40. Поняття ризику. Види та міра ризиків

Ризик - це можливість виникнення несприятливого випадку. Під цим розуміють імовірність втрати організацією своїх ресурсів, недоотримання доходів або отримання додаткових збитків у результаті певної діяльності, інші негативні наслідки.

Ризики можна поділити на два види: динамічні та статичні. Динамічний ризик залежить від зовнішніх умов, що можливо внаслідок економічних, політичних та інших змін. Статичний ризик можливий через дії самої організації (рівень кваліфікації персоналу, технічного забезпечення тощо). Під якісним ризиком розуміють різні види ризику, а під кількісним - можливі значення втрат внаслідок відповідного якісного ризику.

Під час дослідження ризику необхідно послідовно виконати такі дії: 1) виділити об'єктивні та суб'єктивні фактори, що впливають на конкретний вид ризику; 2) зробити аналіз виявлених факторів; 3) оцінити можливість того або іншого проекту з урахуванням різних видів ризику; 4) встановити допустиму верхню межу рівня ризику; 5) забезпечити заходи зниження ризику. Існують чотири способи управління ризиком: а) розподіл ризику між усіма учасниками проекту; б) страхування; в) резервування коштів; г) диверсифікація.

Розглянемо визначення міри ризику. Припустімо, що є m стратегій та n станів "природи". Задана матриця прибутковості A = (a_ij)_mxn, де a_ij - прибуток від реалізації i-ї стратегії за j-гo стану "природи", q_j - ймовірність настання j-ro стану природи. С

Способи обчислення міри ризику найбільш важливих показників діяльності компанії:

1. За дисперсією M_i математичні сподівання ефективності i-ї стратегії, i = 1, m. Чим більша дисперсія, тим більший ризик.

2. За середнім квадратичним відхиленням . Чим менше середнє квадратичне відхилення, тим надійніша стратегія.

3. За коефіцієнтом варіації . Чим більше значення коефіцієнта варіації, тим більш ризикована стратегія.

5. За семіквадратичним відхиленням . 6. За коефіцієнтом ризику . Чим менший коефіцієнт ризику, тим менший ризик вибору стратегії.

41. Моделі прийняття рішень в умовах ризику

Нестабільність економічної ситуації, дії партнерів і конкурентів, коливання попиту на товар, вихід з ладу технічного устаткування, коливання курсу валюти тощо - причини виникнення математичної моделі "гра з природою (зовнішнім середовищем)". Під час розв'язування таких моделей "природа" необов'язково протидіє гравцеві, вона може йому сприяти, а взагалі - набуває певних станів випадково. Тому гравцеві треба вибирати такі стратегії, щоб з урахуванням довільних станів "природи" отримати добрі результати. Теорію ігор з "природою" називають теорією статистичних рішень.

Для розв’язання моделей в умовах ризику використовують такі критерії:

1. Критерій Байєса. Припускається, що задані ймовірності станів "природи". Ймовірності настання кожного стану "природи" P_j позначимо через q_j, j = 1, n; ∑ q_j = 1

а) якщо під елементами матриці A = (a_ij)_mxn розуміють прибутки, що отримує гравець з вибором i-ї стратегії A_i та перебуванням "природи" в стані P_j, то обчислюються математичні сподівання для всіх cтратегій гравця A_i, i=1, m, з яких вибирається найкраща A*, котрій відповідає максимальне значення з усіх математичних сподівань M_i :

B₁(A*) = max∑a_ijq_j, де 1<i<m, M_i = ∑ a_ijq_j, - математичне сподівання ефективної i-ї стратегії, i=1, m;

б) якщо під елементами матриці A = (a_ij)_mxn розуміють збитки (витрати), що отримує гравець з вибором i-ї стратегії A_i та перебуванням природи в стані P_j, то обчислюються математичні сподівання для всіх стратегій гравця A_i, i = 1, m, з яких вибирається найкраща A*, котрій відповідає мінімальне значення з усіх математичних сподівань:

B₂(A*) = min∑a_ijq_j, де 1<i<m

в) для матриці ризику у двох варіантах обчислення елементів матриці ризику цей критерій записується аналогічно: B₃(A*) = min∑r_ijq_j, де 1<i<m

Крім того обчислюються максимальні значення ризику для всіх стратегій гравця A_i, i = 1, m, за довільного випадкового стану "природи": r_i ^max = max r_ij, 0<j<n; i = 1, m. Це робиться для аналізу гравцем максимально можливого ризику для кожної своєї стратегії.

2. Критерій Лапласа використовується, коли ймовірності щодо станів "природи" невідомі та можна припустити, що вони однакові:

q₁ =... = q_n = q. ∑q_j, = nq = 1. Звідси маємо, що q₁ = ... = q_n = q = 1/n;

а) для матриці прибутковості критерій набуває вигляду:

L₁ (A*) = max 1/n∑a_ij, 1<i<m

б) для матриці збитків критерій виглядає так:

L₂ (A*) = min 1/n∑a_ij, 1<i<m

в) для матриці ризику критерій обчислюється за формулою:

L₃ (A*) = min 1/n∑r_ij, 1<i<m

Критерій Лапласа - частинний випадок критерію Байєса. Для критерію Лапласа стани "природи" рівноможливі.