на вході і виході Δр_н, параметри яких приводяться в каталогах. По цих характеристиках гідромоторів можна визначити параметри гідромотора при роботі в заданих робочих умовах, тобто при заданих Q і р₁ – р₂:

М_кр = М_кр.н і n = n_н .

Можна вирішувати і зворотну задачу - визначати для вибраного гідромотора при заданих М і n необхідну витрату і перепад тиску робочої рідини:

Q = Q_н і р₁ – р₂ = Δр_н .

У гідравлічних двигунах, як і в інших машинах, частина енергії втрачається на подолання тертя між рухомими і нерухомими деталями. Проте вживані в гідроприводах мінеральні масла володіють хорошими властивостями, що мастять, тому втрати на тертя невеликі і механічний ККД гідравлічних двигунів, як правило, не нижче 0,9. При роботі гідродвигунів мають місце також витоки робочої рідини по зазорах між рухомими щодо один одного деталями.

Внутрішні витоки між робочими камерами з різним тиском робочої рідини називають перетічками, а ті витоки, які відводять в дренаж, називають зовнішніми витоками, деталі гідравлічних двигунів виконують з високим ступенем точності, робочі зазори витримують в межах 5...20 мкм і тому витоки в порівнянні з робочими витратами невеликі і їх враховують тільки при роботі на малих витратах робочої рідини.

Питання для самоперевірки:

1. Які ущільнення використовуються в гідроприводах?

2. Які двигуни використовують для обертальних та зворотно-обертальних рухів?

3. Яку будову та характеристики має кожен з гідродвигунів?

4. Що вимагається від гідродвигунів різних видів?

5. Як виконується підбір необхідного гідромотора?

Модуль 3.5 Апаратура гідроприводів

1. Класифікація гідравлічних апаратів, їх призначення та область застосування.

2. Регулювальна апаратура, її типи, принцип дії та підключення в гідросистему.

3. Направляюча та контрольно-вимірювальна апаратура, її типи, принцип дії, підключення в гідросистему.

4. Методи фільтрації робочої рідини.

5. Типи фільтрів їх будова та підключення в гідросистему.

6. Типи трубопроводів та способи їх з’єднання.

7. Розрахунок та вибір трубопроводів та робота гідропанелей.

Література: [1], Розділ 2, Глава 3, Розділ 4, §4, §5, [3], Глава 17, Глава 19.

Студент повинен знати класифікацію гідроапаратів, їх види та будову.

Студент повинен вміти регулювати гідроапаратуру та підключати її в гідро схеми, виконувати розрахунки трубопроводів.

Класифікація гідравлічних апаратів, їх призначення та область застосування

Гідравлічним апаратом називають пристрій гідроприводу, який виконує хоча б одну з наступних функцій управління: змінює або обмежує напрям потоку робочої рідини, відкриває або перекриває потік робочої рідини, змінює параметри потоку (витрату або тиск) робочої рідини або підтримує їх задане значення. Термін гідроапаратура є збірною назвою гідроапаратів.

Гідроапарати у відповідності з ГОСТ 17752-72 підрозділяють по наступних ознаках:

• по конструкції замочно-регулюючого елементу - золотникові, крани і клапанні;

• за принципом дії на замочно-регулюючий елемент - клапани і гідроапарати неклапанної дії;

• по можливості регулювання - регульовані і нерегульовані;

• по характеру відкриття робочого прохідного перетину - регулюючі і спрямовуючі;

• за призначенням - клапани тиску, дроселі, розподільники, зворотні клапани і т.д.

Рис. 28

Для конструкції будь-кого гідроапарату характерна наявність замочно-регулюючого елементу (рис. 28), яким є рухома деталь 1 (клапан, золотник, кран), при переміщенні частково і повністю перекриваюча робочий прохідний перетин гідроапарата, Робочий прохідний перетин А створюється в клапанах (рис. 28, а) між кромками сідла 2 і клапана 1 (площа робочого перетину змінюється при осьовому зсуві клапана 1), в золотниковому гідроапараті (рис. 28, б) між гострими кромками циліндрового розточування корпусу 2 і циліндрового пошуку золотника 1 (площа робочого перетину змінюється при осьовому зсуві золотника), в гідроапараті (рис. 28, в) крана - між гострими кромками каналів корпусу 2 і крана 1 (площа робочого перетину змінюється при повороті крана).

Клапаном називають гідроапарат, в якому величина відкриття робочого прохідного перетину (робочого вікна) змінюється під впливом потоку робочої рідини, що проходить через гідроапарат. Виходячи з визначення, клапан є автоматичним гідроапаратом, не вимагаючим під час роботи якої-небудь зовнішньої дії на його замочно-регулюючий елемент.

У гідроапаратах неклапанної дії (розподільниках і дроселях) замочно-регулюючі елементи не переміщаються під дією потоку робочої рідини, що проходить через гідроапарат. Щоб змінити робочий прохідний перетин в розподільнику або дроселі, необхідно впливати на їх запорно-регулюючі елементи ззовні, наприклад, перемістити золотник розподільника за допомогою електромагніту, повернути кран вручну і т.д.

У регульованих гідроапаратах відкриття робочого прохідного перетину або силова дія на замочно-регулюючий елемент можуть бути змінені ззовні, наприклад, шляхом регулювання сили пружини в клапанах. Серед регульованих гідроапаратів виділяють гідроапарати, що настроюються, в яких регулювання можливе тільки в неробочому стані, наприклад, шляхом заміни в клапані регулюючої шайби.

Регулюючим гідроапаратом називають гідроапарат, призначений для зміни тиску або витрати робочої рідини шляхом часткового відкриття робочого прохідного перетину (робочого вікна). В таких гідроапаратах замочно-регулюючі елементи при роботі можуть займати незліченну безліч проміжних положень. До регулюючих гідроапаратів відносяться, наприклад, напірні клапани, дроселі, розподільники і т.д.

Спрямовуючим гідроапаратом називають гідроапарат, призначений тільки для зміни напряму потоку робочої рідини. Тиск і витрата робочої рідини, що проходить через спрямовуючий гідроапарат, не змінюються. До спрямовуючих гідроапаратів відносяться, наприклад, зворотні клапани, гідрозамки, спрямовуючі розподільники і т.д. Для цих гідроапаратів характерне виконання своїх функцій шляхом повного відкриття або закриття робочих прохідних перетинів, тобто спрямовуючі гідроапарати працюють за принципом «відкрито-закрито».

Гідроапарати за способом монтажу можуть мати різні виконання. Гідроапарати в звичному виконанні мають свої корпуси, вбудовані гідроапарати своїх корпусних деталей не мають - вони є складовими частинами інших гідравлічних пристроїв. Декілька вбудованих гідроапаратів можуть бути розміщені в одному корпусі у вигляді гідравлічного блоку або модулю.