1. Визначення основних понять теорії ПУР: проблема, проблемна ситуація, мета, перевага.

2. Сутність, завдання, предмет, функції й об’єкти УР

3. Загальні підходи до ПР. Специфічні підходи до розробки УР.

4. Основні методологічні принципи системного аналізу до процедур ПУР

5. Ситуаційний підхід: поняття, методологія, прнципи

6. Природа УР. Класифікація УР. Вимоги до УР.

7. Взаємозв’язок рішення і функцій управління.

8. Рішення як творчий процес. Роль людського фактора у процесі розробки рішень

9. Індивідуальні якості менеджера й стиль керівництва в процесі ухвалення рішення

10. Параметри, що впливають на повноту прояви відвовідальності. Модель Врума-Йєттона.

11. Соціально – психологічні аспекти контролю

12. Неформальні аспекти розробки рішень

13. Методи діагностики проблеми управління

14. Методи генерації ідей, оцінювання і вибору варіанта рішення

15. Когнітивна психологія та прийняття управлінських рішень. Нейроекономіка.

16. Математичне програмування як засіб прийняття оптимальних управлінських рішень

17. Задачі лінійного програмування

18. Розв’язування задач планування виробництва, економічного аналізу, зміни запасів ресурсів та цін продукції на основі лінійного програмування

19. Задача про товарний портфель. Задача комівояжера

20. Економіко-математична модель розподілу ресурсів

21. Оптимальний розподіл коштів між підприємствами

22. Логістика і транспортні задачі. Загальна постановка та математична модель класичної транспортної задачі.

23. Некласична постановка транспортної задачі.

24. Задачі багатокритеріальної оптимізації

25. Ефективні рішення та Парето-оптимальні рішення.

26. Загальна характеристика евристичних методів.

27. Метод експертних оцінок. Класифікація методів експертних оцінок.

28. Методи індивідуальної роботи. Колективні експертні оцінки.

29. Методика проведення експертної оцінки. Етапи експертизи.

30. Формування експертних оцінок та оцінка узгодженості експертів.

31. Метод «Дельфі».

32. Використання експертних систем для підтримки прийняття управлінських рішень. - нет

33. Прогнозування: сутність, види, методи.

34. Вибір оптимального методу прогнозування. Оцінка прогнозу.

35. Аналіз часових рядів: метод екстраполяції на основі аналітичних показників рядів динаміки, екстраполяції на основі плинної середньої, екстраполяція тренда.

36. Каузальні методи прогнозування.

37. Застосування якісних методів прогнозування при прийнятті управлінських рішень

38. Ризик. Невизначеність. Ризик-менеджмент.

39. Прийняття рішень в умові невизначеності. Основні критерії.

40. Поняття ризику. Види та міра ризиків

41. Моделі прийняття рішень в умовах ризику

42. Прийняття рішень за допомогою побудови дерева рішень

43. Стратегічний менеджмент і стратегічні рішення. Особливості стратегічних та оперативних управлінських рішень.

44. Стратегічне мислення і бачення організації. Стадії прийняття стратегічного рішення.

45. Місія організації. Прийняття рішення про визначення і встановлення цілей організації.

46. Стратегічний та оперативний маркетинг. Процес стратегічного маркетингового управління

47. Методики SWOT-аналізу, BCG-аналізу

48. Модель п’яти сил Портера

49. Основні аспекти розробки УР в сфері управління фінансами організації

50. Моделі оцінки та прогнозування фінансового стану підприємства

51. Інвестиційні рішення: види, сутність, приклади

52. Модель беззбитковості

53. Прийняття рішень щодо залучення чи звільнення персоналу. Основні етапи процесу відбору персоналу. Методи пошуку кандидатів.

54. УР щодо професійної діяльності працівників. Оцінка персоналу. ПУР щодо формування системи стимулювання

55. Класифікація СППР в сфері маркетингу, менеджменту, банківській та торгівельній діяльності

1. Визначення основних понять теорії пур: проблема, проблемна ситуація, мета, перевага.

Управлінське рішення - результат вибору суб'єктом (органом) управління способу дій, спрямованих на розв'язання певної проблеми управління.

В основі будь-якого рішення лежить проблемна ситуація.

Термін "проблема" в перекладі з грецької мови означає "завдання", "питання". Можна сказати, що проблемна ситуація - це ситуація, яка потребує втручання управлінця, прийняття ним рішення, призначеного перевести об'єкт управління з проблемного стану в інший, який більше відповідатиме завданням управління.

Виділяють два типи проблем: проблеми стабілізації і проблеми розвитку.

Розв'язуючи проблему, слід звертати увагу на зміст управлінського рішення, який може бути економічним, організаційним, правовим, технологічним, соціальним тощо.

Основна мета управлінського рішення - забезпечити координуючий вплив на об'єкт (систему) управління для досягнення цілей організації.

Управління передбачає наявність суб'єкта й об'єкта управління, між якими існує певний зв'язок

Управлінське рішення характеризують такі ознаки: цілі, наслідки, професіонаізм

При професіональному підході обираєть те рішення, яке дає найбільші переваги – вигоди, привілеї, козири, переважання над чимось, першість

2. Сутність, завдання, предмет, функції й об’єкти ур

ПУР - творче, відповідальне завдання управління, зміст якого в тому, щоб відповідно до ситуації визначити подальші дії підлеглих у конкретній сфері діяльності, завдання структурних підрозділів у системі діяльності організації, порядок їх взаємодії.

Сутністю прийняття рішень, як процесу, є внутрішня відносно стійка основа управлінського рішення, яка визначає його зміст, роль і місце у функціонуванні і розвитку організації.

Предметом дослідження теорії прийняття рішень є закони (закономірності) діяльності відповідальних осіб, які приймають рішення, їх організаційні форми, технології і методи, принципи управління і організація праці, сутність і зміст рішень.

Об'єктом теорії прийняття рішень є системна діяльність керівників і персоналу управління в процесі розробки, прийняття і реалізації рішень.

Теорія прийняття рішень виконує пізнавальну і прогнозуючу функції.

Пізнавальна функція проявляється: в розкритті сутності процесів прийняття управлінських рішень, закономірностей і принципів, яким вона підпорядковуються; виникненні і розвитку теорії прийняття рішень на різних історичних етапах; роз'яснення основних властивостей і взаємозв'язків предмета дослідження та обґрунтуванні технології і системи прийняття рішень.

Прогнозуюча функція полягає у визначенні тенденцій подальшого розвитку процесів і системи прийняття рішень, організаційних форм і методів діяльності персоналу управління в процесі прийняття рішень.

Завдання УР - міститься у забезпеченні координуючої (регулюючої) дії на систему управління, яка виконує управлінські задачі персоналу по досягненню цілей організації. Досягнення цілей передбачає виконання задач які складають зміст і послідовність дій управлінського персоналу при виконанні ними безпосередніх обов'язків. Прийняття рішення - це творча і відповідальна задача управління. Рішення приймає керівник і несе за них особисту відповідальність. У підготовці даних для прийняття рішень приймають участь персонал управління конкретної організації.