7. Чергування голосних фонем в ум.

Чергув-я /о/, /е/ з /і/. Це хар-на риса нац-ної специфіки УМ, бо ніяким іншим мовам не властиве. Суть полягає у тому, що о, е, які стоять у відкр-му складі черг-ся з і у новоутв-му закр-му складі. Коли у 14 ст.занепали зредуковані ъ та ь у кінці слів – утв-сь нові зариті склади, у яких о та е стали довгими. Опісля вони пройшли стадію дифтонгів і витворилися в і. Чергув-я властиве всім частинам мови. Воно відіграє певну роль при словозміні і словотвор-ні і відбув-ся:

1. в ім. чол.і жін. роду перед нульовою флексією: ніжності-ніжність; 2. в ім. жін.і сер. роду мн. Р.в. перед нульовою фл-сією: підкова-підків, болото-боліт; 3. в ім. жін.роду в О.в. одн.: матері-матір’ю; 4. у суф-сах присв-их прикм-ів: батьків-батькова; 5. у влісних назвах, утв.від присв-их прикм-ів: Млієва-Мліїв; 6. у деяких займенникових ф-мах: на моєму-на моїм; 7. числ-ках: шести-шість; 8. у коренях дієслів при творенні форм мин.часу та наказ.способу: везла,вези-віз. При словотворенні: 1. в ім.сер.роду перед суф-ом -й: сузір’я; 2. в ім.жін.роду перед суф. –к: бджола-бджілка; 3. в ім.із суф. –ік: домівка; 4. в ім.чол.і жін.роду з суф. –ник, -ниць, -ець: робітник, робітниця, панівець; 5. в ім.чол.роду перед суф. –ок,-ець та в ім.сер.роду перд суф. –ц:місток, корінець, слівце; 6. при твор-ні прикм-ів із суф. –н, -ськ: вільний-воля, гірський-гора. Чергування відсутнє: 1. коли о, е – випадні: сон-сну; 2. у фонемосполуч-ях ор, ер, ов між приг-ми: верх; 3. у повноголосних ф-мах –оро-, -оло, -ере-, -еле- із сталим наголосом між приг-ми: город; 4. у новотворах із складотворчими частинами вод-, воз-, нос-, роб-, ход-: діловод; 5. в абревіатурах: комсомол; 6. в Р.в. мн.ім.жін.роду І відміни: тополь; 7. у Р.в,мн.ім.сер.роду на –ення: звернення-звернень; 8. у суф. –очк, -ечк, -оньк, -еньк, -енк, -есеньк: білочка; 9. у суф. –тель: вихователь; 10. у преф. воз-: возвеличення; 11. у дієсл. ф-мах ІІ ос.одн. теп.часу та ІІ ос.нак.способу та ІІІ ос.теп.часу: стережеш, вивозь; 12. у ряді прізвищ: Виговський; 13. у словах іншомовного походж-я: балон; 14. у ряді слів книжногопоходж-я: словник. Причина відсутності: о, е перебувають не у новому, а у старому закр.складі, вплив аналогії.

Чергування /о/, /е/ з /нуль фонеми/. Воно хар-не для слов.мов. Історично пов’язане із занепадом зредукованих у слабкій і сильній поз-ціях. З істор.погляду новоутвор-я (вторинні о, е) поділ-ся на випадні і вставні.

Випадні з’яв. на місці зредук-них у сильній позиції: пьнь-пня. Вставні з’яв.після шумних перд сонорними р, м, н, л, якщо після сонорного занепадав зред-ний. При словозміні: 1. кореневі морфеми: пес-пса; 2. суфікс.морфеми: білок-білка; 3. деякі префікси: відозва-відзиватися. Поширилося на деякі слова іншом.походж-я: турок-турка. При словотвор-і чергув-я виділ.вкрай рідко: сто-сотня.

Чергув-я /е/ з /о/ після шиплячих та й. Історично пов’яз.із ствердінням приг-х шиплячих. Як прав., о та е у СУЛМ закріпилися у нових позиціях. Е вжив.після шиплячих та й перед м’яким приг-м і перед складом з е та и: честь, четвертий; о з’яв.пясля шипл.та й перед тверд.приг-м, особливо перед складом з а, о, у та фонемою /и/, що походить від /ы/: чоботи. Саме чергув-я е з о після шипл.та й зустріч-ся дуже рідко: вчора-вечеря. Послідовність цього переходу з ряду причин поруш-ся: 1. у Д.в. і М.в.одн., якщо в Н.в. вжив-ся о: щока-щоці; 2. у суф. –ость перед м’яким приг-м: свіжості; 3. у суф. –енк, -еньк, -ечок. –езн: Ткаченко; 4. у Р.в. та О.в. прикм-ків та займ-ків перед зак-ям –ой, -ої: кращої; 5. у дієприкм-вому суф. –ен: отруєний; 6. у прикм-вому суф. –ев: рожевий; 7. у формі Іос.мн.дієслів Ідієвідм.: хочемо; 8. не зазнають змін книжні та запозичені слова: торшер; 9. за традицією: червоний.

Найдавніші чергув-я.

1. чергув-я и з о, е у фонемосполуч-ях ри, ли - ро, ло. Воно зумовлене змінами зредук-них у сильній і слабкій поз-ціях: дрижати-*дръжати-дръжъ. Після занепаду зред-них у слабкій по-зиції сонорні р та л виконували ф-ції складотворних. З часом ця ф-ція у сх..слов’ян стала невластивою і на місці зред-ного після сонорного з’яв. и, а у сильній позиції витвор-ся о або е. Це чергув-я охоплює новел.кілкість слів: кривавий-кров, чорнобривий-брова, бриніти-бренькіт, дровітня-дрова. Процес утвор-я ри, ли іноді порушув-ся під впливом аналогій, так, під впливом форм дров, блох, кров маємо слова дрова, блоха, крові. 2. е з о: нести-носити; 3. і з а: лізти-лазити; 4. е з і: текти-витікати; 5. о з а: ломити-ламати; 6. у з а: трусити-трясти; 7. і з и: ліпити-липнути; 8. и з нулем фонеми: починати-почну; 9. е, и, н.ф.: дерти-здирати-драти; 10. и з ов: рити-рови; 11. у, и , о, н.ф.: сухий-висихати-сохнути-висхлий; 12. і, и, ой, н.ф.: напій-пити-поїти-п’ю; 13. о, и, н.ф.: посол-посилати-слати.

ІСТОРІЯ МОВИ.ДІАЛЕКТОЛОГІЯ