- •Визначення основних понять теорії пур: проблема, проблемна ситуація, мета, перевага.
- •Сутність, завдання, предмет, функції й об’єкти ур
- •Загальні підходи до пр. Специфічні підходи до розробки ур.
- •4.Основні методологічні принципи системного аналізу до процедур пур
- •Ситуаційний підхід: поняття, методологія, прнципи
- •Природа ур. Класифікація ур. Вимоги до ур.
- •9. Індивідуальні якості менеджера й стиль керівництва в процесі ухвалення рішення
- •3. Класифікація р. Таненбаума та у. Шмідта.
- •10. Параметри, що впливають на повноту прояви відповідальності. Модель Врума-Йєттона.
- •11. Соціально – психологічні аспекти контролю
- •12. Неформальні аспекти розробки рішень
- •13. Методи діагностики проблеми управління
- •14. Методи генерації ідей, оцінювання і вибору варіанта рішення
- •15. Когнітивна психологія та прийняття управлінських рішень. Нейроекономіка.
- •16. Математичне програмування як засіб прийняття оптимальних управлінських рішень
- •17. Задачі лінійного програмування
- •18. Розв’язування задач планування виробництва, економічного аналізу, зміни запасів ресурсів та цін продукції на основі лінійного програмування
- •19. Задача про товарний портфель. Задача комівояжера
- •20. Економіко-математична модель розподілу ресурсів
- •21. Оптимальний розподіл коштів між підприємствами
- •22. Логістика і транспортні задачі. Загальна постановка та математична модель класичної транспортної задачі.
- •23. Некласична постановка транспортної задачі.
- •24. Задачі багатокритеріальної оптимізації
- •25. Ефективні рішення та Парето-оптимальні рішення.
- •26. Загальна характеристика евристичних методів.
- •27. Метод експертних оцінок. Класифікація методів експертних оцінок.
- •28. Методи індивідуальної роботи. Колективні експертні оцінки.
- •29. Методика проведення експертної оцінки. Етапи експертизи.
- •30. Формування експертних оцінок та оцінка узгодженості експертів.
- •31. Метод «Дельфі».
- •32. Використання експертних систем для підтримки прийняття управлінських рішень.
- •33. Прогнозування: сутність, види, методи.
- •34. Вибір оптимального методу прогнозування. Оцінка прогнозу.
- •35. Аналіз часових рядів: метод екстраполяції на основі аналітичних показників рядів динаміки, екстраполяції на основі плинної середньої, екстраполяція тренда.
- •36. Каузальні методи прогнозування.
- •37. Застосування якісних методів прогнозування при прийнятті управлінських рішень
- •38. Ризик. Невизначеність. Ризик-менеджмент.
- •39. Прийняття рішень в умові невизначеності. Основні критерії.
- •4) Критерій Ходжа-Лемана:
- •40. Поняття ризику. Види та міра ризиків
- •41. Моделі прийняття рішень в умовах ризику
- •42. Прийняття рішень за допомогою побудови дерева рішень
- •43. Стратегічний менеджмент і стратегічні рішення. Особливості стратегічних та оперативних управлінських рішень.
- •44. Стратегічне мислення і бачення організації. Стадії прийняття стратегічного рішення.
- •45. Місія організації. Прийняття рішення про визначення і встановлення цілей організації.
- •46. Стратегічний та оперативний маркетинг. Процес стратегічного маркетингового управління.
- •47. Методики swot-аналізу, bcg-аналізу
- •48. Модель п’яти сил Портера
- •49. Основні аспекти розробки ур в сфері управління фінансами організації
- •50. Моделі оцінки та прогнозування фінансового стану підприємства Модель основного балансового рівняння
- •Модель беззбитковості
- •Методи дисконтування
- •51. Інвестиційні рішення: види, сутність, приклади
- •52. Модель беззбитковості
- •53. Прийняття рішень щодо залучення чи звільнення персоналу. Основні етапи процесу відбору персоналу. Методи пошуку кандидатів.
- •54. Ур щодо професійної діяльності працівників. Оцінка персоналу. Пур щодо формування системи стимулювання
- •55. Класифікація сппр в сфері маркетингу, менеджменту, банківській та торгівельній діяльності
22. Логістика і транспортні задачі. Загальна постановка та математична модель класичної транспортної задачі.
Транспортна логістика — функціональна сфера логістики, що оптимізує логістичні операції на шляху матеріального потоку від постачальника до кінцевого споживача, що здійснюється з застосуванням транспортних засобів
Транспортні задачі — це задачі вибору оптимального варіанта логістики товарів від пунктів виробництва до пунктів споживання з урахуванням усіх реальних можливостей. Її використання в управлінських процесах може сприяти знаходженню шляхів зниження транспортних витрат або часу на перевезення вантажів, виконанню інших завдань діяльності підприємств. Використання розрахунків транспортних задач, як правило, знижує транспортні витрати на 10—30 % .
Зазвичай її математичну модель можна розглядати як модель розподільної задачі лінійного програмування.
Загальна постановка транспортної задачі зводиться до планування перевезення товару з пунктів постачання А1,А2…Аn в пункти споживання В1,В2..Вn таким чином, щоб із пунктів постачання весь товар було вивезено (якщо обсяг запасів не більший, ніж обсяг потреб), потреби пунктів споживання було задоволено (якщо обсяг потреб не більший, ніж обсяг запасів) і водночас загальна вартість усіх перевезень була мінімальною.
Математична модель класичної транспортної задачі матиме вигляд: Нехай аі - кількість одиниць товару, що міститься в i-му пункті постачання Аі: bj - кількість одиниць товару, що потребує j-й пункт споживання Bj: сij - вартість перевезення одиниці товару з i-го пункту постачання Аі в j-й пункт споживання Вj: хij - кількість одиниць товару, що планується перевезти з i-го пункту постачання Аі в j-й пункт споживання Вj (шукані величини).
Згідно з критерієм оптимальності загальні транспортні витрати Z=ƩƩcijxij мають бути мінімальними, тобто:
Якщо Ʃaij=Ʃbij (сумарні запаси = сумарним потребам), то маємо закриту (збалансовану) модель, осі обмеження в якій є рівностями. Якщо умова балансу не виконується, то маємо відкриту (незбалансовану) модель.
Якщо сумарні запаси перевищують сумарні потреби, то вводиться фіктивний пункт споживання, якщо навпаки – фіктивний пункт постачання.
23. Некласична постановка транспортної задачі.
У класичній постановці транспортної задачі допускається, що однорідний вантаж перевозиться безпосередньо від постачальників до споживачів. Але на практиці досить часто зустрічаються випадки "некласичної" постановки задачі. Розглянемо деякі з них.
Трьохіндексна
транспортна задача.
Нехай у постачальників A1, A2…Am є
напівфабрикат, який треба спочатку
переробити, отримати з нього продукцію
в деяких проміжних пунктах і перевезти
її споживачам B1, B2…Bn. Припустімо, що
сумарні запаси дорівнюють сумарним
потребам: Ʃаі = Ʃbj. Задано проміжні пункти
переробки С1, С2…СL, причому k-й пункт
переробки не може обробити вантажу
більше, ніж dk: Ʃаі = Ʃbj ≤ Ʃ dk. Відомі
також елементи двох матриць
- вартості перевезення одиниці вантажу
від і-го постачальника в k-й пункт
переробки та С2 = (c'kj )l*n - вартості
перевезення одиниці вантажу від k-ro
пункту переробки в j-й пункт споживання.
Потрібно визначити оптимальну схему
перевезень продукції з мінімальними
сумарними витратами. Для математичної
моделі вводяться змінні Xikj - кількість
вантажу, що перевозиться від і-го
постачальника j-му споживачеві через
k-й пункт переробки. Тоді
Трьохіндексна транспортна задача з різними видами вантажу. У класичній транспортній задачі розглядалося перевезення однорідного виду вантажу. Однак на практиці часто потрібно визначити оптимальний план перевезень неоднорідної продукції/
Чотирьохіндексна транспортна задача. Вартість перевезення в цій задачі залежить також від l-го виду транспорту, яким перевозиться вантаж.
Існують транспортні задачі і з більшою кількістю індексів, наприклад з урахуванням країни-походження товару тощо. Багатоіндексні задачі, починаючи з трьохіндексних, можна розв'язувати тільки симплекс-методом.
Транспортна задача часто використовується для виконання таких управлінських завдань, які за умовою не мають нічого спільного з транспортуванням вантажів, і величини Cj залежно від конкретної задачі можуть означати відстань, час, продуктивність тощо.
