Злочини, пов'язані з самовільним зайняттям земельної ділянки та самовільним будівництвом

Зазначену групу становить один злочин - самовільне зайнят­тя земельної ділянки та самовільне будівництво, передбачений ст. 197^і. Цією статтею КК було доповнено у 2007 р. Обґрунтова­ність віднесення цього злочину до категорії злочинів проти влас­ності викликає великі сумніви, оскільки за своїми ознаками він є нічим іншим як різновидом самоправства у сфері земельних від­носин. З огляду на це, його місце - серед злочинів проти довкілля або злочинів проти авторитету органів державної влади та органів місцевого самоврядування. До речі, свого часу в нашій країні вже існувала кримінальна відповідальність за самовільне захоплення земельної ділянки та самовільне будівництво, які визнавалися зло­чином проти порядку управління, а вчені відносили" його до зло­чинів проти довкілля.

Потерпілим від злочину є законний володілець або власник самовільно зайнятої земельної ділянки.

Об'єктом самовільного зайняття земельної ділянки та само­вільного будівництва слід визнати право власності на землю та встановлений порядок користування земельною ділянкою і будів­ництва на ній відповідних об'єктів (будівель та споруд).

Предметом злочину є земельна ділянка, якою визнається час­тина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташуванням, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні наса­дження, які на ній розташовано. Право власності на земельну ді­лянку розповсюджується на простір, що є над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Предметом злочину може бути земельна ділянка будь-якої категорії земель (земель сільсько­господарського призначення, земель житлової та громадської за­будови, земель історико-культурного призначення тощо).

Об'єктивна сторона злочину може виражатися у двох формах: 1) самовільному зайнятті земельної ділянки (ч. 1 ст. 197 ); 2) само­вільному будівництві будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці.

Самовільне зайняття земельної ділянки передбачає викорис­тання винним чужої земельної ділянки на власний розсуд в особи­стих інтересах або в інтересах інших осіб. Воно може виявитися у зведенні на земельній ділянці загорожі чи виставленні охорони і перешкоджанні таким чином законному володільцю чи власнику здійснювати своє право власності на цю ділянку, проведенні на ній певних робіт (наприклад, вирощування сільськогосподарських культур), використання її для зберігання товарів, техніки чи облад­нання тощо. Фактично у результаті самовільного зайняття земель­ної ділянки відбувається володіння та/або користування земель­ною ділянкою за відсутності права власності на неї, права ко­ристування нею, права земельного сервітуту на таку земельну ділянку.

Самовільне зайняття земельної ділянки утворює склад злочину, передбаченого ст. 197^і, тоді, коли завдало значної шкоди її закон­ному володільцю чи власнику (яка у 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян).

Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці полягає у веденні на такій ділянці без належного дозволу будівельних робіт (у тому числі земляних), а також виконання монтажних робіт зі спорудження нового об'єкта - будівлі чи споруди. Споруда - це об'ємна, площинна або лінійна наземна, надземна чи підземна будівельна система (інже­нерно-будівельний об'єкт), що не належить до будівель, скла­дається з несучих та в окремих випадках з огороджувальних конс­трукцій і призначена до виконання виробничих процесів різних видів, зберігання матеріалів, виробів, устаткування, для тимчасо­вого перебування людей, пересування людей, вантажів тощо.

Суб'єкт злочину - загальний.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючими ознаками самовільного зайняття земельної ділянки є вчинення цього злочину: 1) особою, раніше судимою за злочин, передбачений ст. 197^і; 2) групою осіб; 3) щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель (ч. 2 ст. 197 ^і), а кваліфікуючими ознаками самовільного будівництва будівель або споруд на само­вільно зайнятій земельній ділянці - 1) ведення такого будівництва на земельній ділянці, зазначеній у ч. 2 ст. 197^і; 2) вчинення його особою, раніше судимою за такий саме злочин або злочин, перед­бачений ч. З ст. 197^і (ч. 4 ст. 197^і).

Злочин при вчиненні його у першій формі вважається закін­ченим з моменту, коли особа фактично почала протиправно освоювати земельну ділянку, завдавши цим її законному воло­дільцю або власнику значної шкоди, у другій формі - з моменту вчинення дій зі зведення будівель або споруд на самовільно за­хопленій ділянці.