44. Стратегічне мислення і бачення організації. Стадії прийняття стратегічного рішення.

У контексті організаційного розвитку виявляються особливості стратегічних рішень менеджменту, зокрема ті, що стосуються стратегічного мислення. Можна сказати, що важливим принципом прийняття рішень у діяльності менеджера є "глокальність" (мислити глобально - діяти локально). Стратегічне мислення має за основу навички використання системного аналізу на двох рівнях: усвідомлення і розуміння. Системний підхід - це не набір якихось установок або інструкцій для менеджерів, а засіб мислення стосовно організації та управління. Для успішного опанування навичок системного мислення необхідно мати на увазі стадії прийняття рішення:

- аналіз (розчленування завдання на частини);

- синтез (з'єднання частин по-новому);

- оцінка (вивчення наслідків того, що утворилося).

Найбільш успішні організації вирізняються переконливим стратегічним баченням, умінням спрямовувати потенціал своїх підрозділів на ту діяльність, де вона буде належним чином сприйнята споживачами й іншими суб'єктами зовнішнього середовища. Відповідно до способу стратегічного бачення можна виділити такі типи організацій залежно від їх поведінки на ринку: які керують подіями, які реагують на події, які стежать за розвитком подій, які розмірковують, чому так сталося.

Бачення - це керівна філософія бізнесу, обґрунтування існування організації, не сама мета, а її основне відчуття. Тобто бачення - це ідеальна картина майбутнього, той стан, якого можна досягти за найсприятливіших умов. Воно визначає рівень амбіцій організації в процесі стратегічного планування. Концепція "бачення" має чимало прихильників у сучасних організаціях. її значення обумовлюється такими факторами.

1. Бачення є хорошим засобом мотивації персоналу організацій, особливо великих.

2. Бачення створює відчуття перспективи в діяльності організації, забезпечує спадковість її послідовних цілей.

45. Місія організації. Прийняття рішення про визначення і встановлення цілей організації.

Місія організації - чітко сформовані принципи її існування. Проголошення місії - це називання тих орієнтирів і загальних цілей, яких намагається досягти організація. Це те, що в остаточному підсумку вона хоче отримати від своєї діяльності.

Особливе значення місії для діяльності організації полягає в тому, що вона:

- базис, точка опори для всіх управлінських рішень організації, для подальшого визначення її цілей і завдань;

- створює впевненість, що організація прагне до несуперечливих, зрозумілих, порівнювальних цілей;

- допомагає зосереджувати зусилля працівників на обраному напрямі, об'єднувати їх дії;

- створює порозуміння і підтримку серед зовнішніх учасників, тих, які зацікавлені в її успіху.

Якщо управлінці (та персонал у цілому) не знають місії організації як орієнтиру, то в них немає постійної точки відліку для прийняття ефективних рішень. Місія зазвичай формалізується, закріплюється в програмній заяві організації.

Таким чином, зміст місії повинен формуватися з кількох компонентів: Опис продуктів (послуг), які надає організація, Визначення своїх основних споживачів, Загальне визначення цілей організації, Технологія, Філософія, Внутрішня концепція, в рамках якої організація описує власне враження про себе, Зовнішній образ організації, її імідж. Формується місія власниками і вищим керівництвом організації.

Формулюючи місію, потрібно остерігатися вибору занадто складної місії чи, навпаки, дуже вузької, що обмежує керівників у розгляді альтернативних рішень, особливо розрахованих на перспективу.

Мета - це бажане, необхідне й можливе в майбутньому становище організації та результатів її діяльності. Тому вирішальна роль у прийнятті стратегічних рішень має відводитися якісному визначенню цілей організації та їх структуризації за напрямами діяльності, підрозділами й досяганням у часі. Цілі розробляються на різні періоди діяльності організації, і залежно від цього виділяють такі їх групи: оперативні (до одного місяця); тактичні (до одного року); стратегічні (на кілька років).

На постановку цілей впливає різноманіття факторів, які за своїм складом можуть бути поділені на такі групи: бажання суб'єктів управління організації; можливості організації та її структурних підрозділів, а також загальна організаційна культура; стан зовнішнього середовища організації.

Процес формування організаційних цілей достатньо складний і трудомісткий, тому здійснюється в кілька етапів.

1. Аналіз факторів, які впливають на постановку цілей.

2. Постановка генеральної мети організації.

3. Структуризація генеральної мети за напрямами та видами діяльності, термінами й іншими ознаками.

4. Розробка цілей структурних підрозділів організації.