Тема 3. Бюджетний дефіцит і джерела його фінансування

3.1.Збалансованість бюджетів як принцип бюджетної системи України

У період поступу України до створення власної моделі економічного розвитку як держави в цілому, так і окремого регіону одним із найболючіших питань залишається пошук шляхів збалансування фінансової системи держави.

На загальнодержавному рівні уже робилися спроби пошуку шляхів збалансування фінансової системи у частині затвердження і виконання зрівноваженого бюджету держави, хоча, як правило, ці спроби приводили лише до формальної відповідності запланованих доходів і видатків, а на практиці виникав відчутний дефіцит бюджетних коштів, зростав державний борг.

На регіональному рівні ситуація також складається не найкраще. Унаслідок значних відмінностей у розвитку фінансової системи кожного окремо взятого регіону, через що дохідна частина одних регіонів значно перевищувала видаткову, а інших, навпаки, ледве покривала половину видатків, держава досі збалансувала регіональні фінансові системи лише за допомогою міжбюджетних розрахунків – надання дотацій і субвенцій, щоправда, останніми роками у визначених за допомогою ґрунтовних розрахунків обсягах. А пошук внутрішньорегіональних причин розбалансованості, на жаль, ще досі не проводився, як і не робилося спроб визначення самої величини збалансованості фінансової системи регіону.

Витрати державного бюджету тісно взаємозв’язані з його доходами. Цей взаємозв’язок виражається у кількісній відповідності видатків доходам, а також у їхньому впливі один на одного. З одного боку, обсяг видатків бюджету лімітується жорсткими рамками надходжень бюджетних доходів, при чому бюджетні надходження в свою чергу визначаються економічними можливостями держави. Ось чому дуже важливо встановити такий обсяг бюджетних видатків і такі терміни використання бюджетних коштів, які забезпечували би рішення соціально-економічних задач, що постають перед суспільством, при мінімальних витратах з максимальним народногосподарським ефектом. З іншого боку, видатки при належному використанні бюджетних коштів можуть здійснювати зворотний вплив на доходи, сприяючи зростанню виробництва, розвитку науки, вдосконаленню кадрового потенціалу тощо.

Збалансованість бюджету є необхідною умовою подолання економічного спаду української економіки. Для отримання цього принципу бюджетної системи вітчизняні економісти рекомендують:

• введення суворої фінансової дисципліни у всіх ланках державних фінансів;

• розширення дерегуляційних і приватизаційних процесів, котрі сприятимуть зняттю економічних і адміністративних бар’єрів для розвитку підприємництва;

• формування державного бюджету заради досягнення визначених результатів і сприяння зацікавленості всіх ланок державного управління у цих результатах;

• започаткування нової ідеології визначення державних задач і пріоритетів;

• припинення нарощування соціальних заборгованостей;

• скорочення державного боргу;

• поступове зниження частки перерозподілу ВВП через бюджет.

До найважливіших напрямків збалансування належить також зниження податкового навантаження на виробництво при одночасному розширенні податкової бази шляхом зменшення привілеїв і податкових пільг, вжиття додаткових заходів, спрямованих на зменшення податкової заборгованості для бюджетів усіх рівнів.

Державна політика у сфері державних фінансів має бути спрямована на формування соціально орієнтованої системи, стабілізацію економічного середовища, що створить необхідні й сприятливі умови для досягнення довготривалого економічного зростання, підвищення життєвого рівня населення, розширення можливостей розвитку бізнесу. Бездефіцитність бюджету України може істотно вплинути на поліпшення макроекономічної ситуації і забезпечення фінансової стабільності держави.

Згідно з Бюджетним кодексом України принцип збалансованості означає, що повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період. Інше кажучи, ідеальне виконання бюджету передбачає повне покриття видатків доходами. Але на практиці, як правило, обсяги видатків доходів бюджету не збігаються.

Сальдо державного бюджету у відповідності з рекомендаціями Міжнародного валютного фонду визначається за формулою:

Трансферти – це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Чисте кредитування (кредитування за вирахуванням погашення) – операції, пов’язані з наданням коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, в результаті яких з’являються зобов’язання перед бюджетом, та операції, пов’язані з поверненням цих коштів до бюджету.

Перебільшення доходів над видатками формує активне сальдо або профіцит бюджету. Згідно бюджетного законодавства бюджети всіх рівнів повинні складатися без профіциту.

Якщо в процесі складання або розглядання бюджету спостерігається перебільшення доходів понад видатками, до затвердження бюджету слід здійснити скорочення профіциту у такій послідовності:

• скоротити залучення доходів від продажу державної власності;

• скоротити залучення доходів від реалізації державних запасів і резервів;

• передбачити спрямування бюджетних коштів на додаткове погашення боргових зобов’язань;

• збільшити видатки бюджету, у тому числі за рахунок передачі частини доходів бюджетам інших рівнів.

Якщо ці заходи за будь-яких причин здійснювати недоцільно, слід скоротити податкові доходи бюджету шляхом внесення змін і доповнень у податкове законодавство.

Профіцит бюджету затверджується виключно з метою погашення основної суми боргу.

Найбільш складну ситуацію, яка найчастіше часто зустрічається в економічній практиці, являє дефіцит бюджету – перебільшення видатків бюджету над його доходами.