22. Запозичення. Джерела і спос. Засвоєн. Іншом. Слів. Х-р їх орг-ції.

З погл. лоходж. - споконвічна, запозич.

Іншом. сл асим в У.м. підпорядковуючись її законам фонетики і грамат.

З типи запозичення: прямі, непрямі, кальки/напівкальки

- прямі - ввійшли до складу У.м. безпосередньо з тієї м. до якої вони належали (кайдани, майдан, тютюн)

- непрямі - запозич, через посердн. інш. м. (крейда - нім. через поль.)

- кальки - слово або зворот мови, які утвор. за зразком іншом. слів на укр.-мов. матеріалі

лексичні - копії слова (біографія):

1. словотворчі - в насл. перекладу окремих морфем, Н.-грузооборот - вантажообіг

2. семант. – нові перносні знач, яких набув. слово під вплив. іншом. Н.-лівий, правий, блискучий

фразеологічні – фрази-копії (синя панчоха);

- напівкальки - сл. 1 част. власний матеріал, 2-запозич. Н.-телебачення, бавовна Варваризми вж в У.м., але не вход, до її складу, повинні вж. мовою оригіналу tete-a-tete. Запозич, з старосл, вказують фонет. озн. сл. тв., лекс.-сем.

З рос. - сер. 17-18ст.: соц. політ, військ., Н.-дуло, піхота; побутові - самовар, сарафан, лящ. Через посер. Р.м. зах. євр. сл., Н.-арсенал, бомба, порт, гавань, аксіома.

З білорус. - дьоготь, бадьорий, жлугто;

Польс. 14ст - ґудзик, хлоп, місто, хлопець, ліжко, хвороба, кохати, петрушка, повидло.

Грецьк - гол. а,е на поч. сл. -алфавіт, ера;

• ф на поч. сл. - фізика, ф-я

• зв.спол.: хс, пс, кс, ск, мп,- лексика, псевдонім, ксерокс, скорпіон

• преф. а-, анти-, авто-, ізо-, архі-, біо-, гео-

• постпозитив. морфеми: -ада, -ида, -ист, -іст, -фоб, Н. піаніст

• влас. назви: Георгій, Софія, Пилип

• церков. лексика;

Латин. - 15-16 ст.: -ц перед е, и (цирк); -преф. де-, екс-, ре-, ультра-, віце- (експонат); -елем. ум (колегіум); -закінч. -ція,- тор, -ент, -ура, -альн (куратор); суф. ій (гербарій); м/з-чі терміни (асиміляція); шкіл. лексика (абітурієнт); юрид. лексика (нотаріус, закон)

Нім. через пол. і рос м. – 14-15ст. : шт - поч. сл.(шторм); ей, ай після приг. (швейцар); скл. слова без інтерфікса (бутерброд, ландшафт); військ. Лексика (офіцер, солдат); торгівля (акція, вексель); побут (гамаші, графин).

Франц. - 17-18ст. посер. поль. рос. м.: сполуч. ya (будуар, вуаль); пом’якш. губн. і шипл. перед у (бюро, вестибюль, пюре); ам, ан перед пригол. (амплуа; баланс) аж, ант (ажиотаж, пасаж); невідм. ім (драже, жабо, кафе).

англ. - 19-20 через рос.м.: сполуч дж (джемпер, джаз); спол. ай, ей (гайморит), инг (мітинг); спорт. лексика; їжа, питво (кекс, ром); морська лекс. (катер, шхуна, мічман)

тюркізми: суф. -ак-, -ан- , -ук-, -лик-, -ук, -ун-, -ча- (судак, отаман, балик, табун, алича), баш (баштан); сингармонізм (алмаз, барабан, тарган, сундук); побут (кавун, тютюн)

23. Джерела форм. Фр. Багатознач., синонімія та антонімія фраз-гії.

Укр. фр-я формув. впрод. віків, поповн., із таких джерел:

1) прикм, присл., вислови, взяті з народу: накрити мокр. рядном, п'ятами накивати,

чужими руками жар загрібати.

2) з виробн.-побут, життя: 7 раз відміряти, а…, тріщить по всіх швах, латати дірки з одного тіста, розплутувати вузол

3) з висл. видатн, і від. майстр. худ. слова: Л.Укр. "У ріднім краї навіть дим солодкий та коханий", Глібов "А хура й досі там"

4) з ант. літ-ри: сади Семіраміди (розкішні, барв. картини) прокрустове ложе (мірка, під яку щось підганяють)

5) з бібл., Єванг. виразів: Содом і Гоморра, пити гірку чашу.

6) 3 дотепного народного мовлення.

Явище синонімії в фр.: бити байдики-ловити гав - сидіти сиднем; ні те, ні се - ні богу свічка; ні чорту кочерга - він такий, як хліб м'який.

Антоніми в фр.: взяти в голову - викинути з голови; ні пари з вуст - роззявити пельку. Кожний стиль мовл. володіє значним запасом фр-мів. Стиліст, ф-ції, фр-мів залежать і від джерел їх походж. На цій підставі діл. ф-ми на 3 гр.: розм.-побут., народнопоет., книжні.

Розм.-побут. ф. шир. вжив, в розм-му, худ., рідше публ. ст. Ці ф-ми мають яскр. вираж, ем.-якіс. заб-ня. Серед них бах. присл. прик. посмішиш - людей насмішиш, чорта лисого. У тв. худ. літ-ри розм.-поб. ф-ми є важл. засобом підсил., увиразн. думки. Цю ф-цію вони вик. і в публ. ст.

Народнопоет. фр. - вирази, що виникли на фолькл. осн. (сталі епітети, порівн., метафори, примовки, каламбури). Вони потр. в худ. ст.

Книжні ф-ми виникли на писемн (кн.) основі і найч. вик-ся в кн. стилях. До кн. ф-мів належ, крилаті слова і вирази - сталі словесні формули, що є повторенням влучних висловів письм-ків, філософів, учених, держ. діячів.

Людська комедія (Бальзак), путівка в життя (кінофільм), Шевч. "І чужому науч., і свого не цур-сь" До кн-х фр-мів належать термілогічні словослол., поява яких зумовлена пост, розвитком різних галузей науки, к-ри, техніки. Ці ф-ми найч. вих-ся в наук., ділов., публ. стиль: Термінолог. словосп. озн./ пон. і в мовл. виступ., як 1 вислів, що не чл-ся: коротке замикання, технічний мінімум, заробітна плата, іменний склад. присуд.