11.3. Зовнішній борг і видатки на його обслуговування

В сучасному світі більшість країн знаходиться в стані боржників. Зовнішня заборгованість перетворилась в постійне явище. Більш того, вона почала функціонувати як складовий елемент національної економічної системи. Зростання боргової залежності відбувається, насамперед, з розширенням відкритості національних економік, у тому числі і для участі іноземних інвесторів у фінансово-економічному житті як розвинених країн, так і тих, що розвиваються. Країни, що мають змогу розрахуватися за всіма боргами, не бажають повністю погашати борг, оскільки додаткові кредитні ресурси дають їм можливість прискорити зростання економічних, технічних, військових та інших можливостей. На зростання зовнішньої заборгованості вплинула і світова фінансова глобалізація.

Однак, надмірний борг веде до тяжкої боргової кризи, дестабілізує виробництво, породжує негативні соціальні наслідки. В такому стані зупинились нові держави після розпаду СРСР, які ступили на шлях ринкових перетворень. Для здійснення цих перетворень вони здійснюють зовнішні запозичення значними темпами. Поступово у країнах колишнього Радянського Союзу почали накопичуватись державні борги, динаміка та обсяги яких неоднакові для різних колишніх республік, про що свідчать дані порівняльних таблиць 11.1.-11.2.

З таблиці 11.1 видно, що найбільші розміри зовнішнього боргу (% ВВП) у 1993 р. були у Таджикистані (63,5), Росії (61,3), Грузії (47,1). З розвитком національних економічних систем та зміною боргової політики урядів країн у 90-х роках почали певним чином змінюватися розміри цього показника. Так, у 1997 р. найбільше відношення зовнішнього державного боргу (% ВВП) було в Туркменії (73,8), Таджикистані (68,4), Киргизії (57,9), Молдовії (54,7), Вірменії (45,1).

Таблиця 11.1 - Динаміка зовнішнього боргу країн, що входили до складу СРСР

% ВВП

Країна	1993	1994	1995	1996	1997
Азербайджан	-	-	15,1	15,4	10,4
Білорусь	27,7	25,7	14,6	6,8	6,9
Вірменія	14,5	30,8	29,1	36,2	45,1
Грузія	47,1	76,9	38,6	25,8	24,3
Естонія	4,8	4,9	5,2	4,4	4,0
Казахстан	9,2	16,6	14,3	14,4	16,2
Киргизія	30,0	37,4	39,3	41,7	57,9
Латвія	-	6,4	8,5	7,7	6,4
Литва	11,6	11,9	14,6	16,6	15,4
Молдова	18,9	43,8	43,1	48,0	57,7
Росія	61,3	43,0	28,2	22,2	27,5
Таджикистан	63,5	74,2	153,6	69,9	68,4
Туркменістан	3,3	26,1	20,8	31,5	73,8
Узбекистан	18,9	17,0	17,5	17,1	18,0
Україна	12,9	27,7	23,6	21,2	23,8

Тенденція до накопичення державного боргу зумовлює зростання частки державних доходів, що спрямовуються на обслуговування боргів.

Із таблиці 11.2 видно, що найбільші витрати на обслуговування державного боргу у відсотках до державних доходів у 1997 р. мали Молдова (15,4%), Узбекистан (11,3 %). В Україні ці витрати були відносно низькими (5,3 %).

Таблиця 11.2 - Динаміка витрат на обслуговування зовнішнього боргу

% державних доходів

Країна	1993	1994	1995	1996	1997
Азербайджан	-	-	0,1	0,3	1,6
Білорусь	0,7	5,3	4,0	3,0	1,5
Вірменія	-	-	-	-	7,0
Грузія	-	-	9,5	8,3	9,1
Естонія	2,5	0,8	0,9	1,6	-
Казахстан	0,0	0,0	9,5	8,3	9,1
Киргизія	1,7	0,7	11,9	8,2	8,0
Латвія	0,8	1,3	1,1	1,3	3,8
Литва	0,4	2,6	4,4	7,9	10,3
Молдова	3,7	7,0	13,9	8,5	15,4
Росія	7,3	2,2	10,9	8,3	7,9
Таджикистан	2,7	4,6	22,5	18,4	6,6
Туркменістан	-	-	-	-	-
Узбекистан	8,1	14,7	18,1	7,1	11,3
Україна	3,3	17,7	10,9	7,5	5,3

У міжнародній фінансовій практиці мають місце різні показники зовнішньої заборгованості. Наприклад, за методикою Світового банку для визначення рівня обтяжливості зовнішнього боргу та віднесення країни до відповідної категорії щодо зовнішньої заборгованості використовують показники, наведені в таблиці 11.3.

Згідно з цими показниками та іншими світовими фінансовими стандартами рівень зовнішньої заборгованості України порівняно невисокий. Однак проблема полягає в зростанні обсягів платежів по боргу, термінах зовнішніх запозичень. Останні, в значній мірі короткотривалі, що посилює боргові труднощі. В обсязі зовнішнього боргу велика питома вага коротко - та середньострокових зобов'язань (13 %- до 5 років, 62 % - від 5 до 10 років, 11 % - від 10 до 15 років, 14 % - понад 15 років).

Таблиця 11.3 - Показники визначення обтяжливості зовнішнього боргу