10.3. Організація фінансування національної оборони

Фінансування національної оборони - це забезпечення фінансовими ресурсами Збройних Сил України відповідно до річного кошторису витрат Міністерства оборони України. Кошторис витрат на утримання Збройних сил у зв'язку з їхньою специфікою відрізняється від кошторисів витрат інших бюджетних витрат.

В основу розрахунків витрат Державного бюджету на фінансування національної оборони покладені грошові норми витрат. Верховна Рада України затверджує загальну структуру, чисельність, визначає функції Збройних сил. Більшість із затверджених витрат виділяють у щорічних кошторисах, виходячи з грошових норм витрат.

Фінансування витрат Міністерства оборони України здійснюється Державним казначейством України. Для цього розпорядникам бюджетних засобів в органі Державного казначейства відкриваються особливі і реєстраційні рахунки.

Розпорядники бюджетних засобів можуть бути трьох рівнів. Наприклад, для відомств Міністерства оборони України:

• головним розпорядником засобів є Міністр оборони України;

• розпорядниками засобів другого рівня є командуючі оперативних командувань і видів Збройних сил;

• розпорядниками засобів третього рівня є командири (начальники) військових частин, відомств і організацій.

Особливі рахунки відкриваються головним розпорядником засобів і розпорядником засобів другого рівня, у них відображаються засоби надані для використання на утримання своєї установи, на централізовані заходи і для перерахування підвідомчим установам. Реєстраційні рахунки відкриваються розпорядникам засобів всіх рівнів для обліку витрат, передбачених їхніми кошторисами видатків.

Кошти на здійснення видатків Міністерства оборони України перераховуються Головним управлінням Державного казначейства на рахунки обласних управлінь Державного казначейства. Розподіл коштів на обласному рівні здійснює розпорядник другого ступеня.

Фінансування органів і установ національної оборони проводиться на підставі кошторисів видатків. Зведені кошториси розглядаються у Міністерстві фінансів України та включаються до проекту державного бюджету України. Крім бюджетних, у вказаних установах можуть бути позабюджетні кошти (спеціальні та депозитні кошти, суми за дорученнями та інші), але обсяг їх незначний.

Згідно з економічною класифікацією у єдиному кошторисі доходів і видатків вирізняються поточні та капітальні видатки. До поточних видатків належать:

• основні та додаткові види грошового утримання військовослужбовців, заробітна плата вільнонайманих працівників, премії, матеріальна допомога тощо;

• придбання предметів і матеріалів (матеріалів і предметів для поточних господарських потреб, продуктів харчування, медикаментів та перев'язувальних матеріалів, обладнання інвентарю, обмундирування, видатки спецпризначення);

• видатки на відрядження;

• оплата послуг з утримання бюджетних установ;

• оплата комунальних послуг та енергоносіїв;

• дослідження та розробки, державної програми;

• виплата процентів за позичками банківських установ;

- трансферти іншим установам і організаціям (виплата пенсій і допомоги).

Капітальні видатки включають: придбання обладнання і предметів довгострокового користування, капітальне будівництво та капітальний ремонт.

Контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, які спрямовуються на національну оборону, здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів та Міністерство фінансів.