ФОНЕТИКА

1.Чергування приг фонем при словотворенні і словозміні. Зміни приг перед суф ський, ство, ина.

Можна виділити 2 типи чергувань приг фонем: 1.черг фонем, що є наслідком палаталізації; 2.що є наслідком сполучення з фонемою й.

1 а). Це чергув /г/, /к/, /х/ з /ж/, /ч/, /ш/, зумовлене першим перехідним пом’якшенням перед голосним переднього ряду.

При словозміні: 1.у К.в. імен. Ч.р.: козаче;2. У мнж деяких ім. с.р.:очей-очі; 3. У теп і прост майб часі: скакати-скачеш; 4.у формі наказ спос дієслів; 5.у формі дієприкм:сполохати;

При словотворенні: 1. При творенні імен ж.р. за допом суф. К, ечк, еньк; 2. При творенні імен ч.р. і с.р. з допом су ф –ок, ечок, ечк; 3.при творенні ім. з суф –ин, иськ, ник; 4. При творенні прізвищ на енко; 5. При творенні прикм за допом суф –ан, аст, ист; 6.присвійних прикм із суф –ин:ручний, піщаний;6 в інфінітивах дієсл утвор від ім. та прикм:друг-дружити;

1.Б) Чергування /г/-/з’/,/к/-/ц’/,/х/-/с’/. Зумовлене другим перехідним пом’якшенням перед голосною –і.

При словозміні: 1.перед закінч –і у Д.в. одн ім. ж.р. та у М.в. одн ім. ч, ж, с. родів: вага-вазі; 2.перед закінч –і у Н.в. одн: друг- друзі;

При словотворенні: 1.при творенні прикм за допом суф –ськ; 2. При творенні ім. ж.р. на –ниць: робітник – робітниця;

2.ходити-ходжу (ходити-ходjy) /д/-/дж/:

1.а) чергув передньоязикових приг з передньоязик та глотковими: г-ж, к-ч, х-ш, з-ж, с-ш, зд-ждж, ст.-шч, т-ч, д-дж, д-ж; 1.б)в однокореневих інфінітивних формах: садити-саджати; 1.в) при творенні дієприкм: студити-остуджений. 1.г) при творенні ім.: носити-ноша;

2.черг губного із сполуч губного та й: б-бл, п-пл, в-вл, ф-фл; Це черг виявляється: 1. У 1 особі одн та 3 ос мнж дієслів:губити-гублю; 2. У формі дієприкм та дієприсл: мовити- мовлений; 3. При творені ім. ;

3.черг губного із сполуч губного та й: 1. В особових формах дієслів;2. В О.в. одн ім. 3 відміни: кров-кровю; 4. При творенні ім. на ять;

4. черг твердих передньоязик з парними мякими: 1. При творенні дієслів: творити-творю; 2.при відмінюванні ім. та числ; 3.при творенні ім., прикм: болото-болотяний;

5. черг двох однакових фонем з однією: стаття-статей;

При словозміні і при словотворені у групах приг може відбуватися цілий комплекс фонет змін (істор чергування, асиміляція, дисиміляція, спрощення)

Н, При творенні прикм із суф –ськ: а) г, ж, з + ськ(ий) =зьк(ий); б) к, ч, ц + ськ(ий) =цьк(ий); в) х, ш, с + ськ(ий)=ськ(ий);

При творенні абстракт ім. із суф ств(о): а)г, ж, з + ств =зтв(о); б) к, ч, ц + ств = цтв; в) х, ш, с + ств = ств;

При творенні ім. із суф –ин: а)ц’к =чч, с’к = шч, с’к = шч, з’к = жч.

2.Орфоепія. Суч норми вимови гол і приг. Вимова сполучень приг.

Орфоепія-1.Си-ма загальноприйнятих правил літ. вимови слів.2.розділ мовозн. Науки, що вивч си-му загальноприйнятої вимови.

Орфоепічна норма- це вибір правильної вимови, наголошення та інтонування слів у єдиному мовному потоці.

ГОЛОСНІ: 1.Усі голосні є звуками повного творення. 2./а/,/у/./і/ вимовляються однаково в наголош і ненаголош позиціях. 3./і/ має властивість робити тверді приг мя’кими або напівпом’якшувати.4.Ненаголош звук /е/ вимовл з наближенням до /и/ перед складами з /і/,/и/,/у/.5. Ненаголош /и/ вимовл як /и/, що наближене до /е/.6.Ненаголош /о/ наближу до /у/ перед складом з наголош /у/.

ПРИГОЛОСНІ: 1.Африкати дз, дж, дз’ вимовл як один звук. 2. Слід відрізняти вимову глоткового /г/ від задньоязик /ґ/.3.слід відрізн /ф/ від /хв./.4.шиплячі, губні, задньоязикові, глоткові завжди тверді, перед /і/ напівпом’якшуються.5.звук /р/ майже постійно твердий у кінці слова і складу, м’яко вимовл, коли познач буквосполуч ря, рю, рє, рі, рьо. 6.дзв. приг у кінці слова та складу вимовляються дзвінко(хліб, дід). Оглушення відбувається у словах: нігті, кігті, легко, вогко, дьогтю. 7./в/ вимовл дзвінко, ніколи не оглушується. Перед /і/ вимовляється м’яко. На поч. слова перед приг, у кінці слова після голосн та усередині слова після голосного перед приголо-це /у/ нескладотворчий. 8./й/ завжди м’який, але він не має здатності пом’якшувати попередні приг 9. Подовжені приг позначають один звук, вимовл трішки довше.

Вимова слів іншомовн походж.1. Ненаголош /о/ перед складом з /у/ вимовл чітко, незважаючи на те, склад з /у/ наголош чи ненаголош (контузія.). 2. Ненаголош звук /е/ на поч. слова та після голосного в середині вимови виразно і не наближається до /и/. 3./ф/ властивий для іншомовн слів. 4.Після голосних, літера –є познач як /йе/, а літера й як /йі/. 5.Як один звук вимовл звук дж в словах іншомовн походження. 6. Приг перед /е/ вимовл твердо (метр, атестат) 7.Середньо-твердий /л/ вжив перед наступним /е/ (проблема, лекція).

Причини орфоеп. помилок: 1.вплив рідної говірки діалектного оточення. 2. Іншомовна артикуляційна база мовця. 3.Вплив орфографії.