14. Літературна мова і діалекти. Наріччя укр.. Мови. Коротка характ. Фонетичних, граматичних і лексичних рис пн. Наріччя.

У.М. існує у формі літ. мови і діалектів. Діалектні особливості мови характерні для певної території. Мають свої норми, але вони не зафікс. і стираються під впливом літ мови. Укр. діалект описується в підручн.: "Укр. діалогія" Бевзенка, Потебні; вийшов діалект. атлас мови.

Територія У. поділ. на Пн, Пд-Зах, Пд-Сх наріччя, кожне наріччя поділ. на групи говорів, а говори – на говірки. Риси, які характеризують діалекти:

• фонет. 1) ненаг. еи 2) о -> оу і ти

• морф. пд.зах. - земльою

пд..схід. – носю

• синт.: неузгодж. підм. присудок

• лекс.,фонет. :буряки – бараки.

• лекс-сл.тв.: квасок – ввасець.

1. Пн. діалекти (жителі Білої Церкви, Корсунь-Шевч., Канів)

Фонет.: а) наявн. дифт. [уо] [уе] ун, уі, на місці даснього О в іст. нових складах (вуои, вуеи), або монофтонги у и ỹ вул (вỹл), кут (кіт), кỹс (кіс), мист (міст); б) збереж. дзвінк. вимови пригол. у кінці слів перед глух. приг. (дуб. казка); в) ствердіння /р/ (базар, зоря); г) тверда вимова [ц] (хловці. серца); д) парність звукоспол (гі, кі, хі) (ложкі, дошкі). Морфолог.: а) зак. ім. II відм. ч/с. в Д.в. зак. -у без розрізнення назв осіб (брату, відру);

б) закінч прикм^ч р без (й) (молоди, стари);

в) вжив. форми молодая, тая; г) в інфініт. переваж, суф. т' рідко ти (родить, брать).

Лексичні: наявні обласні слова: вилка (рогач), виласка (гойдал.)

2. Пд.-3ах. (Закарп. обл.)

Фонет.: перехід о е в і (віл, ніч); вимова оу (чуловік, субі); та. /р/ (расно); кр-ки (кирниця) Морфолог.:

-пошир. закінч, ови, еви в Д.в. одн. ім ІІ в. (брагови);

-закінч. ом (хлопцом, коньом);

-збер. етимолог. и - земли, у кінци;

-застралілі форми займен. (зроби мі);

-вж. аналіт. форми майб. ч. (му робити)

Лексичні: вузькодіалектні слова: неньо, вухо

3. Пд. Сх. (центр, обл. Укр.)

Фонет.: перехід о в і (гірко, під вікном); перехід є в і (осінь, попіл); ненагол. [еа] се^ило, бе^ируть) [о^у] перед складом з наголошеним [о] чибі.

Морфолог.:

-закінч. ові, еві в Д.в. (братові, коневі)

-закінч, ом, оно

-закінч, е в дієсл. (ходе, робе, носе)

Лексичні: Напр.: утлий (кволий).

Сер.-наддніпр. і сх.-полт. говірки менше, бо тут Котл. та Шевч.

Локальні діалектизми досить рідкісні.

15-. Наріччя укр.. мови. Коротка характ. фонетичних, граматичних і лексичних рис пд.-зх. наріччя.

Збіг ареалів різних діалект.елементів зумовлює існування певного територіально мовного утворення. Наріччя – це об’єднання діалектів. Воно становить найширше діалектологічне угрупування, до складу якого входять однотипні діалекти певної мови, що мають ряд спільних рис, якими вони відрізняються від інших наріч або ж діалект.груп цієї мови. Сукупність наріч становить діал..мову народу.

У складі пд.-зх. Наріччя 3 групи: