- •Визначення основних понять теорії пур: проблема, проблемна ситуація, мета, перевага.
- •Сутність, завдання, предмет, функції й об’єкти ур
- •Загальні підходи до пр. Специфічні підходи до розробки ур.
- •4.Основні методологічні принципи системного аналізу до процедур пур
- •Ситуаційний підхід: поняття, методологія, прнципи
- •Природа ур. Класифікація ур. Вимоги до ур.
- •9. Індивідуальні якості менеджера й стиль керівництва в процесі ухвалення рішення
- •3. Класифікація р. Таненбаума та у. Шмідта.
- •11. Соціально – психологічні аспекти контролю
- •12. Неформальні аспекти розробки рішень
- •10. Параметри, що впливають на повноту прояви відповідальності. Модель Врума-Йєттона.
- •13. Методи діагностики проблеми управління
- •14. Методи генерації ідей, оцінювання і вибору варіанта рішення
- •15. Когнітивна психологія та прийняття управлінських рішень. Нейроекономіка.
- •16. Математичне програмування як засіб прийняття оптимальних управлінських рішень
- •17. Задачі лінійного програмування
- •18. Розв’язування задач планування виробництва, економічного аналізу, зміни запасів ресурсів та цін продукції на основі лінійного програмування
- •19. Задача про товарний портфель. Задача комівояжера
- •20. Економіко-математична модель розподілу ресурсів
- •21. Оптимальний розподіл коштів між підприємствами
- •22. Логістика і транспортні задачі. Загальна постановка та математична модель класичної транспортної задачі.
- •23. Некласична постановка транспортної задачі.
- •24. Задачі багатокритеріальної оптимізації
- •25. Ефективні рішення та Парето-оптимальні рішення.
- •26. Загальна характеристика евристичних методів.
- •27. Метод експертних оцінок. Класифікація методів експертних оцінок.
- •28. Методи індивідуальної роботи. Колективні експертні оцінки.
- •29. Методика проведення експертної оцінки. Етапи експертизи.
- •30. Формування експертних оцінок та оцінка узгодженості експертів.
- •31. Метод «Дельфі».
- •32. Використання експертних систем для підтримки прийняття управлінських рішень.
- •33. Прогнозування: сутність, види, методи.
- •34. Вибір оптимального методу прогнозування. Оцінка прогнозу.
- •35. Аналіз часових рядів: метод екстраполяції на основі аналітичних показників рядів динаміки, екстраполяції на основі плинної середньої, екстраполяція тренда.
- •36. Каузальні методи прогнозування.
- •37. Застосування якісних методів прогнозування при прийнятті управлінських рішень
- •38. Ризик. Невизначеність. Ризик-менеджмент.
- •39. Прийняття рішень в умові невизначеності. Основні критерії.
- •4) Критерій Ходжа-Лемана:
- •40. Поняття ризику. Види та міра ризиків
- •41. Моделі прийняття рішень в умовах ризику
- •42. Прийняття рішень за допомогою побудови дерева рішень
- •43. Стратегічний менеджмент і стратегічні рішення. Особливості стратегічних та оперативних управлінських рішень.
- •44. Стратегічне мислення і бачення організації. Стадії прийняття стратегічного рішення.
- •45. Місія організації. Прийняття рішення про визначення і встановлення цілей організації.
- •46. Стратегічний та оперативний маркетинг. Процес стратегічного маркетингового управління.
- •47. Методики swot-аналізу, bcg-аналізу
- •48. Модель п’яти сил Портера
- •49. Основні аспекти розробки ур в сфері управління фінансами організації
- •50. Моделі оцінки та прогнозування фінансового стану підприємства Модель основного балансового рівняння
- •Модель беззбитковості
- •Методи дисконтування
- •51. Інвестиційні рішення: види, сутність, приклади
- •52. Модель беззбитковості
- •53. Прийняття рішень щодо залучення чи звільнення персоналу. Основні етапи процесу відбору персоналу. Методи пошуку кандидатів.
- •54. Ур щодо професійної діяльності працівників. Оцінка персоналу. Пур щодо формування системи стимулювання
- •55. Класифікація сппр в сфері маркетингу, менеджменту, банківській та торгівельній діяльності
Методи дисконтування
Дисконтування - метод оцінки проектів шляхом вираження майбутніх грошових потоків через їх вартість у поточний момент часу.
Досить часто як один з основних критеріїв прийняття фінансових рішень пропонується розглядати метод чистого дисконтованого доходу NPV). Для прийняття фінансового рішення за допомогою розрахунку NPV потрібно: зробити поточну оцінку майбутнього результату; порівняти його з теперішніми витратами. Якщо різниця додатна, то пропоноване рішення (проект) можна вважати прийнятним з фінансового погляду. Додатне значення чистої зведеної вартості означає, що поточна вартість доходів перевищує інвестиційні витрати.
51. Інвестиційні рішення: види, сутність, приклади
Інвестиційні рішення - це рішення, пов'язані із вкладанням (інвестуванням) коштів в активи в певний період часу з метою одержання зиску в майбутньому.
Управлінські інвестиційні рішення фокусуються на питаннях визначення напрямів (об'єктів) вкладання тих коштів, які є в розпорядженні організації. Досить часто в літературі зазначається, що інвестиції здійснюються з метою отримання прибутку. Це так лише певною мірою. Треба звертати увагу, що існує й "соціальне інвестування", навіть у рамках діяльності комерційних організацій. У таких випадках не виникає прямого комерційного ефекту у вигляді прибутку. З'являються ефекти іншого типу - покращання умов праці, відпочинку, оздоровлення, культурно-освітнього розвитку тощо.
Інвестиційні рішення можна поділити на такі види:
- матеріальні (вкладання в реальний капітал);
- фінансові (вкладання у фінансові активи - цінні папери тощо);
- нематеріальні (вкладання в нематеріальні активи).
Об'єктами інвестиційної діяльності організації можуть бути основні фонди, цінні папери, інтелектуальний капітал, інші об'єкти власності та майнові права.
52. Модель беззбитковості
Під час прийняття будь-якого рішення, пов'язаного з плануванням виробництва, фінансових результатів, управлінці мають визначати: з досягненням якого обсягу реалізації виробництво певного продукту буде беззбитковим і надалі може приносити прибуток.
Для знаходження точки беззбитковості умовного продукту необхідно визначити величину маржинального доходу. Маржинальний дохід - різниця між доходом від реалізації та змінними витратами підприємства. Точку беззбитковості для певного виду товару можна обчислити на основі середньозваженого маржинального прибутку, тобто
де NБy - точка беззбитковості умовного продукту;
Сп - сума загальних постійних витрат;
Пмсз - середньозважений маржинальний дохід.
Середньозважений маржинальний дохід - сума величини маржинального доходу різних виробів, зважених за допомогою комбінації їх продажу, що визначається як:
де ПМІ - маржинальний прибуток 7-го продукту; п - кількість виробів;
Чі - частка і-го продукту в загальному обсязі реалізації продукції. Точка беззбитковості за кожним продуктом дорівнює:
де - точка беззбиткового виробництва 7-го виробу в натуральному вимірі.
