1. Наочно-реальний дефіцит

При цьому виді дефіциту його обсяг дорівнює загальним доходам від податків за вирахуванням на державні закупівлі та трансфертні платежі. Під трансфертними платежами у західних країнах розуміють фінансові ресурси, що передаються з бюджету центрального уряду до бюджетів місцевого самоврядування, а також із бюджетів територіальних одиниць вищого адміністративного рівня до бюджетів одиниць нижчого адміністративного рівня. За рахунок трансфертів у багатьох країнах формується більша частина доходів місцевих органів влади.

Наприклад, у США наприкінці 80-х років ХХ ст. дефіцит федерального бюджету становив близько 50% валового національного продукту, що було найбільшою величиною за попередні роки, не пов'язані з інфляцією.

2. Структурний дефіцит

Цей вид дефіциту являє собою різницю між доходами і витратами при діючій фіскальній політиці (рівень оподаткування і поточних витрат) та базовому рівні безробіття. Коли економічна система переживає період спаду, а рівень безробіття підвищується понад базовий, наочно-реальний дефіцит бюджету перевищує рівень структурного дефіциту, оскільки має місце виплата допомоги на випадок безробіття та за іншими соціальними програмами, а також у зв'язку з частковим падінням доходів населення.

3. Циклічний дефіцит

Вираховується як різниця між наочно-реальним і структурним дефіцитами бюджетів.

Бюджетний дефіцит розглядається також за причинами виникнення. При цьому розрізняють свідомий і вимушений дефіцит. Свідомий виникає в умовах достатності ресурсів у суспільстві та досить високому рівні доходів юридичних та фізичних осіб. Він пов'язаний з політикою помірного оподаткування з метою зміцнення фінансової бази підприємницьких структур. За таких умов досить активною є політика позикових фінансів. Вимушений дефіцит пов'язаний з низьким рівнем виробленого ВВП, коли навіть високий рівень оподаткування може забезпечити бюджет держави достатніми доходами. За напрямками дефіцитного фінансування дефіцит може мати пасивний характер - спрямування залучених під його покриття коштів на поточні потреби, та активний - фінансування бюджетних інвестицій, насамперед капітальні вкладення у високоефективні інвестиційні проекти.

Дефіцит може бути наслідком здійснення крупних державних вкладень у розвиток економіки. В цьому випадку він відображає не кризову течію суспільних процесів, а державне регулювання економічної кон’юнктури, прагнення забезпечити прогресивні зрушення в структурі суспільного виробництва. Така можливість припущення випереджаючого зростання державних витрат над доходами на окремих етапах розвитку суспільства була обґрунтована ще Дж.М.Кейнсом.

Відомо, що бюджетні дефіцити виникають в результаті надзвичайних обставин – війн, стихійних лих тощо, коли звичайних резервів стає недостатньо та держава вимушена звертатись до особливих джерел фінансових ресурсів.

Дефіцит українського бюджету має іншу якість – він відображає кризові явища в економіці, низку ефективність фінансово – кредитних зв’язків, нездатність уряду контролювати фінансову ситуацію в країні. Ось чому він – явище надзвичайно небезпечне, яке потребує прийняття не тільки дійових економічних заходів, але й відповідних політичних рішень. Якщо уряд не має чіткої програми економічного розвитку, а перевищення витрат над доходами допускає з метою латання “фінансових дір”, субсидування нерентабельного виробництва, то бюджетний дефіцит неминуче призведе до зростання негативних моментів у розвитку економіки.

Дефіцит розглядається як тимчасовий, якщо він становить не більш 3% ВВП, є шляхи його подолання. Бюджетний дефіцит на рівні 10% ВВП вважається припустимим, але якщо він становить більш 20% - це вже критичний дефіцит. Нині в більшості країни світу дефіцит бюджету становить від 15% до 2% валового внутрішнього продукту при середньосвітовій його величіні 4,5%. Існує тенденція до стабілізації бюджетного дефіциту у середньосвітовому вимірі 4-5%. Слід зазначити, що розмір бюджетного дефіциту, якій перевищує 5% ВВП, призводить до різкого зниження інвестиційної активності, що переростає в подальшому в різні форми кризових явищ.

Необхідно зауважити, що за останні десятиріччя окремі країни почали приймати бюджети з незначним дефіцитом, а США вперше за останні 30 років передбачено в бюджеті на 1999 р. позитивне сальдо на суму 9,5 млрд. дол.

Бюджетний дефіцит, який планувався в Україні й був затверджений Законом про Державний бюджет у 1992 – 1999 рр., наведено в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Бюджетний дефіцит в Україні в 1992 - 1999 рр.

Рік	Один. виміру	Доходи	Видатки	Бюджетний дефіцит ний дефіщп г
				в абсолютному виразі	% до видаткової частини	% до ВВП
1992	млн. крб.	657752,3	684471,2	26718,9	3,9	-
1993	млн. крб.	4 632 428,6	5615726,7	17,5	-	-
1994	млн. крб.	335 067 343,3	335067343,3	-	-	-
1994	млн. крб.	350 844 534,4	468103556,3	117259021,9	25,0	-
1995	млн. крб.	1314632817,5	1646059084,4	331426269,9	20,1	-
1995	млн. крб.	1486314953,5	1860379093.4	331566974,9	20,1	-
1995	млн. крб.	1441126618,5	1772623593,4	461745,4	18,7	-
1996	млн. крб.	2 390 864,7	2852610,1	-	16,2	-
1997	тис. грн.	21660253,3	27441474,5	5751221,2	21,0	-
1998	тис. грн.	21 101 050,9	24481773,9	3380723,0	13,8	5,7
1999	тис. грн.	23895260,8	25135260,8	1240000,0	4,93	3,3

Отже, при плануванні бюджету в 1992 – 1999 рр., постійно передбачався його дефіцит. В окремі роки рівень дефіциту бюджету становив майже 1/5 частину видатків.

У 2000 році в Україні уперше заплановано бездефіцитний бюджет. Доходи Зведеного бюджету України становили у цьому році 49117,9 млн. грн., а видатки – 48148,6 млн. грн. Таким чином профіцит державного бюджету у 2000 році склав 969,3 млн. грн.

Протягом 2000 року відбулося зрушення у фінансовій сфері України, зокрема зменшено боргове навантаження на державний бюджет завдяки реструктуризації державного зовнішнього боргу; посилено контроль за витратами бюджету; впроваджено конкурентні процедури під час здійснення державних закупівель; зменшено неефективні бюджетні витрати ; ліквідовано ряд пільг і поліпшено адміністрування податків.

У 2001 році надходження до загального фонду державного бюджету недовиконані. Однією з причин можна назвати скорочення обсягів транзиту російського природного газу в треті країни, а також невиконання приватизаційних програм. Тенденцію до перевищення витрат над доходами не вдалося перекрити за рахунок інших джерел, оскільки практично нереальними стали надходження кредиту від МБРР за програмою системної позики у розмірі 250 млн. доларів.

Дефіцит державного бюджету у 2001 році становив 593,4 млн. грн.

У 2002 році Державний бюджет зведено з профіцитом 1726,9 млн. грн., що становить 0,8% до ВВП.

Закон України "Про державний бюджет України на 2003 рік" установив доходи Державного бюджету у сумі 50020875,9 тис. грн. Граничний розмір дефіциту Державного бюджету установлено у сумі 2034925,2 тис. грн.

З метою зниження рівня бюджетного дефіциту відповідні державні структури в першу чергу повинні використовувати додаткові неемісійні кошти.

У програму конкретних заходів щодо скорочення бюджетного дефіциту слід включити і послідовно проводити у життя такі, які, з одного боку, стимулювали б приплив грошових коштів до бюджетного фонду країни, а з іншого - сприяли скороченню державних витрат. До них можна віднести:

• випуск державних цінних паперів;

• зміну напрямків інвестування бюджетних коштів в галузі економіки з метою значного підвищення фінансової віддачі від кожної гривни;

• більш широке використання фінансових пільг і санкцій, які дозволяють враховувати специфічні умови господарювання і стимулюють зростання суспільного виробництва;

• скорочення сфери державної економіки і державного фінансування.

Крім того, слід враховувати світовий досвід зниження бюджетного дефіциту, який широко застосовує таку форму, як залучення іноземних інвестицій у країну. За допомогою іноземних інвестицій можуть скоротитись бюджетні витрати на фінансування капітальних вкладень, з'явитись нові платники податків, розширитись база для виробництва товарів і послуг, поліпшитись стан платіжного балансу.

Бюджетний дефіцит потребує вжиття енергійних заходів держави щодо його ліквідації. Насамперед це скорочення витрат бюджету, однак це шлях досить складний. Реальнішими та доцільнішими є зміни в податковій і кредитній політиці, які призвели б до пожвавлення економічного життя, передусім до зростання виробництва та його ефективності. В іншому разі дефіцит бюджету стає додатковим найнесправедливішим податком із населення. Бюджетний дефіцит - явище майже постійне в економіці кожної держави, тому важливого значення набувають його розміри та методи ліквідації. Бездефіцитний бюджет - об'єктивна вимога економічного розвитку держави.

Таким чином, основними причинами виникнення дефіциту державного бюджету в Україні є зниження обсягів виробництва й скорочення доходів бюджету, низька податкова дисципліна, наявність значного тіньового сектора в економіці, надмірні державні витрати за окремими статтями бюджету. Ліквідація або значне зменшення зазначених негативних явищ є основними напрямками скорочення дефіциту державного бюджету в Україні.