79. Сск з різними типами зв’язку. Період в укр.Мові, його структ. Типи…

ССК з різними видами зв’язку. В 1-му СР, до якого входить кілька предикат. частин, можуть поєднув. різни типи зв’язку.

1. ССК зі сполучниковим (сурядним і підрядним) зв’язком включ. такі різновиди:

1. конструкції, в яких підр. част. х-зує одразу 2 чи кілька не залеж. частин, пов’язаних між собою способом сурядності. Напр.: Коли Юля вийшла на вулицю, сніжинки ще кружляли, а дерева стояли білі й волохаті, урочисто мовчазні.

2. конструкції, утвор. суряд. поєдн. формально простого речення із СПР (або СПР з кількома підрядними). Напр.: Генерал не помічає своїх сліз, але зовсім ясно, що, коли після довгої паузи він у глибокому мовчанні повертає голову до вбогої своєї хатки, по його грубому зблідлому обличчю котяться сльози.

3. поєднання способом сурядності СПР або СПР з кількома підрядними. Напр.: Вона така звична і рідна, що її не завжди й помічаєш у родині, і лише тоді, коли її не стане, всі одразу зрозуміють, що вона для них означала.

4. поєднання суряд.зв. в 1 складну конструкцію 3-х і більше окремих од., одні з яких формально прості, інші – СПР. . Напр.: І день іде, і ніч іде, і, голову схопивши в руки, дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки.

2. ССК зі сполучниковим та безсполучниковим зв’язком. Існують 3 типи речень зі спол. та безсполуч. зв’язком:

1. ССК з сурядним та безсполучниковим зв’язком. Дитинство дивується, молодість обурюється, тільки літа дають нам рівновагу.

2. ССК з підр. та безспол. зв.. Місце, де їх кинув Гладун, було відкрите, спека палила нестерпна, ніщо не лізло в голову, сонце, здавалось, розтоплювало мозок.

3. ССК з суряд., підр. та безспол. зв’яз.. А з тилу в напрямку до передової знов ішли маршовики, рухались розтягнутими колонами; командири, що вели їх, не дозволяли порушувати рядів, і лише один якийсь брів понад дорогою окремо: це був Духнович.

Дуже близькою до ССК є своєрідна форма орг.-ції складних, а зрідка й прост. усклад. речень, що широко представлена в мові під назвою - Період – це розгорнут. вислів, що як своїм змістом, так і інтонаційно чітко розпадається на дві взаємно рівно-правні частини і х-ся єдністю змісту й інтонації. Особлива синт. конструкція, побуд. з гармонійно організ. частин, які замикаються в коло. Склад. з висновку та засновку, які відділяються одне від одного за допомогою коми з тире. Період – це окр. структур. тип, а лише різновид існуючих типів речень, який відзнач. деякими специф. ознаками своєї будови й особливою вимовою. При читанні періоду утвор. певна ритмічність вислову: його почин. читати спокійним голосом., потім голос поступово підвищ., до-сягаючи кульмінації, а після паузи знову знижується до первісного спокійного тону. Перша част. періоду, що містить у собі основу вислову і х-ся наростанням інтонації – підвищення, а друга, заключна – зниженням. У великих за обсягом періодах підви-щеннях і зниження за допомогою невеликих пауз можуть розпадатися на дрібніш частини – члени періоду. За змістом період являє собою закінчене структурне ціле. Семант. віднош. Між частинами періоду ті самі, що й між частинами СР – часові, причинові, умовні, протиставні, розділові тощо. За своєю будовою період найчастіше – це багатокомпонентне СПР, що склад. з головної і кількох однорідних підрядних частин, які звичайно містяться у першій частині періоду.